УКРАЇНА

Апеляційний суд Полтавської області

Справа № 11 -176   2007 р.                          Головуючий у 1-й інстанції

Категорія - ч.2 ст.125 КК України               Шейко П.П.

Доповідач - Томилко В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007 року лютого місяця „16" дня                           Колегія суддів судової палати у

кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді - Ландаря О.В.

Суддів - Лісіченко Л.М., Томилка В.П.

з участю засуджених - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава матеріали кримінальної справи за апеляцією представника потерпілого на вирок місцевого Чорнухинського районного суду Полтавської області від 22 листопада 2006 року.

Даним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Мокиївка Чорнухинського району, українця, з вищою освітою, одруженого, працюючого дільничим інспек­тором Київського РВ Полтавського МУ УМВС, про­живаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

та

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Моки-ївка Чорнухинського району, українця, з середньою освітою, не одруженого, проживаючого АДРЕСА_2, раніше не судимого,-

виправдано в зв"язку з недоведеністю їх участі в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України. У задоволенні цивільного позову потерпілому ОСОБА_3 відмовлено.

Згідно вироку суду в березні 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду з скаргою, в якій звинуватив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в тому, що вони 17 липня 2004 року близько 1 години 30 хвилин біля кафе „Затишок" в с.Мокиївка Чорнухинського району на грунті виниклих неприязних стосунків заподіяли йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров"я. Дане обвинувачення було підтримане ОСОБА_3 і в судовому засіданні.

Суд, посилаючись на те, що вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_3 доведена не була і в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження, виправдав підсудних за недоведеністю їх участі в скоєнні даного злочину.

В апеляції представника потерпілого ставиться питання про скасування вироку суду, як незаконного, через невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи. Вважає, що вина підсудних в судовому засіданні доведена показаннями свідків та висновком судово-медичної експертизи, а тому апеляційному суду необхідно провести судове слідство та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.125 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виправданих, які вважають апеляцію безпідставною, так як вони не наносили тілесних ушкоджень ОСОБА_3, а потерпілий та його батько обмовили їх в зв"язку з неприязними стосунками між сім"ями, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ст.27 КПК України справи про злочини передбачені ст.125 КК України порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати обвинувачення.

Місцевий суд при розгляді даної справи повно, всебічно і об"єктивно дослідив всі докази, викладені як в скарзі потерпілого, так і зібраними в судовому засіданні та прийшов до правильного висновку про недоведеність вини підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спричиненні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3

Доводи апелянта про доведеність вини підсудних є безпідставними, так як дослідженими в судовому засіданні наданими потерпілим та його представником доказами, зокрема, матеріалом перевірки Чорнухинським РВ УМВС, показаннями матері та батька потерпілого, висновком судово-медичної експертизи, встановлено тільки факт отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Будь-яких же доказів причетності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до спричинення даних тілесних ушкоджень потерпілим та його представником не надано і судом не встановлено.

Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали, що вони були в той вечір біля бару, бачили ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який перебував в стані сп"яніння та декілька разів палив. Бійки між ними не було.

Крім того, свідок ОСОБА_4 доповнив, що чув як ОСОБА_3 нецензурно висловлювався на адресу ОСОБА_1, в зв"язку з чим останній залишив бар та пішов додому.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що коли він їхав на мотоциклі, то біля бару „Затишок" його зупинили односельці і попросили проїхати до батьків ОСОБА_3 та повідомити їх про сина, який в стані алкогольного сп"яніння спав на землі біля бару. Він погодився. По приїзду батька ОСОБА_3 висловлювався нецензурною лайкою та не бажав сідати до машини батька, при цьому декілька разів падав.

Згідно висновку судово-медичної експертизи виявлені у потерпілого тілесні ушкодження могли утворитись при падінні.

Факт неприязних стосунків між сім"ями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 потерпілим не оспорюється.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дослідивши всі докази по справі, прийшов до правильного висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спричиненні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Чорнухинського районного суду Полтавської області від 22 листопада 2006 року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію представника потерпілого без задоволення.