Тульчинський районний суд Вінницької області

м. Тульчин, вул. Перемоги, 16, 23600, (04335) 2-28-00

Справа № 1-81/10 2010 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2010 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рибчинського В.П.

при секретарі Грабовській Н.В.

з участю прокурора Калашнікова Р.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тульчині кримінальну справу

про обвинувачення ОСОБА_1, 17 вересня 1958

року народження, народилась у с. Адамівна,

Гайсинського району, Вінницької області,

мешкає у Вінницькій області, Тульчинський

район, смт. Кирнасівка, вул. Молодіжна, 4/1,

українки, громадянки України, освіта

середньо-спеціальна, не заміжня, приватний підпрємець, раніше не судимої, у скоєнні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, являючись приватним підприємцем та здійснюючи діяльність пов'язану з громадським харчуванням та реалізацією товарів харчування та повсякденного вжитку, в ході якої остання, використовуючи працю найманих працівників, а відповідно до свого службового становища будучи наділеною, як адміністративно-господарськими так і організаційно-розпорядчими повноваженнями, являючись службовою особою, як власник та роботодавець, будучи відповідальною за охорону праці, маючи право прийому на роботу, звільнення з роботи та несучи відповідальність за додержанням вимог трудового законодавства, вчинила грубе порушення вимог законодавства про працю.

Так, ОСОБА_1, являючись приватним підприємцем, діючи всупереч вимогам ст. 24 КЗпП України, якою передбачено, що трудовий договір укладається у письмовій формі, додержання якої є обов'язковим при укладанні трудового договору з фізичною особою, ст. 24-1 КЗпП України та всупереч ст. 21 ч. 1 ЗУ «Про оплату праці» від 24.10.2004 року, якою визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства та на підставі укладеного трудового договору, не виконавши даних умов, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, без укладання трудового договору прийняла протягом року на роботу в кафе та магазин в смт. Кирнасівка та використовувала найману працю трьох працівників. ОСОБА_2 з червня 2009 року по 27.01.2010 року, ОСОБА_3 з жовтня 2009 року по даний час, ОСОБА_4 з 20.12.2009 року по даний час.

Цим трьом працівникам ОСОБА_1 в період виконання ними трудових зобов'язань, в порушення трудового законодавства виплачувала заробітну плату «в конвертах» в сумі

450-500 гривень на місяць без будь-якої первинної облікової документації щодо нарахування та виплати заробітної плати.

Крім того, ОСОБА_1, при виплаті вказаним найманим працівникам заробітної плати, при цьому не уклавши з ними трудового договору, грубо порушила конституційне право працівників на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, безробіття, а також у старості чи інших подібних випадках, що передбачена та гарантовано Конституцією України.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину визнала повністю та пояснила, що вона являється приватним підприємцем, та займається діяльністю у сфері роздрібної торгівлі та громадського харчування. З метою здійснення цієї діяльності вона має кафе та два магазини в смт. Кирнаісвка, Тульчинського району. В зв'язку з обширним обсягом діяльності, вона залучає до виконання робіт найманих працівників, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Трудові договори вона з ними не оформляла, так як у неї не було фінансових можливостей сплачувати всі податки до різних фондів. На даний час усунуто всі недоліки, виявлені під час перевірки. ОСОБА_2 у неї не працює, а з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вона оформила належним чином трудові відносини.

Оскільки підсудна та учасники процесу вважають за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись допитом підсудної, суд, з'ясувавши учасниками процесу зміст обставин, які не будуть досліджуватись в судовому засіданні, впевнившись в добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, ухвалив при дослідженні доказів по справі обмежитись допитом підсудної.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 вважає, що вина підсудної в грубому порушенні законодавства про працю в судовому засіданні повністю доведена і її дії вірно кваліфіковані за ст. 172 ч. 1 КК України.

Вирішуючи питання про покарання підсудної, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, а також особу підсудної, яка характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудної суд визнає щире каяття в скоєному злочині та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає можливим виправлення підсудної без ізоляції її від суспільства, із застосуванням покарання у виді штрафу.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 гривень).

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

На вирок суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Вінницької області, протягом 15 діб.

Суддя: