Справа №1-216\09
В И Р О К
І М’Я М У К Р А Ї Н И
04 червня 2009 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі :
головуючого судді: Осаулова А.А.,
при секретарі: Тлустенко Н.Ю.
за участю прокурора: Степанова Д.В.,
захисників: ОСОБА_1., ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження , уродженця с. Бурніськ, Братського району, Яркутської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:
20.07.2000 року Ленінським районним судом м. Вінниці, за ст. 140 ч.2 КК України до позбавлення волі на 2 роки 6 місяців з конфіскацією майна;
19.09.2003 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 185 ч.3, ст. 357 ч.3, ст. 186 ч.2, ст. 187 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна;
06.11.2003 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ст. 185 ч.2, ст.70 ч.4 КК України до позбавлення волі на строк 7 років і 3 місяців, звільненого умовно-достроково 21.08.2008 року Вінницьким районним судом з невідбутим строком на 1 рік і 10 місяців і 24 дні,
в скоєнні злочинів, передбачених ст. 186 ч.2,ст. 357 ч. ч.1,3 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження , уродженця м. Вінниці, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:
31.10.2002 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
07.02.2003 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 185 ч.3, ч.4 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі;
22.02.2007 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст.198 КК України до 2 років позбавлення волі, 17.07.2007 року звільнений від відбування призначеного покарання на підставі Закону України „Про амністію” від 19.04.2007 року,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження , уродженця м. Вінниці, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:
26.09.2001 року Гайсинським районним судом Вінницької області за ст.15 ч.2, ст.185 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, штраф – 510 грн.;
05.09.2006 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст.296 ч.1 КК України до обмеження волі на строк 2 роки з іспитовим строком на 2 роки,
в скоєнні злочину, передбаченого ст.27 п.3, ст.186 ч.2 КК України, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження , уродженки м. Вінниці, громадянки України, українки, з середньою спеціальною освітою, не одруженої, не працюючої, раніше не судиму, проживаюча за адресою: АДРЕСА_4, має на утримані малолітню дитину 2006 року народження, -
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 27 п.5, ст.186 ч.2 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
12.11.2008 року ОСОБА_3 біля 19.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, спільно з ОСОБА_4. та ОСОБА_6., біля буд. АДРЕСА_5 зустріли свого знайомого ОСОБА_5, який повідомив їм, що він розпиває спиртні напої в дворі будинку АДРЕСА_3 разом зі малознайомим ОСОБА_7 та ОСОБА_8. і в останнього є мобільний телефон марки „Нокіа – Н 82” вартістю 1500 грн. з сім картою „Київстар” вартістю 25 грн. на рахунку якого було 8 грн. та грошові кошти, якими можна було заволодіти.
ОСОБА_3., керуючись корисливими мотивами вступив в злочинний зговір з ОСОБА_5., ОСОБА_4. та ОСОБА_6., направлений на відкрите викрадення чужого майна у ОСОБА_8 із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого.
Реалізуючи свій спільний злочинний намір, ОСОБА_5., будучи організатором вчинення грабежу щодо ОСОБА_8 розподілив ролі, згідно яких ОСОБА_6. мала створити конфліктну ситуацію з ОСОБА_8. та ОСОБА_7, створивши сприятливі умови для пограбування. ОСОБА_5. мав вказати на ОСОБА_8., після чого ОСОБА_3. та ОСОБА_4. повинні були відкрито заволодіти мобільним телефоном та коштами ОСОБА_8 шляхом застосування насильства. Після чого, ОСОБА_5. повернувся до ОСОБА_8 та ОСОБА_7. та вони продовжували розпивати спиртні напої.
Продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного намір, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою т ого ж дня біля 20.00 години в дворі будинку АДРЕСА_3, до них підійшла ОСОБА_6. та безпричинно виражаючись брутальною лайкою, нахабною поведінкою створила конфліктну ситуацію з ОСОБА_7, який виразився у відповідь нецензурними словами на її поведінку. В цей час підійшли ОСОБА_4. та ОСОБА_3., які під приводом захисту ОСОБА_6. від хуліганських дій ОСОБА_7., діючи умисно зк корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, відкрито із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, почали наносити численні удари руками та ногами ОСОБА_8. і ОСОБА_7
Внаслідок чого, з метою реалізації спільного умислу ОСОБА_5. вказав на ОСОБА_8., відносно якого потрібно було вчинити пограбування. ОСОБА_4. зірвав з поясу останнього сумку, з якої дістав мобільний телефон марки „Нокіа – Н 82” вартістю 1500 грн., з сім – картою „Київстар” вартістю 25 грн. на рахунку якого було 8 грн., а ОСОБА_3. незаконно заволодів у ОСОБА_8. його паспортом громадянина України. Після чого, ОСОБА_4., ОСОБА_3., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. з місця вчинення злочину зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_8. майнової шкоди на загальну суму - 1533 грн.
