Справа №2-а-71/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2009 року м.Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип'юка І.В., при секретарі Паучек Є.В., з участю позивача ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
В позові зазначала, що відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни і має право на пільги, передбачені цим Законом. Посилалася, що згідно ст.6 зазначеного Закону з 01 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказувала, що розмір мінімальної пенсії за віком визначається Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Протягом 2006-2007 років їй така допомога не виплачувалась, та її недоплачено в 2008 році, оскільки Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік” та Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік“ дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року вищевказані положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” визнано неконституційними. Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Вважає, що відмова відповідача щодо вказаних виплат є незаконною, оскільки відповідно до ч.2 ст.3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом прав, визнати відмову відповідача щодо виплати державної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі нарахувати та стягнути на її користь невиплачену та недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3891 гривень 90 копійок.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, годину, місце розгляду справи повідомлений належним чином, від нього до суду надійшла письмова заява про розгляд справи в його відсутність, письмових заперечень на позов не подав,
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює управління Пенсійного фонду у Вижницькому районі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1., є дитиною війни, отримує пенсію за віком і має право користуватися пільгами відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується довідкою, виданою управлінням праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації №170 від 12.03.2009 року. В лютому 2009 року звернулася до відповідача з письмовою заявою про здійснення доплати, згідно законодавства, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року. Листом за вих. №02-21/З-11 від 24.02.2009 року УПФУ у Вижницькому районі позивачу відмовлено в проведенні нарахування у зв'язку з відсутністю законодавчого врегулювання.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, положення ст.ст.71,111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік“ щодо доплат до пенсії, відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнано неконституційним, тобто таким, що не відповідає Конституції України. Закон України “Про державний бюджет України на 2007 рік“ є нормативним актом рівної юридичної сили з іншими законами України і не може зупиняти дії чинних законів у частині встановлення ними пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Також рішенням Конституційного Суду України №6 від 09.07.2007 року було поновлено перелік пільг та соціальних гарантій дітям війни. Крім того, Конституція України визначає Закон України “Про державний бюджет України на 2007 рік“ та Закон України “Про соціальний захист дітей війни” як акти рівної сили, лише з однією різницею, яка полягає в тому, що Закон України “Про державний бюджет“ приймається щорічно та має визначений термін.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності з 01.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і на її користь необхідно нарахувати недоплачену суму підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік починаючи з 9 липня 2007 року, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік“ (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Та починаючи з 22.05.2008 року, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 ч.2 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, суд вважає, що недоплачена частина пенсії починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 підлягає стягненню на користь позивача в зв'язку з визнанням неконституційними положень закону, згідно яких передбачена така виплата.
З метою повного захисту прав позивача відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог з наступних підстав. Позивачем фактично оскаржується бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі щодо ненарахування та невиплати їй як дитині війни надбавки до пенсії в розмірі, встановленому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, проте серед позовних вимог така вимога відсутня.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі, яка проявилась у ненарахуванні та невиплаті позивачу як дитині війни надбавки до пенсії з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Що стосується позовних вимог в частині сплати підвищення до пенсії як дитині війни до 09.07.2007 року то суд вважає, що в задоволенні необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний Бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно п.п.3, 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України, Управління пенсійного фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет.
Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що управління пенсійного фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет.
Дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до п.12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік“, який був чинний до дня винесення рішення Конституційного Суду України, зокрема до 09.07.2007 року, було зупинено.
Положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік“ визнані неконституційними та втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином, враховуючи норми ч.2 ст.152 Конституції України від 28.06.1996 року, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України N6-рп/2007 від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, і на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1. щодо здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, а саме з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
Відповідно до ст.99 ч.3 КАС України якщо суд визнає поважною причину пропущення строку звернення до суду, адміністративна справа підлягає розгляду і вирішенню у порядку, встановленому цим Кодексом, незважаючи на закінчення строку звернення до суду.
Суд вважає, що позивачу необхідно поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки про факт порушення прав стало відомо лише після повідомлень у пресі та визнає причину пропущення строку поважною.
Крім того, позовні вимоги щодо виплати недоплаченого підвищення до пенсії стосуються майнових прав позивача, на які строки давності не розповсюджуються.
Відповідно до 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти майном ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права власності та право власності є непорушним.
Позивач в 2007-2008 році мала право на отримання доплати до пенсії на підставі Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та обґрунтоване сподівання на отримання такої доплати в розмірі визначеного ст.6 зазначеного Закону.
Стосовно задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача відносно перерахунку та виплати доплати до пенсії в сумі 3891.90 грн., суд вважає, що розрахунок соціальних виплат позивачу, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” належить, у даному випадку, до компетенції управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі. Підставою для звернення позивача до суду є неправомірна бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а не перевірка правильності нарахування та виплати передбачених законом сум. Окрім того, позивачем не наведено обґрунтування та розрахунок визначеної ним суми. Визначаючи неправомірні дії суб'єкта владних повноважень незаконними, суд зобов'язує відповідача здійснити дії, спрямовані на поновлення прав позивача, як особі, яка має право на державну соціальну підтримку. Перевірка правильності нарахування доплати до пенсії не є предметом судового розгляду в цій справі, а тому суд вважає, що у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
На підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ст.ст.7,71,86,158,162,163,167,255,257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області неправомірною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області провести нарахування та виплату ОСОБА_1підвищення до пенсії за віком як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року з урахуванням фактично отриманих сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.5 ст.186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ:
Справа №2-а-71/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2009 року м.Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип'юка І.В., при секретарі Паучек Є.В., з участю позивача ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області неправомірною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року з урахуванням фактично отриманих сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.5 ст.186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ: