ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
25.07.2006 року Справа № 3/172ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Журавльової Л.І.
Якушенко Р.Є.
Судова колегія призначена розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 02.06.2006 у складі головуючого судді Бородіної Л.І., суддів Іноземцевої Л.В. та Перлова Д.Ю. Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 у зв”язку з відпусткою виключено зі складу судової колегії суддів Іноземцеву Л.Л. і Перлова Д.Ю. та введено до складу судової колегії суддів Журавльову Л.І. та Якушенко Р.Є.
При секретарі
судового засідання Мартинцевій Н.М.
та за участю представників сторін:
від позивача не прибув
від відповідача Віночкін С.П., директор, паспорт серії ЕК 810816,
виданий 09.04.1998
Розглянувши
апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів, м.Луганськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 23.05.2006
у справі № 3/172ад (суддя Доманська М.Л.)
за позовом Луганського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів, м.Луганськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
„Сільгосптехніка”, смт Біловодськ
Луганської області
про стягнення 4167 грн. 57 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 23.05.2006 у справі № 3/172ад (суддя Доманська М.Л.) відмовлено у задоволенні позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (відділення Фонду) до Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) „Сільгосптехніка”, смт Біловодськ Луганської області, про стягнення суми несплачених штрафних санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2004 рік в розмірі 4167 грн. 57 коп.
Постанова суду з посиланням на статті 17, 18, 19, 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі –Закон № 875), статті 4, 5, 12 Закону України від 14.10.1992 N 2694-XII „Про охорону праці” (далі –Закон № 2694), пункти 1, 3-5, 8, 10-14 „Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (далі –Положення № 314), пункт 2, 4, 11 Порядку сплати підприємствами (об”єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767 (далі –Порядок № 1767), пункт 3.3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995 № 171 за погодженням з Міністерством економіки України, Міністерством праці України, Міністерством фінансів України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 за № 287/823, пункт 32 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 № 83, мотивована доведеністю виникнення зобов”язання відповідача по сплаті заявлених у позові штрафних санкцій у сумі 4167 грн. 57 коп. за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році. Проте, застосовуючи приписи статті 250 Господарського кодексу України (далі –ГК України), місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що на відповідача не може бути покладена відповідальність за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів через недодержання строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених статтею 250 ГК України.
Відділення Фонду (позивач у справі) не погодилося з прийнятою постановою і подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги, посилаючись на статті 2, 3, 4, 241 Господарського кодексу (далі –ГК) України, Закон України від 06.10.2005 № 2960 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів” (далі –Закон № 2960) заявник вказує на те, що застосування судом строків, визначених у статті 250 ГК України, є неправомірним, оскільки:
- відділення Фонду хоча і є органом державної влади, але не є учасником відносин у сфері господарювання;
- адміністративні відносини, а саме сплата штрафних санкцій, і є адміністративними відносинами, не є предметом регулювання ГК України;
- працевлаштування інвалідів відповідно до чинного законодавства не є діяльністю у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність;
- відповідно до змін, внесених Законом № 2960, штрафні санкції хоча і офіційно на законодавчому рівні і визначені як адміністративно-господарські санкції, але строки, які визначені в ГК України для них не застосовуються.
Позивач вважає, що платежі до відділення Фонду за невиконання 4% нормативу вважаються адміністративно-господарською санкцією тільки з 01.01.2006. Підтвердженням цього є те, що до 01.01.2006 ці платежі, відповідно до статті 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (до набуття змін з 01.01.2006) були визначені як штрафні санкції.
Враховуючи те, що закон не має зворотньої сили і те, що штрафні санкції це не адміністративно-господарські санкції, правові норми, визначені у ГК України не можуть бути застосовані до платежів, які не мають статусу „адміністративно-господарські санкції”.
ВАТ „Сільгосптехніка” (відповідач у справі) доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими, просить постанову господарського суду Луганської області залишити без змін, а скаргу –без задоволення.
Клопотанням від 17.07.2006 № 03-01/2844 позивач просить відкласти розгляд справи у зв”язку з неможливістю забезпечити участі представника в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача та зважаючи на те, що позивач не забезпечив участі свого представника в судове засідання, судова колегія вважає за неможливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні, у зв”язку з чим клопотання позивача підлягає до задоволення та розгляд скарги слід відкласти.
На підставі викладеного, керуючись ст.150, ч.3 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд
у х в а л и в :
1. Розгляд апеляційної скарги відкласти на 19.09.2006 о 10 год. 00 хв.
2.Судове засідання відбудеться у приміщенні Луганського апеляційного господарського суду за адресою: м.Луганськ, вул. Коцюбинського, 2, 6-й поверх, кімната № 606.
3.Зобов”язати позивача надати пояснення на відзив відповідача, документальне та нормативне обґрунтування викладених доводів; забезпечити участь повноважного представника в судове засідання.
4. Зобов”язати відповідача забезпечити участь повноважного представника в судове засідання.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.І.Журавльова
Суддя Р.Є.Якушенко
Надруковано 4 примірника:
1- до справи
2- позивачу
3- відповідачу
4- до наряду ЛАГС