№ 2-83\09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2009 року Краснолуцький міський суд у складі головуючого суддя Хоменко В.І. при секретарі Заставської Л. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Красно луцького виконкому міської Ради Луганської області про визнання дій протиправними, зобов’язання виплатити суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної грошової допомоги до 5 травня заниженої
В с т а н о в и в:
16 грудня 2008 року до Красно луцького міського суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення, в якому позивач просив суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення щодо відмови перерахувати та виплатити суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2008 роки у сумі 8074, 90 грн та щорічної грошової допомоги до 5 Травня в заниженому розмірі противоправними, зобов’язати виплатити суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги до 5 травня за 2004, 2007. 2008 роки у розмірі 8486 грн.
В судове засідання позивач не з’явився, повідомивши у заяві, що вказаний позов розглянути без нього.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився , повідомівши у запереченні про розгляд справи у їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що позивач належить до 1 категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чернобильскої катастрофи, що підтверджується посвідченням А № 416632 від 17.12.2002р, має 2 групу інвалідності, у зв’язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням № 528502.
Відповідно до ст.. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи, постраждалим у наслідок ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Фактично позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення від управління праці та соціального захисту населення Красно луцького виконавчого комітету міської ради у
2002р- 26,70 грн,2003р 26,70 грн..2004р.- 26,70 грн. 2005р-26, 70 грн. 2006р.-120 грн.2007р-120 грн., 2008р-120 грн.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач всупереч Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ( який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати), керувався постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р № 836 „ Про компенсаційні виплати особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою розмір такої допомоги встановлений для інвалідів 2 групи - 26, 70 грн. А з 2005 року постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005року „ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і якою розмір такої допомоги встановлений 120 грн.
Відповідно до с т. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України .
Законами України „ Про Державний Бюджет України на 2006 рік” та „ Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія абзацу 3 частини четвертої ст.. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” була зупинена на 2006, 2007 рік відповідно.
Пунктом 28 розділу 2 Закону України „ Про державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України „ були внесені зміни до ст.. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і було викладено в такій редакції „ Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосування ст.. 48 Закону України „ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” а не постанови Кабінету Міністрів України за № 836 від 26.07. 996р та № 562 від 12.07.2005 року „ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Положення п. 30 ст. 71 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007рік дію в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п’ятого , шостого та сьомого частини першої, частини четвертої та частини сьомої ст.. 48 Закону України» Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09.ю07. 2007 року № 6 рп та втратили чинність з дня ухвалення цього рішення.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп положення Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», було змінено ст.. 48 Закону України « про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнане таким, що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Положення Закону України « Про державний бюджет України на 2006 рік» яким зупинена дія абзацу 3 частини 4 ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2006 рік до теперішнього часу не визнане неконституційним Конституційним Судом України, тому твердження позивача про невідповідність зазначених норм законодавству України є передчасним та необґрунтованим.
Крім того, слід зазначити, що починаючи з 29 жовтня 2003 року виплату одноразової грошової допомоги здійснюють органи праці та соціального захисту населення, відповідно до п. 2 « Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 ( із змінами та доповненнями).
Відповідно до ст..99 КАС України строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлене річний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст.. 100 КАС України
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи позивач до суду звернувся 16.12.2008 року. Відповідач у своїх запереченнях просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог .
Таким чином не підлягають задоволенню позовні вимоги в стягненні коштів на оздоровлення за 2003, 2004 2005 роки.
Підлягає задоволенню щорічна допомога на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 400 х5- 120 =1880 грн. за 2008рік- 525 х5 -120 =2505 грн.
Крім того, позивач є ветераном війни - учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, що підтверджується відповідним посвідченням. Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551, розділом 3 якого визначені пільги. Згідно ст.. 12 частини 5 зазначеного Закону встановлено, що щорічно до 5 травня ветеранам війни - учасникам бойових дій виплачується щорічна допомога в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Фінансування витрат пов’язаних з веденням в дію цього Закону, згідно до ст.. 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а виплати разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення. Тобто на відповідача покладений обов’язок здійснення виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених цим Законом.
Конкретні розміри для учасників бойових дій були встановлені Законами України « Про Державний бюджет України на 2007 рік « Про Державний бюджет України на 2008 рік»
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6рп та від 22 травня 2008 року № 10 рп визнано неконституційним положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік » та « Про державний бюджет України на 2008 рік» в частині встановлення розмірів щорічної грошової допомоги».
Таким чином виплата одноразової грошової допомоги за 2007 рік повинна скласти 406 х 5 – 360= 1670 грн., за 2008 рік становить 481 х5 – 400 =2005 грн.
Суд , стосовно вимог про стягнення одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2004 рік, зробив висновок, що згідно ст.. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 1 рік, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач міг знати, що його право порушено з моменту видання відповідних нормативно- правових актів. До суду позивач звернувся 16 грудня 2008 року, згідно відмітки суду, тобто з пропуском встановленого річного строку.
Відповідно до ст.. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач у своїх запереченнях на адміністративний позов просив відмовити позивачу у задоволені його позовних вимог за 2004 рік через пропуск строку звернення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати дії управління праці та соціального захисту населення Красно луцького виконавчого комітету міської Ради Луганської області щодо відмови перерахувати та виплатити позивачу суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 рік та щодо відмови перерахувати та виплатити недоплачену щорічну допомогу учасникам бойових дій до 5 травня за 2007-2008 рік протиправними, зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Красно луцького виконавчого комітету міської Ради нарахувати та виплатити недоплачені щорічні грошові допомоги до 5 травня та щорічні допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки.
Керуючись ст..ст. 2,17,18,87,94,158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Красно луцького виконавчого комітету міської Ради Луганської області щодо відмови ОСОБА_1
ОСОБА_2 перерахувати та виплатити суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2007,2008 роки та у перерахуванні та виплаті суми недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком за 2007 та 2008 роки незаконними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Красно луцької міської Ради Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахувати та виплатити суми
- недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 1880 грн за 2007 рік, за 2008 рік-2505 грн.
- недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік в розмірі 1670 грн., за 2008 рік 2005 грн.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного Адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подачи заяви про апеляційне оскарження, а потім протягом 20 днів апеляційної скарги після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий