Справа № 22ц-790ф/2008 р. Головуючий в першій інстанції суддя Кіт М.В.
суддя-доповідач Моісеєнко Т.І
АПЕЛЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року квітня місяця 15 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді - Моісеєнко Т.І.
Суддів - Іщенка В.І., Полянської В.О.
При секретарі - Долгополовій Є.П.
розглянувши в місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2. на рішення Керченського міського суду АР Крим від 28 січня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1.. звернулась в суді з позовом до ОСОБА_2. про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої укусами собаки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.03.2007 року близько 10 годин вона йшла на дачу разом із своїм безпородним собакою. В провулку Мельничному біля будинку №2 стояв відповідач, а його собака породи ротвейлер бігав по вулиці без намордника , повідця та ошийника. Ротвейлер, побачивши собаку позивачки, кинувся до неї , а собака, належна позивачці, став тискатися до її ніг. Внаслідок нападу собаки, належній відповідачу, вона впала, вказана собака укусила її за ногу, чим заподіяла тілесні ушкодження. Вона вимушена була тривалий час лікуватись, витрачати грошові кошти на придбання ліків, що спричинило їй матеріальну шкоду в розмірі 527 грв.99 коп.
Позивачка також вважає, що діями відповідача їй була спричинена моральна шкода, оскільки після нападу собаки вона хворіла, відчувала фізичний біль, не мала можливості працювати на дачі, внаслідок чого нервувала і переживала. Моральну шкоду оцінила в розмірі 5000 грв.
Рішенням Керченського міського суду від 28 січня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. були задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_2. на її користь, у відшкодування матеріальної шкоди 230 грв.49 коп., у відшкодування моральної шкоди 200 грв., а також судові витрати по справі.
Суд дійшов висновку про те, що собаки, які належать сторонам, є джерелами підвищеної небезпеки і шкода, спричинена ОСОБА_1. внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки. На думку суду, Правила утримання собак були порушені як позивачкою, так і відповідачем, в зв'язку з чим суд визначив ступень вини кожної із сторін по справі в розмірі 50%. Виходячи із ступені вини кожної із сторін, суд визначив розмір відшкодування потерпілої ОСОБА_1. матеріальної і моральної шкоди.
На рішення суду від 28 січня 2008 року ОСОБА_2. принесена апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення по справі, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Апелянт вважає, що в матеріалах справи відсутні безсуперечні доказі, які підтверджують ті обставини, що ОСОБА_1. була покусана саме його собакою, оскільки між собаками мала місце бійка, внаслідок якої ОСОБА_1. впала. Після бійки він оглядав свого собаку і не бачив на неї слідів крові. Вважає, що за вказаними обставинами на нього не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню матеріальної і моральної шкоди, заподіяної позивачці.
Апелянт також вважає, що позивачкою не надано належних доказів придбання медикаментів для лікування від укусів собаки, доказів про те, що придбані медикаменти були призначенні лікарем.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Розглядая справу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що шкода позивачці була спричинена внаслідок дії двох джерел підвищеної небезпеки.
З вказаними висновками не можна погодитись, оскільки джерелом підвищеної небезпеки визнаються собаки бойцовських порід, до яких відноситься ротвейлер. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2. належала собака породи ротвейлер, що він підтвердив в поясненні, наданому працівникам міліції. ( відмовний матеріал №476).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. належала безпородна собака, яка не може бути визнана джерелом підвищеної небезпеки, на що суд першої інстанції не звернув уваги і неправомірно визначив ступень вини сторін, як власників джерел підвищеної небезпеки.
Колегія суддів вважає, що під час розгляду справи судом першої інстанції було безсуперечно встановлено, що і позивачкою, і відповідачем були порушені Правила утримання собак, які призвели до негативних наслідків.
З вказаними висновками погоджується колегія суддів, вважає їх обґрунтованими.
Відповідно до п.2 Правил утримання домашніх, сільськогосподарських, диких та інших тварин та птахів в населених пунктах Автономної Республіки Крим, затверджених наказом Держкомітету по житлово-комунальному господарству АР Крим №57 від 22.04.1996 року та зареєстрованих у Міністерстві юстиції АРК 07.05.1996 року за №10\92, підприємства, організації і громадяни-власники тварин та птахів, зобов'язані дотримуватися санітарно-гігієнічних норм та правил їх утримання за умови обов'язкового забезпечення безпеки людей. Підпунктом «г» п.6 зазначених Правил передбачено, що собаки можуть спускатись з прив'язі в закритих умовах, з виключенням можливості укусів прохожих на вулиці.
З матеріалів справи вбачається, що зазначених вимог Правил утримання собак відповідач ОСОБА_2.. не дотримувався, належної безпеки для прохожих по вулиці від укусів собаки бойцовської породи не створив, допустив можливість знаходження собаки в місцях загального користування ( на вулиці) без намордника.
Позивачка ОСОБА_1. також знаходилась на вулиці з собакою, яка була без намордника, чим порушила Правила утримання собак.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок порушення правил утримання собак, між собаками сталася бійка, під час якої ОСОБА_1. була укушена собакою, отримала тілесні ушкодження , витрачала кошти на лікування і мала моральні страждання.
Доводи апеляційної скарги про те, що собака, належна відповідачу, на кусала ОСОБА_1. нічим не підтверджені і не можуть бути прийняти до уваги.
Доводи ОСОБА_2. про те, що в матеріалах справи відсутні докази розміру
матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_1.., суперечать матеріалам справи, з яких
вбачається, що остання з 31.03.2007 року по 23.04.2007 року проходила курс амбулаторного
лікування внаслідок укусів собаки, а в період з 25.04.2007 року по 05.05.2007 року знаходилась
на стаціонарному лікуванні у відділенні гнійної хірургії ТМО-1 м.Керчі (а.с.6-10). Позивачкою
також надані товарні чеки про придбання медикаментів у квітні - травні 2007 року, потрібних
для лікування , на суму 527 грв.99 коп. (а.с.11).
Виходячи з фактичних обставин справи, сума стягнення у відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1. була зменшена до 230грв.49 коп., чого остання не оскаржувала.
Колегія суддів також вважає обґрунтованим стягнення на користь позивачки компенсації моральної шкоди, оскільки, в наслідок укусів собаки вона отримала фізичну біль, вимушена була проходити курс лікування, не мала можливості займатись дачею, також отримала психологічний стрес, який став порушенням їх звичайного життєвого укладу, душевного білю та страждань
Апеляційна скарга ОСОБА_2. не містить безсуперечних доказів, які спростовують висновки суду першої інстанції.
Підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення суду висновки про те, що шкода позивачці була заподіяла внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, оскільки безпородна собака, належна ОСОБА_1., не може бути визнана джерелом підвищеної небезпеки.
Керуючись статтями 303, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 28 січня 2008 року - залишити без змін.
Виключити з мотивувальній частини рішення суду від 28.01.2008 року висновки про те, що шкода була спричинена ОСОБА_1. внаслідок дії двох джерел підвищеної небезпеки.
Ухвала набирає чинності з дня проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 2 місяців.