Житомирський районний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Щорса, 92, 10031, (0412) 25-01-64

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗО листопада 2010 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді - Єзерської І.В.

секретаря с/з - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в Житомирському районі про визнання дій протиправними та стягнення недоплачених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в Житомирському районі про визнання дій протиправними та стягнення недоплачених коштів, вказуючи в позові, що він є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 1 групи у зв'язку з захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Державна пенсія, передбачена ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796 від 28.02.1991 року, виплачувалася позивачу не в розмірах, визначених законодавством, в зв'язку з чим виникла заборгованість за період з 01 липня 2008 року по 31 серпня 2010 року в сумі 142454 грн. 81 коп., що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача позов підтримала з підстав зазначених в ньому.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив суду, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу державного бюджету України, тому стягнення даних грошових виплат з управління пенсійного фонду України в Житомирському районі є незаконним. У даному випадку відсутня вина і компетенція Пенсійного фонду щодо забезпечення відповідних виплат в повному обсязі додаткової пенсії, передбачених ст.ст. 49, 51, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому просить відмовити у задоволенні вищевказаного позову.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Правовідносини між сторонами виникли в сфері публічно-правових щодо виконання відповідачем, як органом владних повноважень, функцій по реалізації державою соціального забезпечення населення, що регулюються Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статті 62, 63 цього Закону передбачають, що порядок застосування Закону визначається Кабінетом Міністрів України, а фінансування витрат,

пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок державного бюджету.

Відповідно до статей 2, 22 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів визначаються Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік.

Функції з виконання дев'яти бюджетних програм соціального захисту населення, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі щодо реалізації положень ст. 48 Закону, передані Міністерству праці та соціальної політики України, як головному розпоряднику Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» та Законом України «Про державний бюджет України на 2008 р.».

Відповідно до вимог статей 2, 22 Бюджетного кодексу України та Положення про управління праці та соціального захисту населення відповідач здійснює функцію забезпечення компенсаційних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і є виконавцем державного бюджету в межах виділених бюджетних асигнувань, та має дотримуватись цільового використання бюджетних коштів.

Відповідно до статей 32, 44 Бюджетного кодексу України складання державного бюджету відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України та затверджується Верховною Радою України.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2009р. положення вказаних вище Законів «Про бюджет...», в тому числі і щодо компенсаційних виплат відповідно категоріям громадян, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, визнано неконституційними.

Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Оскільки матеріальна допомога позивачу була виплачена до набрання вказаними вище рішеннями Конституційного Суду України чинності, то вина відповідача в порушенні прав позивача, визначених ст. 48 Закону, та заподіяння йому матеріальної шкоди у вигляді недоплачених сум щорічної соціальної допомоги - відсутня. При проведенні нарахувань та виплат належної позивачеві допомоги на оздоровлення відповідач діяв у межах своєї компетенції, відповідно до покладених на нього обов'язків і згідно до законів «Про державний бюджет України...» на відповідний рік та Бюджетного кодексу України.

Таким чином, адміністративний позов до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161-163 КАС України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_2 в позові за безпідставністю.

Постанова суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Житомирський районний суд Житомирської області.

Суддя: 0