АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 22-ц-2502/2010 р. Головуючий 1 інстанції - Кучма А. Ю.

Категорія - договірна Доповідач - Табачна Н. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого :Зазулинської Т. П.

Суддів : Табачної Н. Г.

ОСОБА_1

При секретарі: Шпарага О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2009 року, за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, треті особи восьма Харківська державна нотаріальна контора, комунальне підприємство “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання довіреності та договору довічного утримання недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2007 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання довіреності та договору довічного утримання недісним.

Він посилався на те, що з квітня 2007 року проживає з рідною бабусею ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою : АДРЕСА_1, оскільки за станом здоровая вона не може проживати самостійно, потребує стороннього догляду.

В грудні 2006 року помер його рідний дід ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_6 (його бабусею) за вказаною адресою.

Зі слів сусідів йому стало відомо, що після смерті дід пролежав в квартирі 10 днів тому, що ОСОБА_6 за станом здоров”я, свого психічного стану не розуміла, що він помер. Захоронили діда за рахунок держави і сусідів.

Він (позивач) тривалий час був відсутній в м. Харкові у зв”язку з виїздом за його межі на заробітки. Весь цей час він звонив ОСОБА_6, але на дзвінки ніхто не відповідав.

В квітні 2007 року він повернувся і оселився у бабусі доглядати за нею.

Після повернення і вселення до ОСОБА_6 він дізнався, що у квартирі відсутні документи ОСОБА_6 на квартиру, її паспорт, пенсійне посвідчення, свідоцтво про смерть ОСОБА_7 і низка інших документів.

Квартира бабусі приватизована без її участі за дорученням на ім”я сторонньої особи ОСОБА_2, яка отримує за цією ж довіренністю і пенсію бабусі, яку не віддає ОСОБА_6, телефонний аппарат, який належить ОСОБА_6 знаходиться у сусідки ОСОБА_5 3. Г., до сусідки проведена і телефонна провідка.

18 квітня 2007 року між ОСОБА_2 від імені ОСОБА_6було укладено договір довічного утримання, згідно з яким вищевказана квартира переходить у власність до сусідки ОСОБА_5 3. Г.

Квартиру ОСОБА_5 3. Г. зареєструвала на своє ім”я.

Крім цього він обнаружив, що у квартирі відсутні будь-які харчі.

Коли він почав з’ясовувати ці обставини, бабуся розповіла те, що після смерті чоловіка до неї постійно приходила сусідка ОСОБА_5 3. Г. з незнайомою жінкою, копалися у її речах, давали підписувати якісь документи, значення яких вона не усвідомлювала.

Тобто, скориставшись станом здоров”я бабусі відповідачі уклали від її імені угоду, яка суперечить чинному законодавству.

Позивач просив визнати довіренність від 2 березня 2007 року від імені ОСОБА_6 недійсною, визнати договір довічного утримання від 18 квітня 2007 року недійсним.

В січні 2008 року позивач свої позовні вимоги уточнив. В уточненому позові вимоги також заявила ОСОБА_3

Посилаючись на ті ж самі обставини, позивачі уточнили, що договір довічного утримання було укладено в період проживання позивача ОСОБА_4 зі своєю бабусею. Відповідачі скрили цей факт, без участі останньої та без повідомлення їх (родичів), всупереч закону вони за довіренністю уклали договір довічного утримання.

Позивачі просили визнати довіренність і договір довічного утримання недійсними.

24 вересня 2008 року ОСОБА_6 померла.

В квітні 2009 року позивачі знову уточнили свої позовні вимоги. Просили визнати довіренність частково недійсною - в частині укладення договору довічного утримання та визнати недійсним договір довічного утримання, а також зобов’язати комунальне підприємство “Харківське міське бюро технічної інвентаризації-” скасувати державну реєстрацію права власності квартири за ОСОБА_5 3. Г.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2009 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Ухвалою цього ж суду від 4 грудня 2009 року відмовлено в перегляді заочного рішення за заявою ОСОБА_2

Вона рішення суду оскаржує, просить його скасувати як незаконне і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вважає, що судом порушено норми матеріального і процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла наступного.

Відповідно до вимог ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 2 березня 2007 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешає за адресою: АДРЕСА_2, видала довіренність, якою уповноважила ОСОБА_2 бути її представником з усіма повноваженнями в усіх громадських, господарських та інших організаціях, підприємствах і установах, незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої належності, з усіх питань, що її стосуються, в тому числі управління та розпорядження майном, з чого б воно не складалося та де б не знаходилося.

Цією довіренністю вона, крім іншого, уповноважила ОСОБА_2 отримувати всі грошові суми ( у тому числі заробітну плату, пенсію, допомогу та інші соціальні виплати), приватизувати її квартиру і укласти від її імені договір довічного утримання з ОСОБА_5 3. Г.

18 квітня 2007 року на підставі вказаної довіреності ОСОБА_2 від імені ОСОБА_6 та у відсутність останньої уклала з ОСОБА_5 3. Г. договір довічного утримання, згідно якого ОСОБА_6 передала у власність ОСОБА_5 3. Г. належну їй на праві приватної власності трикімнатну квартиру АДРЕСА_3, а остання зобов'язалася її довічно утримувати, забезпечуючи харчуванням, одягом, доглядом, медикаментами і необхідною допомогою, вартістю визначеною сторонами в розмірі 300 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що довіреність в частині надання ОСОБА_2 повноважень на укладення від імені ОСОБА_6 договору довічного утримання та передачі у власність ОСОБА_5 нерухомого майна (квартири) видана та посвідчена нотаріусом в порушення вимог Закону України “Про нотаріат” і норм Цивільного Кодексу України, а саме: на момент видачі довіреності ОСОБА_6власником квартири не була, договір довічного утримання укладено у відсутність особи, яка вчиняє правочин, договір посвідчено не за місцезнаходженням майна (місцем реєстрації) чи місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін правочину.

Висновки суду містяться на матеріалах справи, наданих доказах і законі.

Згідно зі ст. 238 ч.І, ч.2 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

У відповідності до вимог Закону України “Про нотаріат” посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.

Між тим оспорювані нотаріальні дії вчинені у державній нотаріальній конторі Київського району м. Харкова, у той час як майно, що відчужено за договором довічного утримання, та сторони цього договору знаходяться у Комінтернівському районі м. Харкова.

Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи про те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 являються неналежними позивачами по справі.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” роз”яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Позивачка ОСОБА_3. С. являється дочкою ОСОБА_6, а позивач ОСОБА_4 - онуком. Його батько ОСОБА_8 являвся сином ОСОБА_6 і помер раніше за своїх батьків.

Тому вказані особи мають право на звернення до суду за захистом свого порушеного права, інтересу на право власності.

Судом також встановлено, що в квітні 2007 року позивач ОСОБА_4 оселився у своєї бабусі для здійснення за нею догляду, якого вона потребувала, та наданням їй медичної допомоги.

Незважаючи на це, та не повідомивши родичів і саму ОСОБА_6, без з’ясування обставин необхідності укладення договору довічного утримання з сусідкою за наявності здійснення догляду за ОСОБА_6 з боку родичів, відповідачі уклали договір довічного утримання за дорученням і переоформили право власності на квартиру на ім”я сусідки ОСОБА_5 3. Г.

Тому суд дійшов правильного висновку про визнання договору довічного утримання недійсним.

За такими обставинами підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити. Заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2 місяців.

Головуючий: Судді: