Справа № 2-10/2009р.

Р і ш е н н я

Іменем України

      15 червня 2009 р.

    Чигиринський районний суд Черкаської області , в складі:

                головуючого судді - Совгири І.В.

                при секретарі – Тендітній Л.В.

розглянувши у  судовому засіданні в м. Чигирині, Черкаської області цивільну справу за позовом Госпрозрахункового підприємства “Чигиринські теплові мережі” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення,

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення,  зазначивши, що відповідачам належить житлове приміщення розташоване за адресою в АДРЕСА_1 і їм надаються послуги централізованого опалення, які надає позивач.

Однак, відповідачі з вересня 2005 року не оплачують вартість одержаних послуг з теплопостачання, в результаті чого станом на 01.10.2008 року утворився борг в сумі 4512 гривень 36 копійок, який позивач просить стягнути з відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та прохав їх задовольнити і стягнути з відповідачів борг за надання послуг з теплопостачання в сумі 4512 гривень 36 копійок.

Відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 позов не визнали в зв’язку з тим, що власником квартири являється ОСОБА_2 і з 1998року, із за відсутності тепла в квартирі ніхто не проживає.

В 1998р., з дозволу Обленерго, який на той час був відповідальним за тепло, було проведено ізолювання опалювальної системи в квартирі з метою відключення від мережі, про, що складено відповідні акти.

Крім того, ГП «Чигиринські теплові мережі», не є виконавцем послуг з тепло- постачання, і договір з ними не заключався, а тому вони не мають права нараховувати кошти за теплоенергію.

Крім того, вони не мають спеціальних приладів для вимірювання якості теплопостачання, не мають обліку опалювалбнолї площі, що позбавляє їх можливості пропорційно проводити нарахування за спожиту теплоенергію, а тому вважають, що вимоги позивачів безпідставні.

Суд, вислухавши представника позивача ОСОБА_5, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судові засідання не з’являлися, надавши суду заяви, про невизнання позову і можливість розгляду справи без їх участі,  вивчивши матеріали справи,  вважає, що позов  підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Як встановлено судом, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2, в якій також зареєстрований ОСОБА_3

Відповідачі, згідно наданих довідок, в даній квартирі не проживають, а фактично проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із свідоцтва про право власності на житло від 15.04.1994р., виданого дирекцією споруджуваної Чигиринської ГЕС, власниками квартири АДРЕСА_3, є ОСОБА_3 В,В., ОСОБА_2 та їх діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які на даний час є повнолітніми.

   Як встановлено в судовому засіданні, позивачем, послуги з теплопостачання, надавались до квартири відповідачів безперебійно через централізовану систему опалення, але відповідачами, не проводилася оплата за отримані послуги, у зв`язку з чим станом на 01.10.2008 року утворився борг в сумі  4512 грн. 36 коп

 Як встановлено судом і даний факт сторонами не оспорювався, договір між позивачем та відповідачами не укладався, так як останні від нього у 2004 році відмовилися, про що вказано в рішенні апеляційного суду Черкаської області від 09.06.2004 року, справа № 22а-1065, яке залишено в силі ухвалою Верховного Суду України від 21.09.2006 року.

Таким чином, враховуючи позицію відповідача, пропозиції до укладення договору в подальшому не вносились. А тому твердження відповідачів відносно того, що нарахування за надану послугу здійснюється відповідно до договору, не відповідає реальним обставинам формування вартості послуг централізованого опалення та проведення розрахунків за отримані послуги централізованого опалення, оскільки визначення вартості централізованого опалення не може здійснюватись на договірному рівні, а визначено на законодавчому рівні.

Так, відповідно до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», тариф на теплову енергію повинен забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Для споживача вказаний тариф визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Формування тарифу на централізоване опалення здійснюється розрахунковим способом на підставі Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ № 955 від 10.07.2006 року, на підстав якого, тариф на комунальну послугу подається на затвердження до органу місцевого самоврядування. Таким чином, факт затвердження тарифу органом місцевого самоврядування свідчить про його економічне обґрунтування підприємством.

Так, відповідно до п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, при відсутності в квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії, плата за надані послуги з централізованого опалення справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання - з розрахунку на 1 кв. метр опалювальної площі квартири.

На підставі вищевикладеного, договір про надання послуг з централізованого опалення, по суті, є договором приєднання, умови якого встановлені виконавцем, а отже, друга сторона не може пропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК України).

Таким чином, наявність або відсутність письмового договору про надання комунальної послуги ніяким чином не впливає на розмір вартості послуги з централізованого опалення, порядку нарахування і сплати такої вартості.