Відповідно до висновку експерта №2971 від 24.11.2008 року ОСОБА_8. було спричинено тілесні ушкодження у вигляді двох синців на обличчі, які виникли від дії тупого твердого предмету, та які належать до легких тілесних ушкоджень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3. біля 20.30 години перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в під’їзді будинку АДРЕСА_2, розуміючи, що він викрав паспорт громадянина України ОСОБА_8, знищив його шляхом спалювання.
Підсудний ОСОБА_3. свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та суду пояснив, що увечері він, ОСОБА_4, ОСОБА_6 сиділи у останньої вдома. В цей час він побачив з балкону квартири ОСОБА_5, який просив спустись, що він і зробив. Під час розмови ОСОБА_5. повідомив, що за столиком під під»їздом сидять хлопці, у яких є мобільний телефон та можливо гроші, які можна викрасти. На що ОСОБА_3. погодився та запропонував вчинити злочин ОСОБА_4. та ОСОБА_6. Потім вони усі пішли до місця, де сидів ОСОБА_5 з іншими хлопцями. Він запропонував ОСОБА_6. створити конфліктну ситуацію, що вона і вчинила, а потім він з ОСОБА_4. підійшов до хлопців та почали наносити їм удари. Він наносив удари ОСОБА_8., а потім забрав у нього паспорт. ОСОБА_4. в цей час наносив удари ОСОБА_7 Повертаючись назад до дому, зайшовши до під’їзду почали показувати хто, що забрав під час вчинення пограбування і ОСОБА_5. дістав мобільний телефон. На наступний день пішли додому до ОСОБА_4, щоб вирішити питання про продаж мобільного телефону. Особу, яка мала придбати даний телефон, знайшов ОСОБА_5. Ним виявився ОСОБА_9 від продажу телефону кожен отримав гроші в сумі по 100 грн. Просив суд його суворо не карати.
Підсудний ОСОБА_4. в судовому засіданні свою вину не визнав та суду пояснив, що він був присутній під час хуліганських дій був, але нікого не бив та нічого не забирав. У вечері він повертався до дому з роботи, пішов у гості до ОСОБА_3 та ОСОБА_6., де усі разом вживали там спиртні напої. Потім він та ОСОБА_3. пішли до магазину, в той час у магазині була обідня перерва тому вони повертаючись побачили потерпілого ОСОБА_8.. За 20 хвилин спілкування між ними виник конфлікт, через нецензурної лайки в бік ОСОБА_6., який переріс у бійку. Після бійки вони повертали до дому у під’їзді ОСОБА_3. показав, що забрав паспорт та мобільний телефон у іншого потерпілого. На наступний день ОСОБА_3. продав мобільний телефон, від продажу дав - 100 гривень, щоб він поділився із ОСОБА_5. за те, щоб нічого нікому не розповідав, про те, що сталось. Грошей ОСОБА_5. він не давав. Просив суд його виправдати.
Підсудний ОСОБА_5. в судовому засіданні вину визнав частково та пояснив, що
вони втрьох з ОСОБА_7 та ОСОБА_8. сиділи за столиком розпивали спиртні напої, коли у нього закінчитись цигарки він відійшов на деякий час. Його покликав з балкону ОСОБА_3. та спустився до низу разом з ОСОБА_6 Н. та запропонували йому приєднатись до них, відмовившись він повернувся назад до ОСОБА_7 з ОСОБА_8. Через невеликий проміжок часу до них підійшла ОСОБА_6., почалась сварка. Під час сварки підійшли ОСОБА_4. з ОСОБА_3. та почали наносити удари ОСОБА_4 - Білошкапу, хто завдавав удари ОСОБА_8 він не пам’ятає. Намагався їх розтягнути, але виявилось марно. Коли бійка закінчилась він побіг за ОСОБА_3 та ОСОБА_4, щоб дізнатись навіщо вони били ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на що ОСОБА_3 показав мобільний телефон та спалив паспорт. Вважає, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 його оговорюють. Телефон він не продавав та ОСОБА_6 він не спонукав до вчинення злочину, просив суд його суворо не карати.
