Стрийський міськрайонний суд Львівської області Головуючий у 1 інстанції Шрамко Р.Т.

Справа № 10-158/2010 Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України

Доповідач в апеляції ОСОБА_1

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

іменем України

2 квітня 2010 року судова колегія у кримінальних справах Апеляційного суду

Львівської області у складі:

головуючого Марітчака Т.М.,

суддів апеляційного суду Макарова Ю.М. та Перетятька В.О.

за участю прокурора Сороківського М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за апеляцією заступника

Львівського міжрайонного транспортного прокурора на постанову судді Стрийського

міськрайонного суду Львівської області від 22 березня 2010 року, -

встановила:

постановою судді Стийського міськрайонного суду Львівської області від 22 березня 2010 року відмовлено у задоволенні подання ст. слідчого СВ ЛВ на ст. Стрий УМВСУ на Львівській залізниці про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, без судимості, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

М. ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що 17.03.2010 року у період часу з 17.00 до 18.00 год. за попередньою змовою з І. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою крадіжки, демонтував та викрав з колії № 2 на 14 км 3 пк на ст. Новий Розділ Львівської залізниці 75 м залізничної рейки типу Р-65, чим завдав Ходорівській дистанції колії ДГТО «Львівська залізниця» матеріальної шкоди на суму 18 853,88 грн.

Постановою слідчого від 18.03.2010 року порушено кримінальну справу щодо М. ОСОБА_2, І. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Постановою судді Стийського міськрайонного суду Львівської області від 22 березня 2010 року відмовлено у задоволенні подання ст. слідчого СВ ЛВ на ст. Стрий УМВСУ на Львівській залізниці про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно М. ОСОБА_2. Мотивуючи таке рішення, суд першої інстанції покликався те, що М. ОСОБА_2 має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває малолітня дитина. Водночас, зазначив, санкція статті, передбачає альтернативне покарання менше 3 років позбавлення волі.

В апеляції заступник Львівського міжрайонного транспортного прокурора просить постанову Стийського міськрайонного суду Львівської області від 22 березня 2010 року скасувати та повернути її на новий судовий розгляд іншим складом суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що І. ОСОБА_2 вчинив злочин про обтяжуючій обставині - за попередньою змовою групою осіб із застосуванням газорізального обладнання. З місця злочину втікав, його затримали працівники міліції після тривалого переслідування. Внаслідок вчиненого злочину демонтовано 75 погонних метрів колії, чим приведено її в непридатний для використання стан. Крім того, зазначає, що М. ОСОБА_2 вже будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності за корисливий злочин, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3, без реєстрації, місця праці не має, покази дає не щирі, укриває від слідства четвертого учасника злочину - невідому особу на прізвисько «Буржуй» чим перешкоджає встановленню істини по справі, по якій слід провести великий обсяг слідчих дій. Водночас, зауважує, що перебування батьків М. ОСОБА_2 поза межами України дає підстави вважати про його можливість скритись від слідства та суду

Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який підтримав подану апеляцію а прийняте судом першої інстанції рішення стосовно обрання запобіжного заходу щодо М. ОСОБА_2 необгрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи, доводи апеляції колегія суддів прийшла до висновку, що подана апеляція підлягає до задоволенню.

Приймаючи рішення про відмову в обранні підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції, як вбачається з постанови, виходив із того, що М. ОСОБА_2 має постійне місце проживання, на утриманні має малолітню дитину а санкція статті передбачає альтернативне покарання менше трьох років позбавлення волі. '

Згідно ч. 1 ст. 155 КПК України взяття під варту на стадії досудового розслідування справи може бути застосоване за наявності умови, що особа підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який Кримінальним кодексом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад 3 роки. Санкція ч. 2 ст. 185 КК України передбачає покарання до 5 років позбавлення волі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, М. ОСОБА_2 не працює, обвинувачується у скоєнні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання - обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, підтримує соціальні зв'язки з особами негативного характеру.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу стосовно М. ОСОБА_2, недостатньо вивчив його особу, не вияснив у зв'язку з чим останній не працює, не дослідив коли і за що М. ОСОБА_2 був засуджений. Суд першої інстанції, на думку колегії суддів, також не взяв до уваги суспільну небезпеку вчиненого злочину, ступінь організованості М. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та І. ОСОБА_2 під час викрадення рейок і прийняв необгрунтоване рішення про відмову в задоволенні подання слідчого щодо обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Враховуючи зазначені обставини, на думку колегії суддів, постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 березня 2010 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою М. ОСОБА_2 належить скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд, в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст. 362-367 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляцію заступника Львівського міжрайонного транспортного прокурора задовольнити, а постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 березня 2010 року про відмову в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_2 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд, в іншому складі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

підпис підпис підпис

ОСОБА_4 ОСОБА_1 ОСОБА_5