      Щодо непогодження відповідачів, стосовно обслуговування внутрішньо будинкових мереж та обліку площі опалювальних приладів в квартирах споживачів, то це спростовується тим, що зобов'язаною особою по обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення є КП «Чигиринське», яке є балансоутримувачем багатоквартирного житлового фонду та, в силу п.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року, № 927/11207, зобов'язане проводити технічне обслуговування жилих будинків, тобто здійснювати комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Відповідно до п.1.5 вищеназваних правил, утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10.08.2004 року № 1046/965 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд», що стосується і централізованого опалення в тому числі. Обов'язок балансоутримувача по обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення підтверджується також внесенням робіт з технічного обслуговування цих мереж до Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Вартість проведення таки робіт включається в склад квартирної плати, отримаувачем якої є КП «Чигириське». Окрім цього, договором на надання Уповноваженою особою житлово-комунальних послуг опалення житлових будинків від 25.2.2005 року, що міститься в матеріалах даної справи, була визначна точка розподілу експлуатаційної відповідальності - зовнішня поверхня стіни теплової камери в бік Балансоутримувача, де аналогічні положення передбачні п.2.3.7 вищевказаних Правил утримання - точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій (якщо інше не визначено договором) для водопроводу, газопроводу, тепломережі є вентиль або трійник біля будівлі. Облік площі опалювальних приладів у квартирах споживачів, виходячи з вищевикладеного, не лише не перебуває у віданні ГП «Чигиринські теплові мережі», а й взагалі не віднесено до компетенції підприємства як виконавця комунальної послуги з централізованого опалення, оскільки вимоги до будівель і споруд та їх окремих систем в нормативному порядку визначено відповідними нормами і правилами.    

   Таким чином, ГП «Теплові мережі» не можуть нести обов'язок по обслуговуванню внутрішьобудинкових мереж та не зобов'язані здійснювати контроль за опаленням квартири, тим паче, квартира споживачів,  перебуває в приватній власності.

Стосовно ствердження відповідачів, щодо відключення ними їх квартири АДРЕСА_4, від мережі централізованого опалення, то їх дії є помилковими зі слідуючих підстав.

Так, до листопада 2005 року, процедура відключення від мереж централізованого опалення не була врегульована на законодавчому рівні. Натомість мали місце роз'яснення Держжитлокомунгоспу від 3.04.2003 року, де: відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання може здійснюватися за таких умов: встановлення в усіх квартирах та нежилих приміщеннях будинку індивідуальних опалювальних приладів; встановлення в усіх квартирах, окремих секцій чи під'їздів будинку індивідуальних опалювальних приладів з наявності технічної можливості повного відключення від центрального опалення цих секцій або під'їздів. Дозвіл на відключення від споживача від користування послугами центрального опалення та гарячого водопостачання надається органами місцевого самоврядування. 22 листопада 2005 року Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, наказом № 4 затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.12.2005 року за № 478/758, основні положення Порядку відключення якого зводяться до наступного: отримання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення від органу місцевого самоврядування; отримання технічних умов на відключення від експлуатаційних організацій; розроблення проекту на відключення від мереж централізованого опалення, встановлення систем індивідуального (автономного) теплопостачання та його погодження з експлуатаційними організаціями; відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку, представника виконавця послуг та власника квартири; по закінченні робіт складається акт про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Так, в обґрунтування заперечень на позовні вимоги, відповідачем наданий акт про опломбування водяних кранів (гарячої, холодної води, систем опалення) № 332 від 09.09.2002 року. Але, оцінюючи докази по справі, судом встановлено, що неможливо опломбувати опалення квартири, оскільки така система є цілісною без наявності запірної арматури в окремих житлових приміщеннях, що включає можливість здійснення такого опломбування.

 Крім того, акт має строковий характер  до 31.2.2002_року, та як письмовий доказ, був досліджений судами при розгляді цивільної справи № 2-140, між тими сторонами з аналогічного предмету позову, і відповідно, йому надано належну оцінку

  Щодо, наданого відповідачами, в заперечення позову, акту проведення огляду квар- тири від 25.01.2006 року, акт про підтвердження відключення від централізованої мережі від 28.11.2008 року та акт обстеження опалення від 29.03.2004 року, то згід но цих актів, прилади опалення квартири відповідача - ізольовані.

Так, твердження відповідачів, що ізолювання їхньої квартири є відключенням від мережі централізованого опалення є помилковими з наступних підстав:

Закони України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів при відмові споживачів при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, не дають визначення терміну «відключення від мереж централізованого опалення».