Підсудна ОСОБА_6. в судовому засіданні вину у вчиненому не визнала та пояснила, що повертаючись з роботи зустріла ОСОБА_3. Вони відразу поїхали до неї додому, узявши горілку та їжу. Біля 18.00 – 18.30 години до них прийшов ОСОБА_4. Під час розпивання спиртних напоїв у неї з ОСОБА_3 В. виник конфлікт, вийшовши на балкон побачили ОСОБА_5, який їх позвав вони спустились на перший поверх. З ОСОБА_5. розмовляв тільки ОСОБА_3., а вона не розмовляла. Про що в них була розмова вона не знає. Через деякий час вона, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пішли до магазину. По дорозі вони зустріли ОСОБА_5, який запропонував їй створити конфліктну ситуацію, на що вона відмовилась. Повертаючись додому вона побачила ОСОБА_5 підійшла привітатись та попросила пива, у відповідь ОСОБА_7 почав її ображати. Підійшли ОСОБА_4 з ОСОБА_3, ОСОБА_4. почав за неї захищатись, почалась бійка. Після бійки вони повернулись до дому, в під’їзді будинку побачила паспорт та мобільний телефон, ОСОБА_3. паспорт спалив. Яким чином продавався мобільний телефон вона не знає, просила суд її суворо не карати, оскільки має малолітню дитину.
Потерпілий ОСОБА_8. суду повідомив, що він ішов додому та зустрів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 О.О. і вони разом сіли пити пиво. До них підійшла дівчина - ОСОБА_6. і у них з ОСОБА_5. та ОСОБА_6 виник конфлікт. З-заду його почали бити, витягли з – за столика та побили його та ОСОБА_7. Наносили йому удари ногами по голові, після того як він упав на землю у нього зірвали сумку, забрали телефон та паспорт. Коли він встав, то пішов додому та викликав швидку допомогу, працівників міліції, яким написав заяву про злочин. За час перебування за столиком ОСОБА_5. відходив один раз на 10 хвилин, куди йому не відомо. Шкода йому відшкодована підсудніми ОСОБА_6 та ОСОБА_4. Підсудних просив суворо не карати.
Свідок ОСОБА_10. суду повідомив, що він, ОСОБА_8. та ОСОБА_5. сиділи на лавці пили пиво, до них підійшла дівчина, як виявилось це була ОСОБА_6. та двоє хлопців, почали до них говорити. Після чого у нього з ОСОБА_6 виник конфлікт, і як наслідок він отримав удар з-заду, від якого він у пав та знепритомнів. Хто наніс йому удар він не бачив. Потім він пішов додому. Від отриманого удару у нього було розбита голова та побите обличчя. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в той вечір він не бачив.
Свідок ОСОБА_11. суду повідомив, що він направлявся у дитячий садок, біля нього зупинився автомобіль, з автомобіля вийшов ОСОБА_9. та запропонував придбати мобільний телефон за 600 грн. Вони поїхали до нього додому, де він узяв та віддав гроши за телефон. На наступний день йому повернули гроші та повідомили, що телефон потрібно повернути.
Свідок ОСОБА_12. суду пояснив, що він придбав мобільний телефон у ОСОБА_11 за 700 грн., але на наступний день працівники міліції наказали даний телефон повернути.
