Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа № 1-351/2010р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«28» липня 2010р.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Криворучко І.В.

при секретарі Бердник О.І.

за участю прокурора Фастова І.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсіонерки, українки, гр-ки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, вдови, на неповнолітніх дітей немає, має статус „Дитини війни”, нагородженої медаллю „Медаль материнства 1 ступеню”, Орденом „ОСОБА_3 3 ступеню”, раніше не судимої, - у скоєнні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

04.04.2010р., біля 21-23 годин, ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, разом з ОСОБА_5, який також перебував у стані алкогольного сп’яніння, прийшли за місцем проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, яка вже на той час відпочивала. Прийшовши за вказаною адресою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжили вживати спиртні напої.

05.04.2010р., біля 04-00 години вони розбудили ОСОБА_2 і між нею та ОСОБА_4 виникла сварка через те, що ОСОБА_4 схиляв її вступити в статеві стосунки з ОСОБА_5 за грошову винагороду, який в цей час почав залицятись до ОСОБА_2

Обурена поведінкою ОСОБА_4 та ОСОБА_6, ОСОБА_2, взявши з ванної кімнати свого будинку сокиру і тримаючи її при собі, почала виганяти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зі свого будинку, після чого останній пішов.

Оскільки ОСОБА_4 не виходив з будинку і продовжував сперечатися з ОСОБА_2, у неї виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2, діючи умисно та на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_4, які існували між ними на протязі тривалого часу, з метою нанесення потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, завдала йому два удари обухом сокири по голові. Внаслідок нанесення ОСОБА_2 ударів сокирою, потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: рани невизначеної подовженої форми в потилично-скроневій ділянці ліворуч; трьох саден невизначеної довгастої форми в лівій завушній та потиличній ділянці; рани та садна на лівій вушній раковині; синця в правій навколо очній ділянці; садна в лобній ділянці праворуч; крововиливу в м’які тканини голови відповідно зовнішнім ушкодженням; вдавленого перелому прямокутної дещо подовженої форми на лусці потиличної кістки ліворуч; ізольованого перелому правого очного відростку лобової кістки неправильно округлої форми; крововиливу під тверду мозкову оболонку; крововиливу під м’яку мозкову оболонку на протязі скроневої та тім’яної часток ліворуч з ділянками деструкції головного мозку; вогнища забою головного мозку на базальній поверхні правої лобної чашки; крововиливу в шлуночки головного мозку, які згідно висновку експерта № 5ВЕ від 10.06.2010р. відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент їх заподіяння, та тілесні ушкодження у вигляді: контурного синця на зовнішній поверхні лівого плеча; садна на тильній поверхні лівого передпліччя; синця на внутрішній поверхні ділянки правого променево- зап’ястного суглобу; синця на передньо-внутрішній поверхні правого стегна в середній третині, які згідно висновку експерта № 5ВЕ від 10.06.2010р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Від отриманих тілесних ушкоджень у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з вогнищами забою головного мозку та крововиливом в шлуночки головного мозку, ОСОБА_4 помер 16.04.2010р., біля 22-30 годин в відділенні реанімації Київської обласної клінічної лікарні № 1.

Умисні дії ОСОБА_2 знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з нанесенням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, що спричинило смерть останнього.

Підсудна ОСОБА_2 в судовому засіданні вину свою визнала повністю, щиро розкаялась у скоєному, просила її суворо не карати і не позбавляти волі, повністю підтвердила всі обставини справи, викладені у обвинувальному висновку і встановлені судом, після роз’яснення їй наслідків розгляду справи в порядку ст.299 КПК України, дала на це згоду, тому справа, була розглянута в порядку ст..299 КПК України та судом, після допиту підсудної досліджувались матеріали, що характеризують особу.

Таким чином, на підставі наведеного суд дійшов висновку, що дійсно ОСОБА_2, своїми умисними діями, що проявились в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_4, що потягло смерть потерпілого, скоїла злочин, передбачений ст..121 ч.2 КК України.

При обранні підсудній виду і міри покарання суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість скоєного злочину, особу винної.

Підсудна скоїла тяжкий злочин.

Підсудна раніше не судима, має постійне місце проживання де характеризується позитивно, пенсіонерка, є особою похилого віку, має статус „Дитини війни”, відмічена Державними нагородами, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, вину свою визнала повністю, у скоєному щиро розкаялась, в судовому засіданні та на досудовому слідстві давала послідовні і правдиві покази, що згідно до вимог ст.66 КК України є обставинами, які пом’якшують покарання підсудної.

Також суд вважає, що обставиною, яка пом’якшує покарання підсудної є вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними та аморальними діями потерпілого. Обставин, що згідно до вимог ст..67 КК України обтяжують покарання підсудної судом не встановлено, цивільний позов потерпілими до неї не заявлявся.

Згідно до вимог ст..69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу.

Суд вважає, що наведені обставини є такими, які дозволяють суду при визначенні покарання, застосувати по відношенню до підсудної ст..69 КК України та призначити покарання більш м’яке, ніж передбачено Законом.

Згідно до вимог ст..65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Тому суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудної можливе без ізоляції від суспільства і призначаючи їй покарання у виді позбавлення волі, до неї, окрім ст..69 КК України, можливе застосування ст..75 КК України, при цьому поклавши на неї обов’язки, передбачені ст..76 КК України.

Також з підсудної необхідно стягнути витрати на проведення експертиз.

Речові докази по справі (а.с.142) – знищити.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

Визнати винною і призначити покарання:

ОСОБА_2

За ст. 121 ч.2, 69 КК України – 5 (п’ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки, рахуючи строк відбуття покарання з 28.07.2010 року, та обравши їй запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у виді підписки про невиїзд з місця проживання.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_2 покласти обв’язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України у Київській області вартість проведених експертиз і досліджень у сумі 4153 (чотири тисячі сто п’ятдесят три) грн. 54 коп.

Речові докази по справі (а.с.142) – знищити.

На вирок може бути принесено апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області на протязі 15 (п’ятнадцяти) діб.

Суддя І.В.Криворучко