ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2009 року                                Справа № 2а-4410/09/0870

(11 год. 45 хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербака А.А. при секретарі Запара О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство» до Контрольно-ревізійного управління Запорізької області про визнання неправомірними дій Контрольно-ревізійного управління Запорізької області у частині складання акту ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство» від 25.05.2009 року №070/0005 та зобов’язання внести відповідні зміни до акту,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство» до Контрольно-ревізійного управління Запорізької області про визнання неправомірними дій Контрольно-ревізійного управління Запорізької області у частині складання акту ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство» від 25.05.2009 року №070/0005 та зобов’язання внести відповідні зміни до акту.

Позивач в позовній заяві зазначив, що вважає деякі факти, які були включені до акту ревізії такими, що не відповідають дійсності, і з цього приводу ДП «Запорізьке ЛМГ» заперечує. Просить визнати неправомірними дії КРУ у Запорізькій області в частині складання пунктів Акту ревізії фінансово господарської діяльності від 20.05.2009 року №070/0005 та зобов’язати внести відповідні зміни до акту ревізії щодо зайво відшкодованих витрат на відрядження, внесків до Пенсійного фонду на фонд оплати праці працюючих інвалідів, незабезпечення встановлення мінімальної тарифної ставки, затвердження понаднормової одиниці міжрайонного мисливствознавця 2-ї категорії, проведення лісовпорядних робіт, пов’язаних з підготовкою землі під заліснення без виготовлення та державної реєстрації правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не проведення підприємством роботи по визначенню осіб, винних у ДТП з автомобілем ОСОБА_1 та стягненню з них збитків, неправомірності здійснення підприємством оплати за договором оренди у період фактичного невикористання зазначеного автомобіля.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі..

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає його безпідставним і необґрунтованим, наголошує на тому, що дії посадових осіб КРУ у Запорізькій області у частині складання Акту ревізії від 20.05.2009 № 070/0005 про які вказує позивач, не можуть розглядатись як такі, що порушують права та законні інтереси Запорізького ЛМГ. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню .

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.18 Плану Контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ України на І квартал 2009 року та на підставі направлень від 17.02.2009 року, виданих начальником КРУ у Запорізькій області ревізійною групою проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Запорізьке ЛМГ» за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року,а з окремих питань за період з 01.01.2002 року. За результатами перевірки було складено акт від 20.05.2009 року №070/0005. Акт перевірки підписаний посадовими особами позивача із запереченнями.

ДП «Запорізьке ЛМГ» оскаржує до суду висновки акта, і просить зобов’язати внести відповідні зміни до нього. Судом також встановлено, що предметом оскарження є саме висновки ревізії викладені у акті від 20.05.2009 року №070/0005.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Поняття «справа адміністративної юрисдикції» визначено у ст. 3 КАС України, де під такою справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 1 ст. 17 КАС України, зокрема, передбачає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Детально питання оскарження актів органів державної влади розкриваються у роз'ясненнях Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів».

Так, згідно з вищеназваним роз'ясненням, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальної дії.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальний акт), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, відповідно, «не можуть оспорюватися в суді акти ревізій документи перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру»(роз'яснення ВАСУ від 26.01.2000 р. N 02-5/35).

Так, відповідно до п. 3 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.04.2006 № 550, акт ревізії - службовий двосторонній документ, який стверджує факт ревізійних дій та їх результатів, і є носієм доказової інформації про виявлені недоліків в господарюванні. Метою документування ревізійних дій та їх результатів є надання власникові та іншим користувачам матеріалів ревізії, визначених законодавством, суттєвої, повної і обґрунтованої інформації про стан збереження і використання коштів, цінних паперів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, ведення бухгалтерського обліку і стану фінансової дисципліни, а також про обставини допущення, встановлення і розміри фінансових порушень.

Отже, акт ревізії Запорізького ЛМГ від 20.05.2009 № 070/0005 не є нормативним актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права, не носить загальний чи локальний характер і не застосовується неодноразово. Також цей документ не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не породжує прав і обов'язків у позивача.

Тобто, в зазначеному вище акті не міститься вимог та приписів КРУ в Запорізькій області, які є обов'язковими для виконання позивачем за цим позовом.

Зазначений документ не може розглядатись як нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України. Викладені в ньому обставини можуть бути лише підставою для вжиття керівником КРУ в Запорізькій області відповідних заходів, які, в подальшому, можуть бути оскаржені до суду саме як правові акти індивідуальної дії.

Таким чином, вимоги позивача про визнання дій із складання акта неправомірними, скасування положень акта ревізії та зобов’язання внести до нього відповідні зміни задоволенню не підлягають.

На підставі викладено, ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.          

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повне рішення виготовлено 21 жовтня 2009 року.

Суддя           (підпис)          А.А. Щербак