ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2009 р. Справа №2а-4210/09/0870
(15 год. 25 хв.)
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербака А.А., при секретарі Запара О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Литво»до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду було подано адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Литво»до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.
У позовній заяві позивач вказує на те, що не згодний з результатами перевірки , що викладені у акті від 21.11.2008 року №1442/23/25482075. А саме, вказує на те, що положення акту в частині не розповсюдження дії мораторію на нарахування штрафних санкцій за вимогами, які виникли у період його дії та нарахування пені у зв’язку з цим на загальну суму 10 402 грн. 71 коп. є протиправними і підлягають скасуванню з наступних підстав. У період з 05.04.2006 року по 16.05.2008 року стосовно ТОВ «Литво»тривав мораторій на задоволення вимог кредиторів. Позовні вимоги також обґрунтовує ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Просить визнати протиправними положення частини 7 пп. 3.5.2 (арк.. 52-53) та п. 3 розділу 4 «Висновок»(арк.. 61) у зазначеному акті планової виїзної перевірки у частині незастосування мораторію на задоволення вимог кредиторів щодо нарахування штрафних санкцій позивачу; визнати протиправним нарахування пені за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб у період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року, скасувати зазначені положення акту перевірки; зобов’язати Мелітопольську ОДПІ вчинити дії щодо внесення змін до картки особового рахунку ТОВ «Литво»шляхом скасування записів про нарахування пені за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб; стягнути з відповідача судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, про що надав суду письмові заперечення на позовну заяву. У запереченнях зокрема зазначив, що аналіз положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»дозволяє зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог вимог конкурсних кредиторів, затверджених ухвалою господарського суду, а зобов’язання, визначені у акті перевірки є поточними, такими, що виникли під час судової процедури (провадження у справі про банкрутство), а отже, у даному випадку, правила мораторію не діють. Вказує, що за цими зобов’язаннями, згідно із загальними правилами нараховуються неустойка (штраф та пеня), та застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів). Тобто, дії податкового органу узгоджуються з положеннями чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 06.10.2008 року №1331 та №1363, від 30.10.2008 року №1331/1, виданих Мелітопольською ОДПІ фахівцями податкового органу була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Литво»з питань дотримання податкового , валютного та іншого законодавства у період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 рокую Перевіркою встановлено порушення пп. 8.1.2 п. 8.1. ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889, у результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства щодо своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету у періоді, що перевірявся.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.04.2006 року було порушення провадження у справі №25/81/06 про банкрутство ТОВ «Литво»у зв’язку з чим введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Провадження у даній справі тривало до 19.05.2008 року, після чого було припинено ухвалою господарського суду Запорізької області у зв’язку з укладенням мирової угоди між сторонами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії). Іншої компетенції адміністративних судів за зверненням юридичної особи, що не є суб’єктом владних повноважень чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до положень Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327,а саме, п.1.4. При проведенні планової виїзної перевірки складається один зведений акт планової перевірки. Зведений акт - службовий документ, який стверджує факт проведення планової виїзної перевірки з усіх питань за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Пп. 2.4.3 вказує, що в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення.
Таким чином, аналіз норм законодавства свідчить про те, що акт перевірки є лише носієм інформації про порушення податкового, валютного та іншого законодавства, виявлених за результатами проведення перевірки, а не актом індивідуальної дії, що тягне за собою правові наслідки для юридичної особи. Крім того, акт перевірки не є також і нормативно-правовим актом. Оскільки нормативно-правовий акт –це офіційний письмовий документ, прийнятий або затверджений уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Більш того, у позовній заяві позивач вказує на той факт, що саме актом перевірки від 21.11.2008 року №1442/23/25482075 ТОВ «Литво»було нараховано штрафні санкції та пеню за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб.
Однак, матеріалами справи встановлено, що частина 7 пп. 3.5.2 (арк.. 52-53) та п. 3 розділу 4 «Висновок»(арк.. 61) лише констатують факт допущення порушень вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 562 290 грн. 04 коп. Оскільки, відповідно до пп. 2.4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, в акті не допускається визначення розміру і виду штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення, цього і не було зроблено податковий органом.
Таким чином суд не вбачає правових підстав для визнання протиправним і скасування положення частини 7 пп. 3.5.2 (арк.. 52-53) та п. 3 розділу 4 «Висновок»(арк.. 61) у акті від 21.11.2008 року №1442/23/25482075, оскільки на підставі акту перевірки відповідно до норм чинного законодавства не проводиться стягнення коштів, тобто зазначені положення не містять правових наслідків для ТОВ «Литво».
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про те що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Повне рішення виготовлено 24 серпня 2009 року.
Суддя А.А. Щербак