Справа №: 2-1220-10

2-1220-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі головуючого судді Смілянець А. П.

при секретарі Бондарук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання, мотивуючи своє звернення тим, що відповідач не бажає добровільно надавати допомогу на навчання дочки.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що 5 квітня 1995 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвали шлюб. Від шлюбу вони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розлучення залишилася проживати з позивачкою. Згідно рішення Уманського міського суду та виконавчого листа з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку щомісячно. На даний час дочка ОСОБА_4 навчається на першому курсі денного відділення Вінницького факультету менеджменту і бізнесу Київського університету культури з 1 вересня 2009 року і буде навчатися до червня 2013 року і в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги. У відповідності з ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Відповідач на даний час неофіційно працює у приватних підприємців на приватних підприємствах України, весь свій дохід витрачає на власні потреби, в добровільному порядку матеріальної допомоги не надає, хоча має можливість таку допомогу надавати. Аліменти він нікому не сплачує. Тому просить стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати з дня досягнення повноліття і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення 23 років.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що на підставі рішення суду він виплачував аліменти на користь позивачки на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі ? частки з усіх видів свого заробітку до її повноліття, які він виплатив в повному об'ємі. 23 серпня 1996 року він уклав шлюб з ОСОБА_5 і проживає з нею по даний час. Від шлюбу з нею має дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5. яка на даний час проживає разом з ними та перебуває на його утриманні. На даний момент він не перебуває ні з якими приватними підприємствами та приватними підприємцями як в офіційних так і неофіційних відносинах, вже тривалий час не може знайти роботу, перебував на обліку в Уманському районному центрі зайнятості як безробітній, однак, в зв'язку з відсутністю підходящої роботи на ринку праці був змушений знятися з обліку та на даний час перебуває за своїм місцем проживання займаючись домашнім господарством, так як це єдиний засіб для існування як його так і його сім'ї. На даний час перебуває в скрутному матеріальному становищі в зв'язку з неможливістю працевлаштуватися, дружина на даний час також не працює, а на його утриманні перебуває малолітня донька, а тому виплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 у нього немає можливості. У відповідності з ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Крім того відповідно до ч.3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина, а також самі діти, які продовжують навчатися. А в даному випадку дочка не проживає з позивачкою, то і немає підстав для стягнення аліментів на користь позивачки. Просить в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення. Так в судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 05 квітня 1995 року. Від шлюбу в них народилася дочка ОСОБА_4. 4.05.1992 року, на утримання якої до повноліття відповідач сплачував аліменти. З 1 вересня 2009 року ОСОБА_3 навчається у Вінницькому факультеті менеджменту і бізнесу Київського університету культури, тому у позивачки виникла необхідність у зверненні до суду для стягнення аліментів на навчання дитини.

У відповідності з ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

23 серпня 1996 року відповідач ОСОБА_7 одружився з ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. Від шлюбу має дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про народження. Згідно довідки виданої Колодистенською сільською радою Уманського району від 26.05.2010 року ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_7 з складом сім'ї: дружина ОСОБА_8, дочка ОСОБА_9.

Згідно трудової книжки ОСОБА_2 перебував на обліку в державній службі зайнятості, записів про перебування на роботі немає. Згідно довідок виданих Колодистенською сільською радою Уманського району від 26.05.2010 року ОСОБА_2 з 17.08.2004 року і по даний час не працює, ОСОБА_8 з 6.08.2009 року по даний час теж не працює. На їхньому утриманні знаходиться малолітня дочка ОСОБА_6, яка потребує матеріального утримання. Тобто ОСОБА_2 не здатний, через матеріальне незабезпечення, утримувати дочку ОСОБА_4 на час навчання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 198,199 СК України, ст.ст. 10,11,60,209,212, 213-215 ЦПК України суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: А.П. Смілянець