Свідок ОСОБА_4. суду пояснив, що з підсудних знайомий з ОСОБА_5. Коли він знаходився у дома до нього прийшли ОСОБА_5. та ОСОБА_3. та попросили продати мобільний телефон. Після чого вони зустрілись на автовокзалі де продали мобільний телефон ОСОБА_11. Гроші за проданий телефон він віддав ОСОБА_3
Не дивлячись на повне визнання підсудним ОСОБА_3. своєї вини у вчиненні грабежу, її повне невизнання підсудними ОСОБА_4., ОСОБА_6. та ОСОБА_5., суд вважає, що їх винуватість у скоєнні грабежу крім показів потерпілого та свідків, підтверджується і іншими доказами по справі, зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні, а саме:
• протоколом усної заяви ОСОБА_8 про злочин від 12.11.2008 року (т. 1а.с.4);
• протоколом огляду місця події від 12.11.2008 року з фототаблицею, згідно якого наявні ознаки бійки – пошкоджена лавка та стіл біля під»їзду (т.1 а.с. 5–6);
• цивільним позовом потерпілого на суму викраденого майна – мобільного телефону «Нокіа Н 82» із сім картою (том №1 а.с.19);
• протоколом добровільної видачі від 20.11.2008 року мобільного телефону марки „Нокіа – Н 82” , що був предметом грабежу (т.1 а.с. 11);
• протоколом очної ставки між ОСОБА_6. та ОСОБА_8., де останній зазначив, що ОСОБА_6. була присутня при його побитті двома іншими особами та викрадення майна (т.1 а.с. 26 – 27)
• протоколом огляду речового доказу та постановою про приєднання до справи речового доказу – мобільного телефону «Нокіа Н82» (т.1 а.с. 68 – 69);
• розпискою ОСОБА_8 про відповідальне зберігання (т.1 а.с.70);
• протоколом очної ставки між ОСОБА_5. та ОСОБА_6., згідно якого остання вказала, що ОСОБА_5. попросив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, щоб разом забрати мобільний телефон у потерпілого та його побити. Вона підійшла до потерпілого та попросила ковток пива і він обурився та почав виражатись і тоді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 його побили. Потім хтось з них показав мобільний телефон та паспорт. Потім продали мобільний телефон та поділили гроши між собою ( т.1 а.с.76 – 77);
• протоколом очної ставки між ОСОБА_4. та ОСОБА_5. і ОСОБА_6., де ОСОБА_4. вказав на організацію вчинення грабежу з боку ОСОБА_5. та участь у його вчиненні з боку ОСОБА_6. (т.1 а.с. 81-82, 86 - 87);
• протоколом очної ставки між ОСОБА_3. та ОСОБА_4., ОСОБА_6., ОСОБА_5., згідно яких ОСОБА_3. вказав та повністю розповів про обставини та ступінь участі у вчиненні пограбування потерпілого ОСОБА_8 підсудніми та щодо себе (т.1 а.с. 94 - 95, 99- 100, 104-105);
• характеризуючими матеріалами на ОСОБА_3. ( т.1 а.с. 122 – 130);
• характеризуючими матеріалами на ОСОБА_4 (т.1 а.с.131 – 146; т.2 а.с. 29 - 32);
• характеризуючими матеріалами ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 146 – 153);
• характеризуючими матеріалами на ОСОБА_6. (т.1 а.с. 154 – 159);
• висновком експерта № 2971 від 25.11.2008 року, згідно якого у ОСОБА_8 було виявлено два синці на обличчі, які виникли від дії тупого, твердого предмету та належать до легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.208);
• висновком № 623 від 25.12.2008 року амбулаторної судово – наркологічної експертизи ОСОБА_4, відповідно до якого останній не виявляє ознаки алкоголізму, але виявляє ознаки полінаркоманії (опій, конопля) в стані ремісії, синдром залежності другого ступеня (т.1 а.с.218);
• висновком № 622 від 25.12.2008 року амбулаторної судово – наркологічної експертизи ОСОБА_3., відповідно до якого останній не виявляє ознаки алкоголізму та наркоманії. Виявляє ознаки зловживання алкоголем ( т.1 а.с.228);
• висновком № 10 від 15.01.2009 року амбулаторної судово – наркологічної експертизи ОСОБА_5., відповідно до якого останній не виявляє ознаки наркоманії , виявляє ознаки хронічного алкоголізму першого ступеню (т.1 а.с.238);
• висновком № 9 від 15.01.2009 року амбулаторної судово – наркологічної експертизи ОСОБА_6., відповідно до якого остання не виявляє ознаки алкоголізму та наркоманії, виявляє ознаки епізодичного вживання алкоголем (т.1 а.с.248);
• розпискою ОСОБА_8 про відшкодування останньому матеріальних та моральних збитків підсудними ОСОБА_6. та ОСОБА_4 ( т.2 а.с. 62);
• постановою про відмову в порушення кримінальної справи по заяві ОСОБА_4 від 05.05.2009 року, згідно якої під час проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України прийнято рішення про відмову в порушенні к/с відносно працівників міліції на підставі ст.6 п.2 КПК України (том №2 а.с.81-82).
