ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2009 року Справа № 2а-4242/09/0870
10год.26хв.
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Малиш Н.І.,
при секретарі Рожик О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 10.09.2008р. №049693,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 25.08.2009р.,
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 28.10.2008р. №41/1-8-3224
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Територіального управління Головавтотрансінспекції в Запорізькій області, в якому просить суд визнати дії начальника Територіального управління Головавтотрансінспекції в Запорізькій області при винесенні постанови № 049693 від 10.09.2008 р. про застосування фінансової санкції в розмірі 1700,00 грн. неправомірними; скасувати вищезазначену постанову як неправомірну. В обґрунтування позову посилається на те, що при здійсненні контролю на автомобільному транспорті та при винесенні постанови № 049693 від 10.09.2008 р. про стягнення фінансової санкції було допущено ряд порушень чинного законодавства України: позивач не був запрошений на розгляд адміністративної справи, у постанові немає відомостей; не конкретизовані норми права, на підставі яких винесено постанову, порушені терміни відправки копії постанови. Крім того, позивач зазначив, що при здійсненні перевірки.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, вважає, що дії відповідача узгоджуються з вимогами ЗУ «Про автомобільний транспорт» та постанови КМУ № 1567 від 08.11.2006 р. Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, а оскаржувана постанова прийнята законно та обґрунтовано, підстав для її скасування не вбачає.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
При вирішенні спору суд виходить з того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування їх службових та посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім тих рішень щодо яких встановлений інший порядок оскарження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Регулювання відносин між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень здійснюється у відповідності до приписів Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344 від 05.04.2001 р. (далі за текстом – Закон № 2344).
У відповідності до ст. 5 зазначеного Закону основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Урядовим органом державного управління у галузі автомобільного транспорту, що діє у складі Міністерства транспорту та зв’язку України, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті. У відповідності до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті Територіальне управління Головавтотрансінспеції в Запорізькій області є структурним підрозділом Головавтотраснінспекції і в межах своїх повноважень здійснює проведення в області державної політики в галузі автомобільного транспорту.
Головавтотраснінспекція та її територіальні органи здійснюють проведення державної політики і державний контроль в цій галузі правовідносин згідно із Законом № 2344 та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. (далі за текстом – Порядок).
Згідно із статтею 6 Закону № 2344 державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Пунктом 12 Порядку передбачено, що рейдова перевірка додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Відповідно до п.16 Порядку рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Головавтотрансінспекція».
Пунктом 15 Порядку встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344 документів, на підставі яких здійснюється перевезення автомобільним транспортом, а також наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут.
Статтею 39 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, зокрема: для автомобільного перевізника — ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до п. 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою, передбаченою цим Порядком.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, транспортний засіб Мersedes, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію РСА № 733788 належить ОСОБА_1 і використовується ним для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень.
В протоколі проведення перевірки № 049693 від 10.09.2008 р. зазначено, що під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів перелік яких визначено ст. 38 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня відмітка ДАі про відсутність заперечень на виконання нерегулярних пасажирських перевезень. Крім того позивачем в протоколі в графі пояснення водія про причини порушень зазначено «буду согласовывать», що свідчить про відсутність категоричних заперечень з боку порушника.
Також слід зауважити на наступному.
Пунктами 25 і 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого Постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 р. визначено, що справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб’єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб’єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб’єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Також слід зазначити, що оскаржувана постанова відповідає за змістом та містить усі необхідні реквізити, передбачені Постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 р. (Додаток № 5). З огляду на це, твердження позивача про те, що постанова від 29.06.2006р. № 082913 повинна містити відомості, що характеризують особу, що притягається до відповідальності, які мають значення при визначенні міри адміністративного стягнення, не має посилань на докази, підтверджуючи дане правопорушення тощо не ґрунтуються на законі.
Згідно з абз. 3 ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 і 48 цього Закону – штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, до позивача за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт правомірно та обґрунтовано застосовано штрафну санкцію в розмірі 1700,00 грн.
Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі — органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м.Севастополі.
Пунктом 37 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті передбачено, що Керівник органу державного контролю та його заступник крім зазначеного у пункті 36 цього Порядку має право: виносити обов’язкові для виконання суб’єктами господарювання приписи і постанови.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що правових підстав для задоволення позовних вимог не має.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись ст. ст. 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 5, 6, 39, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову приватного підприємця ОСОБА_1 до начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 10.09.2008р. №049693 – відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений 09 вересня 2009 року.
Суддя Н.І. Малиш