Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

справа 2-2198

2010 p.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 року Рівненський міський суд

Рівненської області в особі судді - Дужича С.П.

при секретарі - Прокопчук Л.М.

з участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

обласного управління

охорони здоров'я - ОСОБА_4,

представника відповідача

КЗ "ОСОБА_3 обласний центр

психічного здоров'я населення" - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 обласного управ­ління охорони здоров'я населення та комунального закладу "ОСОБА_3 обласний центр психічного здоров'я населення" про захист честі, гід­ності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і повід­омив, що 07 серпня 2009 року, біля 20 години, він був безпідставно затриманий працівниками патрульної служби та доставлений в приміщення ОСОБА_3 МУВС України в Рівненській області, де йому працівниками міліції були заподіяні тілесні ушкодження. Від отриманих ударів в пах він втратив свідомість. Потім йому надавалась перша допомога, була викликана швидка, яка його оглянула та надала необхідну медичну допо­могу. Пізніше, з матеріалів протоколу про притягнення його до адміні­стративної відповідальності, (провадження по даній справі було закри­то за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення), йому стало відомо, що 07 серпня 2009 року, під час пере­бування його в приміщенні ОСОБА_3 МУВС України в ОСОБА_3 об­ласті, його оглядав фельдшер КЗ РОЦПЗН ОСОБА_6, про що свідчила виписка з протоколу №6171 медичного освідчення на предмет сп'яніння, згідно якої ОСОБА_7, 6171 року народження, 07 серпня 2009 року о 23 годині 10 хвилин, знаходився в стані алкоголь­ного сп'яніння. Проте фельдшер ОСОБА_6 його не оглядав і даного освідчення не робилось.

Заперечуючи даний висновок освідчення, 20 серпня 2009 року, він звернувся до ОСОБА_3 ОУОЗ з метою його скасування, однак виснов­ком спеціально створеної комісії, дії фельдшера ОСОБА_6 щодо проведення експертизи на предмет його алкогольного сп'яніння визнано правомірними і такими, що відповідають діючим вимогам.

Вважає, дані дії та висновки не законними, оскільки він не був в стані алкогольного сп'яніння, ніякого обстеження фельдшером ОСОБА_6 його не проводилось, згідно картки виїзду швидкої допомоги він не перебував в нетверезому стані, а запах від алкоголю могли давати ліки, які він отримував від працівників міліції до приїзду лікарів. В про­токолі про притягнення його до адміністративної відповідальності та­кож не зазначається, що він був в нетверезому стані, а тому просить суд визнати дії фельдшера КЗ РОЦПЗН ОСОБА_6 щодо освідчення його на предмет сп'яніння неправомірними та скасувати, а також просить скасувати висновок комісії РОУОЗ про те, що дії фельдшера ОСОБА_6М є правомірними і відповідають діючим вимогам.

ОСОБА_8 того, зазначив, що дані дії та висновки впливають на його гідність та ділову репутацію, як декана юридичного факультету вищого навчального закладу, на його авторитет серед колег по роботі та серед студентів університету, що спричиняє моральні страждання та потребує додаткових фізичних зусиль. Моральну шкоду він оцінює в 10 тис. грн., яку просить стягнути з відповідачів. Також,просить зобов'язати відпо­відачів спростувати відомості про його знаходження 07 серпня 2009 ро­ку в стані алкогольного сп'яніння, як такі, що не відповідають дійс­ності і порочать його честь та ділову репутацію.

Представник відповідача ОСОБА_3 обласного управління охоро­ни здоров'я позов не визнав і вказав, що управління в своїй роботі керується Положенням про управління охорони здоров'я ОСОБА_3 об­ласної державної адміністрації затвердженого розпорядженням голови ОСОБА_3 обласної державної адміністрації звід 22 березня 2003 ро­ку. Відповідно до п. 11 розділу 4 якого, управління здійснює тільки організаційне та методичне керівництво роботою закладів охорони здо­ров'я та лише з питань лікувально-профілактичної допомоги та забезпе­чення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення. Довідка ко­місії управління це відповідь позивачу на його звернення, згідно За­кону України "Про звернення громадян", а не висновок правомірності чи не правомірності дій фельдшера. Управління не має права скасовувати протоколи медичних освідчень, які видаються комунальними закладами області. Вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди також є безпідставними, оскільки відповідь була для позивача і на звернення позивача. Управління не порушило закону про інформацію, а тому в по­зові просить відмовити.

