ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
26.05.09 |
Справа №2а-448/09/2770 |
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Кравченко М.М., при секретарі Фімушкіної О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу за адміністративним позовом:
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Військової частини А0235 (99007, м. Севастополь, вул. Соловйова, б. 1)
про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої винагороди за тривалість безперервної військової служби
за участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1, паспорт серії АР НОМЕР_1;
відповідач: не з'явився, надав суду лист з проханням розглянути справу за його відсутність.
суть спору:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А0235 про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої винагороди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач незаконно зменшив на 50 відсотків розмір винагороди за тривалість безперервної військової служби, що належить сплатити позивачу, чим порушив його права.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22 квітня 2009 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-448/09/2770, призначено попереднє судове засідання.
12.05.2009 підготовче провадження по справі закінчене, справа призначена до судового розгляду.
Представник відповідача в судове засідання неодноразово не з'являвся, надав заперечення проти позову з проханням розглянути справу за його відсутність, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином у встановленому порядку.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст.ст. 27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін, роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А0235 про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої винагороди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач незаконно зменшив на 50 відсотків розмір винагороди за тривалість безперервної військової служби, що належить сплатити позивачу, чим порушив його права.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до статті 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до частини 4 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У судовому засіданні встановлене, що позивач проходить військову службу в Територіальному Кримському контрольно-ревізійному управлінні, яке перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині А0235.
01.08.2008 року відповідно до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260, начальником Територіального Кримського контрольно-ревізійного управління був виданий наказ НОМЕР_2 про виплату позивачу винагороди за тривалість безперервної військової служби в розмірі 1837,50 грн., як військовослужбовцю, вислуга років якого складала 20 років.
В серпні 2008 року військовою частиною А0235 було виплачено позивачу 918,75 грн.
Командуванням військової частини А0235 було повідомлено позивачу, що згідно п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25 - 28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, а тому і винагороду за тривалість безперервної військової служби позивачу було виплачено саме в розмірі 50 відсотків.
Дослідивши матеріали справи, письмові докази, пояснення позивача, суд погоджується з тим, що такі дії командування військової частини А0235 є неправомірними з наступних підстав.
Згідно п.п. 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" Кабінетом Міністрів України (як вищим органом в системі органів виконавчої влади) було встановлено:
- грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення;
- виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється, зокрема, в порядку, що затверджується Міністерством оборони, та затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25-28.
Відповідно до додатку 25 до зазначеної постанови військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, виплачується винагорода за тривалість безперервної військової служби залежно від тривалості безперервної календарної військової служби.
Зокрема, за 20 років безперервної календарної військової служби належить виплачувати 1,5 посадового окладу та окладу за військовим званням.
Пунктом 7 вказаної постанови визначено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25 -28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру.
Пунктами 11, 12 вказаної постанови визначено Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів, іншим державним органам (в тому числі і Міністерству оборони) упорядкувати у тримісячний строк перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Державним органам (в тому числі і Міністерству оборони) привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою і проаналізувати за підсумками І кварталу 2008 року результати запровадження умов грошового забезпечення, визначених цією постановою, та внести у разі потреби відповідні пропозиції.
Відповідно до ч.4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Таким чином, виходячи зі змісту зазначених вище норм права, суд дійшов висновку, що самим Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень (згідно з наведеною вище нормою ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей") зазначеною постановою вже упорядковано грошове забезпечення і поставлено завдання іншим державним органам привести у відповідність (упорядкувати) свої нормативно-правові акти до вимог цієї постанови.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий
захист військовослужбовців та членів їх сімей" (згідно якою порядок виплати
грошового забезпечення визначається Міністром оборони України) та на
виконання наведених вимог постанови Міністром оборони України 11.06.2008
року наказом № 259 було визнано таким, що втратив чинність наказ Міністра
оборони України від 05.03.2001 року № 75 "Про затвердження Положення про
порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил
України", а наказом № 260 було затверджено нову Інструкцію про порядок
виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України
та деяким іншим особам, яка застосовується з 01.01.2008 року.
Тобто було упорядковано перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.
Наведені накази зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 637/15329 та №638/15329 відповідно.
Згідно розділу XXXII, зокрема п. 32.1 нової Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260, особам офіцерського складу зі строком військові служби 20 років одноразово виплачується винагорода в розмірі 1,5 посадового окладу і окладу за військовим званням.
Ніяких інших обмежень, зменшень розмірів виплати зазначеної винагороди цим наказом не встановлено.
Виходячи з вищевказаного, суд погоджується із позивачем, що з 01 січня 2008 року вказана винагорода повинна виплачуватись зазначеному повному розмірі, а не в розмірі 50% як вважає відповідач, оскільки відбулось упорядкування додаткових видів грошового забезпечення відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином, наказ начальника Територіального Кримського контрольне ревізійного управління від 01.08.2008 року НОМЕР_2 про виплату позивачу винагороди за тривалість безперервної військової служби в розмірі 1837,50 грн. є таким, що виданий в повній відповідності з вимогами чинного законодавства, розмір винагород визначений вірно і підлягає виконанню відповідачем в повному обсязі.
Розмір недоплати винагороди складає 918,75 грн., оскільки 918,75 вже виплачена позивачу із загальної суми 1837,50 грн.
За вказаних обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати дії командування військової частини А0235 щодо виплати ОСОБА_1 винагороди за тривалість безперервної військової служби в розмірі 50 (п'ятдесяти) відсотків неправомірними.
3. Зобов'язати військову частину А0235 (99007, м. Севастополь, вул. Соловйова, б. 1) виплатити ОСОБА_1 недоплачену винагороду за тривалість безперервної військової служби розмірі 918 (дев'ятсот вісімнадцять) гривень 75 копійок на спеціальний платіжний рахунок (СКС) в СФ КБ "Приватбанк", р/р НОМЕР_3 МФО 324935, ОКПО 22260486, призначення платежу НОМЕР_4 ОСОБА_1.
4. Копію постанови направити відповідачу - військової частині А0235 (99007, м. Севастополь, вул. Соловйова, б. 1).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя М.М. Кравченко
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
27.05.2009