АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

9 листопада 2010 року Апеляційний суд Львівської області під головуванням судді апеляційного суду Марітчака Т.М., за участю правопорушника ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 розглянувши апеляційну скаргу потерпілого на постанову судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 4 грудня 2009 року, -

встановив:

постановою судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 4 грудня 2009 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн.

Постановою судді Р. Робак визнаний винним у тому, що 08.11.2009 року близько 10.00 год. на вул. Озерній у м. Кам'янка-Бузька, собака породи німецька вівчарка, яка належить останньому і перебувала на території гуртівні «Дельта», загризла козу, яка є власністю ОСОБА_3.

Скаржник звернувся до Апеляційного суду Львівської області з апеляційною скаргою, в якій просить поновити, як такий, що пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження постанови судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 4 грудня 2009 року, а згадану постанову суду скасувати.

В обґрунтування поданої апеляції ОСОБА_1 покликається на те, що пояснення потерпілого ОСОБА_3 суперечать рапорту працівника міліції від 08.11.2009 року, в якому вказано, що 08.11.2009 року біля 11.00 год. в чергову частину Кам'янка-Бузького РВ ГУ МВСУ у Львівській області поступило повідомлення від ОСОБА_3 про те, що 08.11.2009 року близько 09.00 год. ранку його тесть ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, виявив на пасовищі біля свого будинку, що невідомий собака загриз його козу.

Крім того, апелянт зазначає, що огорожа території гуртівні «Дельта» є суцільною, тому можливості для втечі собаки немає, а територія пасовища біля будинку ОСОБА_3 не є огородженою, тому там завжди гуляють будь-які бездомні та голодні собаки.

Розглянувши матеріали адміністративної справи та доводи апеляції, заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримання поданої ним апеляції, його захисника, заперечення ОСОБА_3 та його представника, вважаю, що апеляція правопорушника ОСОБА_1 в частині задовольняння його клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги підлягає до задовольнення з наступних підстав.

Як убачається з апеляції правопорушника ОСОБА_1 та матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо нього, у справі відсутні відомості про повідомлення ОСОБА_1 про час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього і рішення прийняте суддею без його участі у судовому розгляді справи.

Таким чином обставини, що перешкоджали вчасному здійсненню права на апеляційне оскарження згаданої постанови суду є поважними, а тому строк, як такий, що пропущений з поважних причин, підлягає поновленню.

Що ж стосується розгляду апеляційної скарги по суті, то на думку апеляційного суду в задовольненні апеляційної скарги правопорушника ОСОБА_1 необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини у справі та вирішити питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, та інші питання, які мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, що стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 17.11.2009 року (а.с.2).

Зазначені в апеляційній скарзі підстави для скасування постанови судді суду першої інстанції є безпідставними, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та є такими, що спрямовані на уникнення від відповідальності. Апелянт не навів в апеляційній скарзі та не представив суду доказів, які б спростовували висновки суду про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 154 КУпАП.

З оглянутих матеріалів Кам'янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області вбачається, що ОСОБА_3 08.11.2009 року звернувся з заявою в райвідділ міліції про притягнення до відповідальності ОСОБА_1, собака якого 08.11.2009 року загризла його козу. З пояснень свідків ОСОБА_6 та І. Сав'яка вбачається, що 08.11.2009 року близько 10.00 год. вони бачили, що на пасовиську неподалік приватних будинків по вул. Озерній м. Кам'янка-Бузька випасались кози, біля яких знаходився собака, породи німецький вівчар, чорно-коричневої масті. Через деякий час підбіг чоловік, який відігнав собаку, яка побігла в сторону гуртівні «Дельта».

Потерпілий ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_5 пояснили, що вони бачили собаку, яка бігла від кози і була на території гуртівні «Дельта», у зв'язку з чим вони чекали працівників міліці біля гуртівні. Вони були на іншій гуртівні, де їм показували собак, однак лише на гуртівні «Дельта» впізнали собаку, яку показав сторож, як таку, що загризла козу. Впізнали її за породою та чорно-коричневим кольором. Крім того, собака що загриз козу побіг на територію гурівні «Дельта», що належить ОСОБА_1.

ОСОБА_7 Корінь пояснив, що 09.11.2009 року йому стало відомо, що собака, який знаходився на території гуртівні «Дельта» загриз козу.

З пояснень свідка ОСОБА_8 вбачається, що він, як ДІМ Кам'янка-Бузького РВ ГУ СУ у Львівській області, 08.11.2009 року перед обідом виїжджав на дану подію і сторож Залізнодорожного гуртожитку зв'язку сказав, що собака породи німецька вівчарка є на гуртівні «Дельта». Він також бачив цього собаку, який побіг на територію гуртівню «Дельта». Сторож даної гуртівні пояснив, що собака може вибігти за територію, так як територія повністю не огороджена. ОСОБА_5 сказав також, що саме ця собака з гуртівні «Дельта» загризла козу.

ОСОБА_1 та ОСОБА_9 пояснили, що на гуртівні «Дельта» була собака породи німецька вівчарка чорно-коричневої масті, однак на другий день після цієї події собаку хтось отруїв.

Відповідно до протоколу розтину трупа тварини (кози) від 08.11.2009 року смерть тварини наступила внаслідок знекровлення тварини, що наступило після рвано-кусаних ран (висновок ДІМ Кам'янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області за заявою ОСОБА_3).

Суд не надає віри показанням ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_9 (сторожа гуртівні «Дельта») в цій частині, що собака не мав доступу на вулицю, оскільки вони спростовуються показаннями інших очевидців і визнає їх такими що направлені на ухилення від відповідальності.

Таким чином, дослідженими апеляційним судом доказами стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 154 КУпАП, а постановлене рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 4 грудня 2009 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 4 грудня 2009 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.

Відповідно до вимог ст. 295 КпАП України копію постанови протягом трьох днів надіслати ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду підпис ОСОБА_10.

Копія відповідно до оригіналу.

Суддя апеляційного суду Т. Марітчак