Справа № 2-2967/09

                                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                        І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

26 травня 2009 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Литвиненко В.М.

при секретарі Гармаш Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2   про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

                                                                 В С Т А Н О В И В:

     23 квітня 2009 року позивач звернувся з позовом до відповідачки про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що він є власником названої квартири, в якій зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_2 ., яка не проживає в квартирі з березня 2008 року.

     У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

     Відповідачка ОСОБА_2 . у судовому засіданні позов визнала.

     Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі ст.64, 71, 72 ЖК України, ст.ст.321, 391 ЦК України.

     Суд вважає встановленим факт непроживання відповідачки  в квартирі АДРЕСА_1  без поважної причини більше 6 місяців.

     Позивач є власником цієї квартири згідно договору дарування (а.с.5).

     Шлюб між ОСОБА_1  та ОСОБА_2  розірвано 14 листопада 2008 року (а.с.7).

     Згідно з довідкою (а.с.8) ОСОБА_2  зареєстрована  в квартирі АДРЕСА_1 .

     Актом (а.с.9), складеним 06 квітня 2009 року підтверджується, що ОСОБА_2 . не проживає в квартирі АДРЕСА_1  більше року, її речей в квартирі немає.

     Свідок ОСОБА_3  у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1  та ОСОБА_2 . – його друзі. Більше року ОСОБА_2  живе з дитиною у своєї матері, пішла з квартири чоловіка, тому що вони розійшлися. ОСОБА_2  пішла з квартири добровільно, забрала всі свої речі і диван, який подарували на весілля. Позивач говорив йому, що повернувся з роботи, а ОСОБА_2  з дитиною немає, також немає її речей. Більше вона в квартиру не поверталася і не намагалася вселитись.

     Свідок ОСОБА_4  у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1  та ОСОБА_2 . жили по АДРЕСА_1  потім перед розірванням шлюбу відповідачка виїхала з квартири.

      Свідок ОСОБА_5  у судовому засіданні пояснила, що позивач – її чоловік, з травня 2008 року вона живе з ним по АДРЕСА_1 . Колишня дружина переїхала до своїх батьків, забравши всі свої речі і частину меблів, в квартирі не з'являлася і не намагалася вселитись.

     З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи немає, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

     Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що відповідачка не проживає в квартирі АДРЕСА_1  більше 6 місяців, залишила квартиру добровільно, її речей в квартирі немає.

     Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 60, 131, 212, 214  ЦПК України, суд

                                                                      В И Р І Ш И В:

     Позов ОСОБА_1  задовольнити.

     Визнати ОСОБА_2   такою, що втратила право користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1  Дніпропетровської області.

      Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

      Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                      В.М. Литвиненко