Недригайлівський районний суд Сумської області

смт. Недригайлів, вул. Шевченка, 4, 42100, (05455) 5-23-87

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Захарченка О.П.

при секретарі Бузовій С.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Недригайлів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з житла,

ВСТАНОВИВ:

Мешканець селища Недригайлів Недригайлівського району Сумської області ОСОБА_1 звернувся до Недригайлівського районного суду з позовом до ОСОБА_2, як також мешканця селища ІНФОРМАЦІЯ_1, про виселення відповідача з посиланням на вимоги ст.116, ст. 168, ст. 169 ЖК України, мотивуючи свій позов тим, що з липня 2009 року з його згоди відповідач ОСОБА_2 проживає в його квартирі АДРЕСА_1 без укладення договору найму жилого приміщення і що з вересня 2009 року відповідач систематично порушує правила співжиття, псує належне позивачу жиле приміщення та відмовляється виселятися в добровільному порядку з його квартири.

В ході судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав і пояснив, що причиною його звернення до суду з даним позовом є ухилення відповідача від надання позивачу допомоги у веденні домашнього господарства, а також факт заподіяння відповідачем малолітній доньці позивача побоїв.

Відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнав і пояснив, що він зареєстрований проживаючим в ІНФОРМАЦІЯ_2 в житлі свого батька, але так як у зазначеному житлі ведеться ремонт, він тимчасово проживає у житлі позивача, де також проживає його мати ОСОБА_3, яка є співмешканкою позивача, заперечує вчинення ним порушення правил співжиття, псування житла і заподіяння побоїв своїй сестрі, яка є донькою позивача.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши заявлених свідків та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 у даній справі задоволенню не підлягає.

Право власності позивача ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, виданим 02 серпня 2000 року органом приватизації Недригайлівської центральної районної лікарні.

За змістом відповідних записів у будинковій книзі за адресою АДРЕСА_3, в зазначеному житлі зареєстровані проживаючими ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, 1968 року народженняЮ ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Допитана судом в якості свідка ОСОБА_3 підтвердила факт проживання відповідача без реєстрації в житлі позивача та пояснила, що її син ОСОБА_2 в період проживання в житлі ОСОБА_1, де вона також проживає разом з позивачем і їх спільною малолітньою дочкою, правил співжиття не порушував і побої її доньці не наносив, вважає дійсною причиною позову взаємну неприязнь позивача і відповідача на грунті побутових неузгоджень.

Допитані судом в якості свідків ОСОБА_5, як особа, що перебуває в товариських стосунках з позивачем та відвідує його житло, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, як сусіди позивача, кожен окремо підтвердили факт проживання відповідача в житлі позивача і не підтвердили заявлених позивачем фактів порушення відповідачем правил співжиття та заподіяння побоїв малолітній доньці позивача.

Також, в ході розгляду справи з"ясовано. шо позивач не заперечував у липні 2009 року проти вселення відповідача в його житло і в послідуючому в передбаченому законом порядку офіційних вимог відповідачу щодо виселення з житла не заявляв.

Статтею 116 Житлового кодексу України передбачено виселення наймача чи члена його сім"ї з жилого приміщення державного і громадського житлового фонду, якщо ці особи систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними.

Статтею 157 Житлового кодексу України передбачено умови виселення членів сім"ї власника житлового будинку ( квартири ) при вчиненні ними порушень, обумовлених ст. 116 ЖК України.

Дослідженими у справі доказами не підтверджується вчинення відповідачем порушень, обумовлених ст. 116 ЖК України, а підтверджуються факти ініційованих позивачем сварок з відповідачем з приводу відмов відповідача допомагати позивачу у веденні домашнього господарства.

Статтями 168 і 169 ЖК України передбачено правові підстави розірвання наймачем договору найму жилого приміщення і розірвання договору за вимогою наймодавця.

У справі з"ясовано, що відповідач проживає у житлі позивача не на умовах договору найму, а тому вищевказані норми на спірні відносини сторін не поширюються.

Разом з цим, даний позов ОСОБА_1 заявлений не з передбачених ст. 391 ЦК України мотивів захисту права власності від порушень, не пов"язаних із позбавленням володіння.

Враховуючи вищевказане, суд вбачає законно можливим і доцільним ухвалити рішення в рамках позовних вимог і не вбачає законних підстав для задоволення позову з заявлених позивачем мотивів.

Керуючись ст.ст. 208, 209. 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні його позову до ОСОБА_2 про виселення з житла відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Недригайлівський районний суд шляхом подання протягом 10 днів після його проголошення заяви про апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Суддя О.П. Захарченко