Враховуючи наведене, з урахуванням однорідності регульованих суспільних відносин, на підставі ст. 8 ЦК України, є за можливим застосувати Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ № 720 від 09.08.2005 року в порядку аналогії закону.

Так, відповідно до п.З.Правил телекомунікаційних послуг, відключення кінцевого обладнання або абонентського вводу від телекомунікаційної мережі (кінцеве обладнання - обладнання призначене для з»єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до телекомунікаційних послуг (телефонний та факсимільний апарати, модем тощо; абонентський ввід -частина абонентської лінії від кінцевого лінійно-кабельного пристрою у будинку (приміщенні) або від розподільної коробки до точки підключення кінцевого обладнання)).

Окрім цього, в п.2 акту про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, форма якого визначена додатком № 3 до Порядку відключення визначено, що відключення виконано шляхом видимого розриву. А тому, враховуючи вищевикладене, відключення від мереж централізованого опалення є здійснення організаційно-технічних заходів, пов'язаних з механічним відокремленням приладів опалення квартири від транзитних стояків централізованого опалення, що в свою чергу, усуває можливість транспортування та постачання теплоносія до приміщення, а тому, ізолювання нагрівальних елементів, в свою чергу, не може вважатись відключенням від мереж централізованого опалення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що факт виробництва теплової енергії та фактичного надання послуг з централізованого опалення багатоповерхових житлових будинків підприємством позивачем доведений на підставі наявних у матеріалах доказів; система опалення квартири відповідача є цілісною; оскільки квартира відповідачів знаходиться в багатоповерховому житловому будинку, що приєднаний до єдиної централізованої мережі опалення міста,теплоносій був транспортований до системи опалення квартири відповідача; вищевказані обставини, у відповідності до п.4.ч.2.ст. 11 ЦК України є підставою до виникнення між сторонами цивільних правовідносин, окрім цього, відповідно до ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, це має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Отже, враховуючи понесені витрати підприємства на виробництво, транспортування та постачання теплоносія до системи опалення належного відповідачам приміщення, які виражені в тарифі (ціні) на теплову енергію, слід застосувати до останніх зобов'язаним відшкодувати підприємству понесені витрати підприємства. Відмова відповідачів від свого права на задоволення потреби в забезпеченні нормативної температури повітря в своїй квартирі шляхом ізолювання нагрівальних елементів та транзитних стояків центрального опалення, так само як і фактичне проживання в іншому житловому приміщенні, відповідно до ст. 12 ЦК України, не є підставою для звільнення від оплати вартості наданої послуги.

Аналогічними обставинами справи були досліджені судами при розгляді цивільної справи № 2-140 від 08.08.2004 року, рішення в якій, в кінцевому результаті, апеляційним судом Черкаської області та Верховним Судом України було прийнято на користь підприємства. Дані обставини, в силу ст. 61 ЦПК України, набувають статусу преюдиційних доказів та не потребують доведення.

    Суд також, дослідивши обставину непроживання відповідачів в даній квартирі, вважає, що відповідно до вимог п.1 ст.29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг, затверджених Постановою КМ України №630 від 21.07.2005р.  )споживач має право на зменшення розміру плати у разі:  тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання). А виконавець, відповідно до п.п.2 п.31 вказаних Правил, має право:  вносити за погодженням із споживачем у договір зміни, що впливають на розмір плати за послуги.

   Поскільки позивачі, не заключали договір та не зверталися в передбаченому законодавством порядку з письмовою заявою про зменшення розміру плати, тому суд не має змоги вийти за межі позовних вимог.

     Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, внаслідок повного та всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що позов необхідно задоволити і  дану заборгованість слід стягнути з відповідачів солідарно, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі ЗО грн.

    Крім того з відповідачів солідарно належить стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

На підставі викладеного, ст.55 Конституції України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 10, 156, 162 ЖК України, ст.ст 8, 11, 12, 518, 526, 527 ЦК України, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 19 Закону України «Про    теплопостачання», п.  13 Правил користування приміщеннями   житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року,  Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникають в практиці застосування судами Житлового кодексу України, керуючись ст. 8,10, 60, 61, 212, 213,215, 218, 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Госпрозрахункового підприємства “Чигиринські теплові мережі” борг за отриману теплову енергію в сумі чотири тисячі пятсот дванадцять  гривень 36 копійок, та тридцять гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі п`ятидесяти однієї гривні.

Рішення може бути оскаржено  до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення, заяви про апеляційне оскарження, та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.

                              Головуючий