ПОСТАНОВА

Справа №1/0624/21/2011

07 листопада 2011 року смт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Моніча Б.С.

при секретарі Бех О.В.

з участю прокурора Тарасюк М.О.

підсудного ОСОБА_1

його захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.2 ст.15 та ч.2 ст.190 КК України,–

ВСТАНОВИВ:

Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 29.07.2011 року скаргу ОСОБА_3 на постанову від 24.02.2010 року слідчого ОВС СУ УМВС України в Житомирській області про відмову в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_4 за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст.190, 358 КК України, у зв’язку із відсутністю в її діях складу злочину направлено на адресу Черняхівського районного суду для розгляду по суті в рамках розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.2 ст.15 та ч.2 ст.190 КК України.

Заслухавши думку прокурора, захисника ОСОБА_1 та підсудного ОСОБА_1, які вважали відповідне рішення Корольовського районного суду незаконним та клопотали повернути справу Корольовському районному суду для продовженя розгляду скарги ОСОБА_3, а також думку ОСОБА_3, яка покладалася при вирішенні даного питання на розсуд суду, суд приходить до висновку про необхідність повернення скарги ОСОБА_3 для її розгляду в порядку визначеному законом.

Висновки суду ґрунтуються на положеннях ст.3 КПК України, яка зазначає, що при провадженні у кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи. Застосування аналогії закону або аналогії права у кримінально-процесуальному законодавстві не передбачено.

За змістом ст.2361 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи подається до районного суду за місцем розташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову. Тобто законодавець чітко визначив підсудність таких справ. В контексті поданої ОСОБА_3 скарги таким судом є Корольовський районний суд м.Житомира.

Випадки передачі справи з одного суду до іншого чітко визначені ст.ст.38-41 КПК України. При цьому названими нормами передбачено, що передача справи з одного районного суду до іншого районного суду допускається лише до початку розгляду її в судовому засіданні і вирішується головою відповідного Апеляційного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, надісланої Черняхівському суду, з травня 2010 року вона перебувала на розгляді Корольовського районного суду, а тому не могла бути передана до іншого суду, крім того, питання про передачу справи вирішено не головою Апеляційного суду Житомирської області. В будь-якому випадку не передбачено права передавати до іншого суду справу, що розглядається в порядку ст.2361 КПК України.

Оскільки Корольовський районний суд не дотримався вимог ст.ст.38-41 КПК України та вищенаведених норм при передачі справи, вона має бути повернута йому для продовження її розгляду в порядку визначеному законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.3, 38-42, 273, 2361 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

I.Справу за скаргою ОСОБА_3 на постанову від 24.02.2010 року слідчого ОВС СУ УМВС України в Житомирській області про відмову в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_4 за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст.190, 358 КК України, у зв’язку із відсутністю в її діях складу злочину повернути Корльовському районному суду м.Житомира для продовження її розгляду.

II.Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: Б.С. Моніч