Справа № 22-745/2009 Головуючий у 1 інстанції: Волошина Н.Л.
Категорія:53 Доповідач: Гайсюк О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 квітня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Белінської І.М.,
Суддів: Гайсюка О.В.,
Чорнобривець О.С.
при секретарі: Ткач І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Салон Красуня» на заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон Красуня» про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку і середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Зазначала, що з червня 1996 року працювала в ТОВ «Салон Красуня» перукарем, а 2 лютого 2005 року її було звільнено за прогул (п.2 ст. 40 КЗпП).
Відповідач в день звільнення не виплатив їй всіх належних до виплати сум, а саме заробітну плату за січень та лютий 2005 року та грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2004 рік.
Борг по заробітній платі за січень-лютий 2005 року у сумі 236 грн. 90 коп. був стягнутий з відповідача за рішенням Світловодського міськрайонного суду від 9 листопада 2005 року.
Грошову компенсацію за невикористану відпустку у сумі 238 грн. 35 коп. їй так і не виплатили.
Посилаючись на ці обставини, позивачка просила стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію за невикористану відпустку у сумі 238 грн. 35 коп. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з 2 лютого 2005 року по день ухвалення судового рішення, виходячи із середньомісячного заробітку у сумі 250 грн.
У вересні 2006 року позивачка збільшила розмір вимог та доповнила свої вимоги (т.1 а.с.35-36), просила стягнути на свою користь грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у сумі 239 грн. 31 коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з 2 лютого 2005 року по день ухвалення судового рішення, виходячи із середньомісячного заробітку у сумі 256 грн. і середньоденного - 12 грн. 19 коп., а також компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у сумі 30 грн. 58 коп.
У лютому 2007 року позивачка уточнила свої вимоги і просила виключити із середнього заробітку який підлягає стягненню з відповідача на її користь з 3 лютого 2005 року по день ухвалення судового рішення 366 грн. доходу від підприємницької діяльності (т.1 а.с. 74-75).
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 16 жовтня 2007 року провадження у справі в частині вимог позивачки про стягнення грошової компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 30 грн. 58 коп. закрите (т.1 а.с. 167).
Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду від 16 жовтня 2007 року позов задоволено.
З відповідача на користь позивачки стягнуто 239 грн. 31 коп. грошової компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (32 місяці 13 днів) починаючи з 2 лютого 2005 року у сумі 8222 грн. 47 коп., а всього 8461 грн. 78 коп. та судові витрати на користь держави.
В апеляційній скарзі ТОВ «Салон Красуня» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що справу розглянуто без участі представника Товариства в судовому засіданні 16.10.2007 року, тоді як в матеріалах справи є заява директора ТОВ «Салон Красуня» про відкладення розгляду справи у зв'язку з виїздом адвоката за межі області. Також відповідач посилається на те, що позивачка є співвласником (одним із засновників) Товариства і їй відомо, що фінансовий стан Товариства є тяжким і заробітна плата позивачки відповідала тій виручкі, яку вона вносила в касу перукарні. Тому, на думку відповідача, сума грошової компенсації, яку вирахувала позивачка (239, 31 коп.) є завищеною, грошова компенсація відповідно до заробітної плати, яку позивачка отримала в 2004 році складає 160 грн. 47 коп. і цю грошову компенсацію за невикористану відпустку бухгалтер Товариства поштою відправила позивачці, але не збереглася квитанція про відправку цих коштів.
Про час і місце судового засідання апеляційного суду Кіровоградської області сторони повідомлені належним чином, але в судове засідання не з'явилися, подавши до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності у судовому засіданні.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка з червня 1996 року працювала в ТОВ «Салон Красуня» жіночим перукарем, 2 лютого 2005 року вона була звільнена за прогул відповідно до п.4 ст.40 КЗпП (том 1-й а.с.10-11).
Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачка в день звільнення , а саме 2 лютого 2005 року, працювала, що підтверджується і рішенням Світловодського міськрайонного суду від 09.11.2005р., в якому зазначено, що 2 лютого 2005 р. ОСОБА_1. було запропоновано отримати наказ про звільнення, про що було складено Акт (т.1 а.с.25-26), а тому в цей день позивачці Товариством необхідно було виплатити всі належні їй від Товариства суми.
Але в день звільнення (02.02.2005р.) позивачці всі належні їй до виплати суми не були виплачені.
Це підтверджується рішенням Світловодського міськрайонного суду від 29.03.2005р., з якого вбачається, що позивачці, (яка 15 лютого 2005р.збільшила розмір своїх вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі ), на день звільнення не була виплачена заробітна плата з травня по грудень 2004 року (т.1-й, а.с.12-14, 15-16), а також рішенням Світловодського міськрайонного суду від 09.11.2005рок, з якого вбачається, що позивачці в день звільнення не була виплачена заробітна плата за січень 2005 року та лютий 2005 року і цю заборгованість суд стягнув з ТОВ «Салон Красуня» на користь позивачки у сумі 236 грн. 90 коп. (т.1-й, а.с.25-26, а.с.27-28).
Також позивачці не була виплачена і грошова компенсація за невикористану відпустку за 2004 рік.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка отримала 160 грн. 47 коп. компенсації не підтверджені документами, а тому до уваги колегією суддів не беруться (ст.60 ЦПК України).
