Справа № 1-77/2011р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2011 року Оболонський районний суд міста Києва

в складі головуючого - судді Прудніка О.А.

при секретарі Безнощук М.О.

з участю прокурора Янчука Д.Л.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 02.08.1985 року Залізничним районним судом м. Києва за ст. 140 ч. 2 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі з застосуванням ст. 461 КК України 1960 року відстрочки виконання вироку на 2 роки; 17.02.1986 року Мінським районним судом м. Києва за ст. 140 ч. 2, ст.43 КК України 1960 року до 5 років позбавлення волі; 13.06.1990 року Бердянським міським судом Запоріжської області за ст.221 ч.1, ст.43 КК України 1960 року до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 18.04.1995 року Подільським районним судом м. Києва за ч.1 ст.2153, ч.2 ст.140 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна; 20.02.1998 року Мінським районним судом м. Києва за ст. 222 ч.3 КК України 1960 року до 6 місяців позбавлення волі; 27.09.1999 року Подільським районним судом м. Києва за ч.2 ст.140 КК України 1960 року до 4 років позбавлення волі із конфіскацією майна; 13.01.2004 року Оболонським районним судом м. Києва за ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

У С Т А Н О В И В:

07.08.2010 року, близько 08 год. 10 хв., під час перебування у приміщенні будівельного магазину по вул.Скляренка, 5, в м.Києві у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману. З цією метою, в той же час, того ж дня, перебуваючи в приміщенні будівельного магазину за вищевказаною адресою, ОСОБА_2 вводячи потерпілого в оману, пообіцявши йому придбати для нього будівельні матеріали для проведення ремонтних робіт, шляхом обману отримав від ОСОБА_1, який не здогадувався про злочинні наміри підсудного, гроші в сумі 3500 гривень, які в подальшому витратив на свій розсуд на власні потреби, при цьому не маючи наміру виконувати надані потерпілому ОСОБА_1 обіцянки стосовно придбання за отриману вищезазначену суму грошей будівельних матеріалів для проведення ремонтних робіт.

Внаслідок вчиненого ОСОБА_2 злочину, потерпілому ОСОБА_1 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 3500 гривень.

Допитаний при судовому слідстві підсудний свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій, кваліфікованих за ч.2 ст.190 КК України визнав повністю і дав суду показання, які повністю відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному висновку, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують, не обдумавши належним чином їх наслідки. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, обіцяючи більш злочинів не вчиняти. При цьому, підсудний також зазначив, що дійсно 07.08.2010 року, близько 08 год. 10 хв., під час перебування у приміщенні будівельного магазину по вул.Скляренка, 5, в м.Києві, він вирішив заволодіти чужим майном шляхом обману, оскільки йому потрібні були гроші. З цією метою, в той же час, того ж дня, перебуваючи в приміщенні будівельного магазину за вищевказаною адресою, пообіцявши потерпілому придбати для останнього будівельні матеріали для проведення ремонтних робіт, він шляхом оману отримав від ОСОБА_1 гроші в сумі 3500 гривень, які в подальшому витратив на власні потреби для лікування дитини. При цьому, він розумів, що не буде виконувати надані потерпілому ОСОБА_1 обіцянки стосовно придбання за отриману вищезазначену суму грошей будівельних матеріалів для проведення ремонтних робіт. Заявлений потерпілим цивільний позов у розмірі 3500 грн. він визнає в повному обсязі.

Враховуючи те, що підсудний не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи та розміру шкоди, які ніким не оспорюються.

Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадився відносно підсудного в межах пред’явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні вищезазначеного злочину в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у повторному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України

Призначаючи вид та міру покарання підсудному у відповідності зі ст.ст. 65, 66 КК України, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого злочину, особу винного та дані, що його характеризують, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, його вік, матеріальне становище, сімейні обставини, стан здоров’я, повне визнання своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також обставину, яка згідно ст.67 КК України обтяжує покарання - рецидив злочинів, оскільки він раніше засуджувався за ст.222 ч.3 КК України 1960 року та приходить до висновку про доцільність призначення підсудному покарання у виді позбавлення волі в межах санкції визначеної частини статті кримінального закону, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства і є доцільним в умовах поміщення до кримінально-виконавчої установи, при цьому саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання підсудного, попередження вчинення нових злочинів. При цьому, достатніх підстав для застосування ст.69 чи ст.75 КК України суд не вбачає.

За встановлених обставин, враховуючи положення ст.ст. 22, 1166 ЦК України, цивільний позов потерпілого стосовно відшкодування заподіяної матеріальної шкоди на думку суду підлягає задоволенню у повному обсязі, як такий, що знайшов своє належне підтвердження під час судового слідства і повністю визнаний підсудним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року 4 місяців позбавлення волі з відбуттям у кримінально-виконавчій установі.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з часу його затримання - 19.10.2011 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попереднім до вступу вироку в законну силу - тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 3500 гривень на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 днів до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м. Києва.

Суддя: 28.11.2011 Справа № 1-77/11