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість підсудніх ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. у скоєні інкримінованих їм слідством злочинах доведена повністю в судовому засіданні.
Зокрема, з показів потерпілого ОСОБА_8, свідків ОСОБА_7., ОСОБА_11, а також самих підсудніх вбачається, що ними було вчинено грабіж за попередньою змовою групою осіб, із застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, оскільки вони спільно заволоділи майном ОСОБА_8 так як діяли в його присутності та в присутності інших осіб.
Крім того, самі підсудні під час досудового слідства давали покази, що обвинувачували інших та один одного у вчиненні грабежу щодо потерпілого (хоча в судовому засіданні заперечували вчинення грабежу). Зокрема, ОСОБА_3. вказав, що вказаний злочин було вчинено за розподілом ролей. Так, організатором вчинення грабежу був ОСОБА_5., який повідомив інших співучасників про наявність майна у потерпілого та запропонував вчинити грабіж щодо нього іншим співучасникам; в свою чергу ОСОБА_6. була пособником вчинення грабежу, оскільки вона ініціювала та сприяла вчиненню грабежу, створивши причини та умови конфліктної ситуації і бійки; ОСОБА_3. та ОСОБА_4. були виконавцями вчинення грабежу, заподіювали тілесні ушкодження потерпілому з метою заволодіння його майном, заволоділи ним – мобільним телефоном, ОСОБА_3. ще й паспортом громадянина України – ОСОБА_8
Доказом причетності до вчинення грабежу всіма підсудніми є також те, що гроши від продажу викраденого мобільного телефону з їх же слів вони розділили між собою.
Вказані висновки суду повністю узгоджуються та підтверджуються із протоколом виявлення та вилучення викрадених – мобільного телефону, протоколами очних ставок між підсудніми.
Визнання підсудними ОСОБА_6. та ОСОБА_4. цивільного позову та відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_8 також підтверджує факт вчинення ними грабежу (том №2 а.с.62).
Заперечення підсудними ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. факту скоєння грабежу та їх пояснення щодо лише спричинення тілесних ушкоджень потерпілим суд оцінює критично, оскільки це спростовується показами потерпілого і свідків вказує на їх роль у вчиненні грабежу, та розцінює, як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за фактично вчинений ними грабіж.
Крім того, за наслідками перевірки в порядку ст.97 КПК України по факту дотримання закону при проведені проведенні дізнання та досудового слідства по справі щодо ОСОБА_4. 05.05.09 відносно працівників міліції прокуратурою Ленінського району м.Вінниці було відмовлено в порушенні кримінальної справи, в зв»язку з відсутністю в їх діях ознак кримінально-карного діяння (том №2 а.с. 81-82), що спростовує факт застосування до ОСОБА_4. недозволених методів дізнання та слідства.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_3. необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднаний з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб; за ч.3 ст. 357 КК України незаконне заволодіння будь – яким способом паспортом; за ч.1 ст. 357 КК України, як незаконне знищення офіційних документів.
Дії підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Дії підсудного ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ст. 27 п.3, ст. 186 ч.2 КК України, як організація грабежу, тобто організація відкритого викрадення чужого майна, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Дії підсудної ОСОБА_6. слід кваліфікувати за ст.27 п.5, ст. 186 ч.2 КК України пособництво у вчиненні грабежу, тобто пособництво у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
При визначенні виду і міри покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних, обставини, що пом’якшують та обтяжують їх покарання.
Зокрема, при обранні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує, що він раніше судимий, вчинив новий умисний тяжкий злочин в період відбування покарання за вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.11.2003 року (а.с.122-126), на обліку в Вінницькій обласній психіатричній лікарні та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері не перебуває ( т.1 а.с.129-130), посередньо характеризується за місцем проживання ( т.1 а.с. 127 ). Згідно висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи №622 ОСОБА_3. виявляє ознаки зловживання алкоголем. Примусового лікування не потребує. (том №1 а.с.228).
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_3. суд вважає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3. суд вважає вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп’яніння.
Разом з тим, суд вважає, що в силу ч. 67 КК України з обвинувачення підсуднього ОСОБА_3. таку обтяжуючу обставину, як вчинення злочину повторно, слід виключити, оскільки вона є кваліфікуючою ознакою злочину.