Представник відповідача комунального закладу "ОСОБА_3 облас­ний центр психічного здоров'я населення" позовні вимоги також не ви­знав, оскільки вважає, що працівником центру ОСОБА_6 не вчиня­лось ніяких дій по відношенню до позивача. Протоколу освідчення пози­вача на предмет алкогольного сп'яніння не складалось і його не існує. Виписка з протоколу №6171 медичного освідчення на предмет сп'яніння не відноситься до позивача. Взагалі виписка з такого протоколу не пе­редбачена законодавством, а тому не має ніякої юридичної сили, оскі­льки вона не є документом який створює, змінює або припиняє правові відносини, не носить публічного характеру, а тому не може оскаржува­тись в суді.

ОСОБА_8 того, центром не розповсюджувалось відносно позивача ніякої недостовірної інформації яка б принижувала його честь, гідність та ділову репутацію. Відсутній причинний зв'язок між діями працівників центру та негативними наслідками на які покликається позивач. Також позивач не зазначив, які саме законні права та свободи постраждали внаслідок дій центру. Просить в позові відмовити.

Свідок ОСОБА_9, в судовому засіданні підтвердив, що 07 сер­пня 2009 року, біля 20 години, позивач перебуваючи в дворі будинку по вул. Відінській, 36 в м. Рівне не порушував громадського порядку та спокою громадян, проте був забраний патрульною машиною міліції.

Свідок ОСОБА_8, повідомив, що 07 серпня 2009 року, біля 22 години, він, як лікар швидкої допомоги, прибув на виклик до Рівненсь­кого МУВС України в Рівненській області і оглядав потерпілого та на­давав йому медичну допомогу. Позивач вів себе адекватно, скаржився на болі в паху від удару працівника міліції. Поведінка його була спокій­на, свідомість ясна, пульс та тиск відповідав нормі. Інші симптоми були викликані реакцією організму на отримані тілесні ушкодження. У ОСОБА_1 був запах алкоголю та ацетону. Запах алкоголю, який відчувався з рота, міг бути викликаний і ліками які перед цим вживав потерпілий. Одяг в області паху був мокрий. Від госпіталізації пози­вач відмовився.

Суд, заслухавши позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та справи №3-6560/09 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, встановив, що в матеріалах справи №3-6560/09 адміністративного провадження відносно позивача міститься виписка з протоколу №6171 медичного освідчення на предмет сп'яніння, за якою ОСОБА_7 був освічений лікарем ОСОБА_6 М і перебував 07 серпня 2009 року о 23 годині 10 хвилин в стані алкого­льного сп'яніння. Проте, сам позивач факт перебування його в стані алкогольного сп'яніння та факт його огляду фельдшером ОСОБА_6 заперечує. Представник КЗ "ОСОБА_3 обласний центр психічного здо­ров'я населення" також погоджується, що працівником центру ОСОБА_6 ніяких дій відносно позивача не вчинялось і протокол огляду осо­би на стан сп'яніння відносно позивача не складався. Ні в протоколі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення не за­значено, що позивач здійснював хуліганські дії в стані алкогольного сп'яніння, та ні в постанові Рівненського міського суду від 20 серпня 2009 року, якою було закрито адміністративне провадження відносно по­зивача у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного пра­вопорушення, не зазначено, що ОСОБА_1 перебував 07 серпня 2009 року в нетверезому стані. Свідок ОСОБА_8, лікар швидкої допомоги, повідомив суду, що при огляді ним ОСОБА_1 ніяких ознак алкого­льного сп'яніння позивача не було, а запах алкоголю з роту могли ви­кликати і ліки, які вживав до приїзду швидкої потерпілий.

ОСОБА_8 того, згідно до п.п.3.4, 3.6 "Інструкції про порядок напра­влення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здо­ров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів", зареє­строваної в міністерстві юстиції України 07 березня 1995 року, при проведенні огляду особи на стан сп'яніння протокол не складався, і особа яку було оглянуто, не повідомлялась про висновки за результата­ми огляду. А тому, відповідно п. 3.10 зазначеної вище "Інструкції ...", висновок в порушення інструкції щодо огляду особи на стан сп'яніння вважається недійсним, а тому позов ОСОБА_1, в цій частині його позовних вимог, підлягає задоволенню.