Оскільки відповідачем (роботодавцем) не надано доказів про те, за який саме період роботи позивачка не використала відпустку (відсутні навіть відомості про те, коли позивачка і за який період роботи була у відпустці останній раз перед звільненням), не надано доказів про тривалість відпустки позивачки, а відповідач лише оспорював розмір заробітку з якого позивачці слід нараховувати грошову компенсацію, то слід вважати, що відповідач погодився з рештою вихідних даних зазначених в розрахунку компенсації аудиторської фірми (а.с.23-24 том1-й) та з методикою розрахунку компенсації (п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100).
Грошова компенсація відповідно до наданого позивачкою розрахунку (т.1 а.с.23-24) обраховувалося, виходячи із сумарного заробітку за останні 12 місяців перед звільненням (250 грн.х 11 місяців + 262 грн. х 1 місяць).
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 09.11.2005 року, яке набрало законної сили встановлено, що заробіток позивачки у січні 2005 року становив 262 грн. (т.1-й а.с. 25-26, 27-28).
Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 29.03.2005 р. встановлено, що з травня по грудень 2004 року заробітна плата позивачки складала 250 грн. на місяць (т.1-й, а.с.12-14, 15-16). Це рішення також набрало законної сили.
Відповідно до довідки ТОВ «Салон Красуня» про нараховану заробітну плату, ( яка була в матеріалах справи до ухвалення рішення суду від 16.10.2007 р.) заробіток позивачки у квітні 2004 року склав 250 грн. у березні 2004 року -250 грн., а в лютому 2004 р. - 185 грн. (т.1-й, а.с.106).
Таким чином за 12 місяців перед звільненням позивачки (2 лютого 2005 року), заробіток її складав:
1. січень 2005р. - 262 грн.
2. грудень 2004р. - 250 грн.
3. листопад 2004р. - 250 грн.
4. жовтень 2004 р. - 250 грн.
5. вересень 2004 р. - 250 грн.
6. серпень 2004 р. - 250 грн.
7. липень 2004 р. - 250 грн.
8. червень 2004 р. - 250 грн.
9. травень 2004 р. 250 грн.
10. квітень 2004 р. - 250 грн.
11. березень 2004 р. - 250 грн.
12. лютий 2004 р. - 185 грн.,
Всього за 12 місяців 2947 грн.
Тому розмір грошової компенсації (т. 1-й а.с.23) буде складати 2947 грн.: 365х29 днів =234 грн. 15 коп.
Отже, саме ця сума (234, 15 грн.) яка обрахована без відрахувань обов'язкових платежів підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, а не 239,31 грн. як вирішив суд першої інстанції.
Оскільки спір про розмір грошової компенсації належної звільненій позивачці вирішено на користь позивачки частково, то відповідно до ч.2 ст. 117 КЗпП та абзацу другого пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» розмір відшкодування за час затримки розрахунку визначає суд (колегія суддів) з урахуванням спірної суми, яка є відносно невеликою, та з урахуванням інших конкретних обставин справи.
Зокрема, колегія суддів, визначаючи розмір відшкодування за час затримки розрахунку, також враховує, що Світловодським міськрайонним судом вже двічі вирішувався спір про розмір належних позивачці до виплати сум після її звільнення 2 лютого 2005 року за прогул (а.с.12-14, 25-26), але позивачка так і не заявляла вимог про виплату їй грошової компенсації за невикористану відпустку, штучно затягуючи вирішення цього спору до 13 липня 2006 р. (в цей день заявлено позов, т.1-й, а.с.2-3), до того ж з липня 2005 року позивачка займалася підприємницькою діяльністю та отримувала доходи (т.1-й, а.с.76, 77-82).
Таким чином, з урахуванням того, що відповідач затримав виплату позивачці лише 234,15 грн. та з урахуванням інших обставин, що наведені вище, колегія суддів вважає достатнім розмір відшкодування за час затримки розрахунку у сумі 350 грн.
Наведене свідчить про те, що обставини справи, які суд вважав встановленими повністю не доведені (розмір заробітку і розмір компенсації), висновки суду не відповідають обставинам справи, судом не застосовано положення ч.2 ст. 117 КЗпП, а тому відповідно до п.2, п.3, п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду першої інстанції необхідно змінити та стягнути з відповідача на користь позивачки 234 грн. 15 коп. грошової компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 350 грн., а всього 584 грн. 15 коп. Рішення суду в частині розподілу судових витрат зміні не підлягає.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не мав права розглядати справу без присутності представника відповідача в судовому засіданні 16.10.2007 р. спростовуються матеріалами справи. Відповідач був належним чином повідомлений через свого представника про час і місце судового засідання ще 19.09.2007р. (т.1-й, а.с.161).
Заява відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю адвоката Чередниченко в межах області (т.1-й а.с.165) нічим не підтверджена, а тому суд правильно визнав причину неявки відповідача у судове засідання неповажною.
Керуючись п.3 ч.1 ст.307, п.2, 3, 4 ч.1, ст..309, ст..313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ТОВ «Салон Красуня» задовольнити частково.
Заочне рішення Світловодського міськрайонного суду від 16 жовтня 2007 року змінити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон Красуня» на користь ОСОБА_1234 грн. 15 коп. грошової компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 350 грн. а всього 584 грн. 15 коп.
В решті рішення Світловодського міськрайонного суду від 16 жовтня 2007 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуюча: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області О.В. Гайсюк