АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

6 серпня 2010 року Апеляційний суд Львівської області під головуванням судді апеляційного суду Марітчака Т.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 лютого 2010 року, -

встановив:

постановою судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 лютого 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і провадження у справі закрито за спливом строку накладення адміністративного стягнення.

ОСОБА_1 визнаний судом першої інстанції винним у тому, що 26 листопада 2009 року близько 10.25 год. на автодорозі Львів-Луцьк, у с. Сапіжанка Кам'янка-Бузького району, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Ауді-80», державний номерний знак НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_2, яка своєю чергою виїхала на зустрічну полосу і зіткнулась з автомобілем марки «ВАЗ-2102», державний номерний знак 06 921 ТС під управлінням ОСОБА_3, що призвело до пошкодження цих транспортних засобів.

Скаржник звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційного суду Львівської області і просить постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 лютого 2010 року скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування поданої апеляції ОСОБА_1 покликається на те, що постанова судді є необгрунтованою і однобічною, винесена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, суд першої інстанції неправильно прийшов до висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки невмотивовано не прийняв до уваги висновок експертного дослідження та не спростував його.

Апелянт покликається на те, що за результатами експертного дослідження за № 3996 від 11.01.2010 року, проведеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вбачається, що причиною настання ДТП з технічної точки зору є невідповідність дій водія «Ауді-80» ОСОБА_2 вимогам п.п. 1.5. ч. 1, 1.10, 12.1., 12.3., 12.4., 12.9 «г», 14.2. «в,г», 13.1 ПДРУ в частині того, що після виконання маневру обгону автомобілем під керуванням ОСОБА_2, з поверненням на займану смугу руху, було застосоване екстрене гальмування, яке створило для нього - ОСОБА_1 небезпеку для руху і на такій віддалі, яка була недостатньою для уникнення пригоди.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляції, суд вважає, що апеляція ОСОБА_1 не підлягає до задовольнення з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, приймаючи рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, покликався на докази досліджені в судовому засіданні, зокрема на показання учасників дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 і ОСОБА_3, на схему пригоди та протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.

З пояснень ОСОБА_2 і ОСОБА_3, учасників дорожньо-транспортної пригоди, вбачається, що водій ОСОБА_4 рухався за скутером і не тормозив, а причиною дорожньо-транспортної пригоди був наїзд автомашини ВАЗ - 2106 на автомашину «Ауді», від чого автомашина «Ауді» виїхала на зустрічну смугу руху і зіткнулась з автомашиною ВАЗ 2102.

Такі ж обставини справи встановлено і слідчим прокуратури Кам'янка-Бузького району Львівської області у постанові від 04.12.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками ст. 286 КК України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу злочину.

Оскільки, представлений ОСОБА_1, висновок експертного дослідження за № 3996 від 11.01.2010 року, ґрунтується на вихідних даних поданих експерту самим ОСОБА_1 про те, що водій ОСОБА_4, обігнавши його, прийняв різко вправо і притормозив, чим спричинив зіткнення, а не встановлених в судовому засіданні судом, вони суперечать фактичним даним дорожньої пригоди, встановлених судом і слідчим під час винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, то суд підставно не взяв його до уваги.

Суд першої інстанції також підставно закрив провадження у справі у зв'язку із спливом терміну накладення адміністративного стягнення, оскільки з часу винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи пройшло більше 2 місяців, а відповідно до ч. З ст. 38 КУпАП у разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанову судді Кам'янка-Бузького районного суду стосовно ОСОБА_1 необхідно залишити без змін, а його апеляцію без задовольняння.

Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 лютого 2010 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 - без задовольнення.

Відповідно до вимог ст. 295 КпАП України, копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду підпис ОСОБА_5.