Також, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання не­дійсною довідки про проведення службового розслідування за фактами викладеними у зверненні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 а кв. 50, висновком якої визнано, дії фе­льдшера ОСОБА_6, щодо проведення експертизи на предмет алкоголь­ного сп'яніння ОСОБА_1 ОСОБА_10 правомірними і такими, що відпо­відають діючим нормам, оскільки ні огляду, ні тим паче експертизи на предмет алкогольного сп'яніння позивача фельдшером ОСОБА_6 не проводилась і протокол про такий огляд не складався.

В той же час, позовні вимоги позивача про спростування інформа­ції про знаходження його 07 серпня 2009 року в стані алкогольного сп'яніння та відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки, даних, що на підставі виписки з протоколу №6171 про сп'яніння був складений протокол про його притягнення до адміністра­тивної відповідальності та проводилось провадження по даній адмініст­ративній справі, а в матеріалах адміністративного провадження №3- 6560/09 відносно позивача(ні в протоколі про притягнення до адмініст­ративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністра­тивні правопорушення, ні в постанові суду) не міститься даних, що по­зивач перебував 07 серпня 2009 року в нетверезому стані та відсутні посилання на виписку з протоколу №6171 видану ОСОБА_6 Інформа­ція про стан позивача 07 серпня 2009 року відповідачами не розповсю­джувалась, а довідка про службове розслідування з висновком була зроблена та видана позивачу у зв'язку з зверненням його самого до ОСОБА_3 обласного управління охорони здоров'я.

ОСОБА_8 того, відповідно до роз'яснень п.2 постанови Пленуму Верхо­вного Суду України №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди розглядають­ся, - коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено норма­ми Конституції або випливає з її положень; - у випадках, передбаче­них ст.ст. 7, 440 1 ЦК Української РСР та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (Закону "Про інформацію", Закону "Про авторське право і суміжні права"; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Посилання представника ОСОБА_3 обласного управління охорони здоров'я на те, що даний спір є публічно-правовим і повинний розгля­датися в порядку адміністративного судочинства, оскільки управління охорони здоров'я є суб'єктом владних повноважень, судом не приймають­ся до уваги, тому, що позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх особистих немайнових прав та інтересів, заявлені у справі позо­вні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий харак­тер, а Рівненське обласне управління охорони здоров'я не виступає в цих відносинах як суб'єкт владних повноважень.

Також, суд, підходить критично до представлених фотографій, які нібито свідчать про ступінь алкогольного сп'яніння позивача 07 серпня 2009 року, оскільки в судовому засіданні доведено, що позивачу, після нанесених ушкоджень, надавалась допомога, а саме прикладався лід до пахової ділянки тіла від чого став мокрий одяг, який приспускався при огляді потерпілого лікарем швидкої допомоги після отриманих травм.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивач заперечує своє перебування в нетверезому стані 07 серпня 2009 року, а огляд його на стан сп'яніння не проводився, висновки щодо перебування його в цей день в стані алкогольного сп'яніння є недійсними, а тому підлягають скасуванню, в той же час інші позовні вимоги не підлягають задоволен­ню, оскільки інформація про стан позивача не розповсюджувалась відпо­відачами і в суді не доведено, що їх діями позивачу було завдано мо­ральну шкоду, керуючись ст.ст. 16, 201 ЦК України, п.2 постанови Пле­нуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", п.п. 3.4, 3.6, 3.10 "Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони

здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів", зареєстрованої в міністер­стві юстиції України 07 березня 1995 року, ст.ст. 60, 212, 214, 215,ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 обласного управління охорони здоров'я населення та комунального закладу "Рів­ненський обласний центр психічного здоров'я населення" про захист че­сті, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задоволити частково.

Виписку з протоколу №6171 медичного освідчення на предмет сп'я­ніння ОСОБА_1 виписаної лікарем ОСОБА_6 та довідку про проведення службового розслідування за фактами викладеними у звернен­ні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 а, кв.50 - визнати незаконними та такими, що не відповіда­ють дійсності і скасувати.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляцій­ного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протя­гом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рі­шення також може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку по­дання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановле­ний ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після за­кінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, як­що його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.П. Дужич