З таких обставин, з врахуванням особи підсудного ОСОБА_3. та обставин справи, суд вважає, що для виправлення підсудного можливе призначення мінімального покарання пов»язаного з ізоляцією від суспільства, а необхідним та достатнім покаранням для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк із застосуванням при його призначення вимог ст.ст.70,71 КК України.
При обранні покарання підсудному ОСОБА_4. суд враховує, що він раніше судимий, вчинив новий умисний корисливий та тяжкий злочин (а.с. 131-140), на обліку в Вінницькій обласній психіатричній лікарні не перебуває ( а.с.144), перебуває на обліку в Вінницькому обласному наркологічному диспансері (а.с. 145), посередньо характеризується за місцем проживання (а.с. 141). Згідно висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи №623 ОСОБА_4. виявляє ознаки полі наркоманії в стані ремісії. Синдром залежності 2 ступеню. Лікування не потребує. (том №1 а.с.218).
Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_4 суд вважає добровільне відшкодування завданих збитків (том №2 а.с.62).
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_4 суд вважає вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп’яніння.
З таких обставин, з врахуванням особи підсудного ОСОБА_4 та обставин справи, суд вважає, що для виправлення підсудного не можливе без ізоляцією від суспільства, а необхідним та достатнім покаранням для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
При обранні покарання підсудному ОСОБА_5. суд враховує, що він раніше судимий (а.с.146-148), на обліку у Вінницькому обласному наркологічному диспансері та Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. Ющенко не перебуває (а.с.152 - 153), посередньо характеризується за місцем проживання ( а.с. 149). Згідно висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи №10 ОСОБА_5. виявляє ознаки алкоголізму 1 ступеню. Лікування потребує від алкоголізму. Примусове лікування не протипоказане. (том №1 а.с.238)
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_5 судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_5 суд вважає вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп’яніння.
З таких обставин, з врахуванням особи підсудного ОСОБА_5. та обставин справи, суд вважає, що для виправлення підсудного не можливе без ізоляцією від суспільства, а необхідним та достатнім покаранням для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
При обранні покарання підсудній ОСОБА_6. суд враховує, що вона раніше не судима (а.с.154), на обліку у Вінницькому обласному наркологічному диспансері та Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. Ющенко не перебуває (а.с.158 - 159), посередньо характеризується за місцем проживання (а.с.155). Згідно висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи №9 ОСОБА_6. виявляє ознаки епізодичного вживання алкоголю. Примусового лікування не потребує. (том №1 а.с.248).
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудної ОСОБА_6. суд вважає наявність на утриманні малолітньої дитини (том №1 а.с.157) та добровільне відшкодування завданих збитків (том №2 а.с.62).
Обставин, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_6. суд вважає вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп’яніння.
З врахуванням наведених обставин справи та особи підсудної ОСОБА_6. суд вважає, що для виправлення підсудної можливе без ізоляцією від суспільства, а необхідним та достатнім покаранням для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк із звільненням її від відбування призначеного покарання з випробуванням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ст.186 ч.2, ст. 357 ч.3, ст.357 ч.1 КК України/
За ч.2 ст.186 КК України призначити йому покарання у виді - чотирьох років позбавлення волі;
За ч.3 ст. 357 КК України призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі – п»ятидесяти неподаткованих мінімумів доходів громадян.
За ч.1 ст. 357 КК України призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі – сорока неподаткованих мінімумів доходів громадян.
На підставі ст.70 КК України остаточно визначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого та остаточно призначити покарання у вигляді - чотирьох років позбавлення волі.
Згідно ст.71 КК України остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутого покарання – одного місяця позбавлення волі за вироком Замостянського районного суду м.Вінниці від 06.11.2003 року та остаточно призначити покарання у виді – чотирьох років і одного місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання підсудному ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання, тобто з 22.11.2008 року.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити без змін - взяття під варту.
ОСОБА_4 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років і шести місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання підсудному ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання, тобто з 25.11.2008 року.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити без змін - взяття під варту.
ОСОБА_5 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого п.3 ст.27 ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді – чотирьох років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, заарештувавши його з зали суду.
ОСОБА_6 визнати виною у вчинені злочину передбаченого п.5 ст.27 ч.2 ст.186 КК України та призначити їй покарання у виді - чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік.
Згідно ст. 76 ч.1 п.п.2,3 КК України зобов»язати ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи і повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання та роботи.
Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки „Нокіа - Н 82”, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_8., – залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а підсудним, який перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя: