Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 року Бородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої – судді Міланіч А.М.

при секретарі – Рассказовій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про зобов»язання провести перерахунок пенсії та виплату недоотриманих сум пенсії,

в с т а н о в и в :

У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і за захворюванням, пов»язаним з наслідками аварії, його визнано інвалідом IІ групи. Відповідно до ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його віднесено до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону йому призначено державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законодавством.

Вважав, що відповідно до ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір його пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій та не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому він \позивач звернувся до відповідача щодо проведення відповідного визначення та перерахунку зазначених пенсій, однак йому було в цьому відмовлено.

Просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату його основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю з 1 січня 2009 року.

В судове засідання позивач не з”явився, його представник просив справу розглядати без його участі.

Відповідач - управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області свого представника в судове засідання не направив, просив справу розглядати без його участі. В своїх письмових поясненнях позов вважав безпідставним, а дії управління правомірними.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії і йому встановлена ІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов»язаного з впливом аварії на ЧАЕС \а.с.10-11\.

Як вбачається з довідки та заперечень відповідача \а.с.17\, позивачу в зв»язку зі встановленням вказаної інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначена державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну його здоров»ю, розмір яких визначено згідно з постановою КМ України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 грн.

Вказана державна пенсія виплачувалась позивачу: з травня по червень \включно 2008 року – в розмірі 973,91 грн., з липня 2008 року по серпень \включно 2010 року – в розмірі 1090 грн. \а.с.17\.

Вказана додаткова пенсія виплачувалась позивачу: з травня по грудень \включно 2007 року – в розмірі 12,47 грн., з січня по березень \включно 2008 року – в розмірі 94 грн., з квітня по червень \включно 2008 року – в розмірі 96,20 грн., з липня по вересень \включно 2008 року – в розмірі 96,40 грн., з жовтня 2008 року по жовтень \включно 2009 року – в розмірі 99,60 грн., з листопада по грудень \включно 2009 року – 114,60 грн., , з січня по березень \включно 2010 року – 139 грн.., з квітня по червень \включно - в розмірі 141,20 грн., з липня по серпень \включно - 141,80 грн. \а.с.17\.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 4 ст. 54 вищевказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» було знижено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю для інвалідів ІІ групи до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче для інвалідів ІІ групи 965 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», та від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

Також суд не звертає увагу на посилання відповідача на ч.5 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань, які встановлені ст.46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 406 грн., з 1 жовтня 2007 року - 411 грн., з 1 січня 2008 року - 470 грн., з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 1 жовтня 2008 року - 498 грн., з 1 листопада 2009 року – 573 грн., з 1 січня 2010 року 695 грн., з 1 квітня 2010 року – 706 грн., з 1 липня – 709 грн., з 1 жовтня 723 грн.

За таких обставин суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги, зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок та виплату з урахуванням здійснених виплат пенсії позивачу з 1 січня 2009 року відповідно до ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши державну пенсію по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зважаючи на викладене, в іншій частині в позові необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про зобов»язання провести перерахунок пенсії та виплату недоотриманих сум пенсії задовольнити частково.

Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок та виплату з урахуванням здійснених виплат пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2009 року відповідно до ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши державну пенсію по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В іншій частині в позові відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча-суддя ОСОБА_2