Справа № 11- 221\08 року Головуючий у 1-й інстанції
Категорія 187 ч.4 КК України Таранкова І.М.
Доповідач: Хрипченко Л.Г.
УХВАЛА
Іменем України
2008 року квітня місяця 4 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді Ландаря О.В.
Суддів Хрипченко Л.Г., Лісіченко Л.М.
з участю прокурора Адамець A.M.
захисника ОСОБА_1
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями з внесеними змінами помічника прокурора м. Комсомольська, адвоката ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 2 липня 2007 р.
Цим вироком:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженець м. Комсомольська, українець, розлучений, працюючий слюсарем на ВАТ «Полтавський ГЗК», проживаючий АДРЕСА_1, раніше не судимий
засуджений за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. За ст. 304 КК України виправданий.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Находка Приморського краю РФ, гр.-н України, не одружений, працюючий водієм таксі, проживаючий АДРЕСА_2, раніше судимий:
- 18.04.2003 p. Ковпаківським районним судом м. Сум за ст.122 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі з іспитовим строком на 2 роки засуджений за ч.4 ст.187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ст.304 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно визначено 8 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 майнової шкоди 11041 грн. та моральну шкоду в сумі 7000 грн. в солідарному порядку та судові витрати в розмірі 177,86 грн. з кожного.
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнанні винними у вчинені злочину за таких обставин.
На початку вересня 2003 року ОСОБА_2 маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, вступив в змову з ОСОБА_3 і ОСОБА_6 та особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження і вчинили розбійний напад з проникненням в квартиру ОСОБА_5
5.06.2003 р. близько 14 год. використовуючи поради та вказівки, особи матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і неповнолітня ОСОБА_6 прийшли до будинку АДРЕСА_3, попередньо взявши з собою маску для приховування обличчя, перчатки та пневматичний пістолет калібру 4.5 мм., піднялися до кв. 28 даного будинку де проживає ОСОБА_5 та розподілили між собою ролі. ОСОБА_2 став біля ліфту стежити за можливим появленням сторонніх осіб, ОСОБА_3 одягнув маску на обличчя та з пневматичним пістолетом став за дверима вказаної квартири. ОСОБА_6 в перуці, що надала їй особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, тримаючи в руках квитанцію про сплату за електроенергію, подзвонила у дзвінок. Як тільки ОСОБА_5 відчинила двері, ОСОБА_3 з-за дверей квартири наніс їй удар кулаком правої руки в область обличчя і разом з нею зайшов до квартири, при цьому закривши їй рот рукою. ОСОБА_6 та ОСОБА_2 також проникли до квартири, де останній накинув потерпілій ковдру на голову. Разом нанесли їй багаточисленні удари руками та металевим візком для перевезення речей в область голови та тулуби, при цьому спричинивши ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, яка потягла струс головного мозку, ссадн обличчя, крововиливів на лівому бедрі. Потім ОСОБА_2, ОСОБА_3, і ОСОБА_6 погрожуючи потерпілій застосуванням електричної праски та пневматичного пістолету, заволоділи грошима в сумі 800 грн., 2600 дол. США, що станом на 5.06.03 р. складало -13858 грн. та золотими виробами на суму 450 грн. а всього на загальну суму 15108 грн.
Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяли за руки та ноги ОСОБА_5 і поклали її на ліжко, накривши ковдрою та подушками і зникли з місця події.
В результаті цих подій, потерпілій ОСОБА_5 було заподіяно легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров*я.
Крім того, 5.06.03 р. близько 14 год. засуджений ОСОБА_3, завідомо знаючи про неповнолітній вік ОСОБА_6, шляхом переконання та використання матеріальної залежності від нього, втягнув неповнолітню особу ОСОБА_6 у скоєння злочину передбаченого ст.. 187 ч.4 КК України.
Органами досудового слідства відносно ОСОБА_6 винесена постанова про застосування примусових заходів медичного характеру.
Постановою Комсомольського міського суду від 27.06.07 р. матеріали кримінальної справи стосовно Ганіченко Олени Олександрівни про застосування примусових заходів медичного характеру, виділені в окреме провадження і провадження по справі зупинено до її видужання.
В апеляції прокурора з внесеними змінами ставиться питання про зміну вироку в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Просить виключити з вступної частини вироку вказівку про судимість ОСОБА_3 за вироком Сумського районного суду від 11.02.97 р. ( 1960 р.) яка погашена; з мотивувальної частини вироку - посилання на заподіяння засудженими потерпілій тілесних ушкоджень у вигляді хронічного вертеброгенного шийного і попереково-крижового радикуліту, оскільки за висновком повторної судово-медичної експертизи це захворювання не пов'язано з травмою, отриманою потерпілою в ході вчинення злочину стосовно неї.
В своїй апеляції адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок суду відносно нього змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ст.. 187 ч.4 КК України на ч.2 ст. 162 і ст.. 356 КК України, оскільки висновки суду не підтверджуються об'єктивними доказами. Зазначає, що ОСОБА_2 не застосовував насильства до потерпілої та не мав умислу на заволодіння чужим майном. Крім того, оспорює нанесення потерпілій легких тілесних ушкоджень, оскільки остання після того що сталося до лікаря не зверталась.
Захисник ОСОБА_1 в апеляції зазначає, що при проведенні досудового слідства, ОСОБА_2 було відмовлено в наданні адвоката, працівники міліції застосовували до нього моральне та фізичне насилля, що показання потерпілої не стабільні і ОСОБА_2 не наносив їй тілесних ушкоджень. Просить пом'якшити ОСОБА_2 міру покарання,
врахувавши його стан здоров*я та тривале перебування під вартою. В доповненнях до апеляції, підтримує апеляцію адвоката ОСОБА_4 та просить застосувати ст. 69 КК України і пом'якшити міру покарання, обмежившись відбутим ОСОБА_2 покаранням.
Засуджений ОСОБА_2 в апеляції з доповненнями, просить вирок суду стосовно нього змінити і перекваліфікувати його дії зі ст.. 187 ч.4 КК України на ч.2 ст. 162 і ст.. 356 КК України. Визнає, що незаконно проник до квартири, просить врахувати те. що він хворіє, його батьки похилого віку і потребують догляду, часткове відшкодування шкоди потерпілій, що він тривалий час знаходиться в місцях позбавлення волі та застосувати до нього ст. 69 і ст. 75 КК України.
Засуджений ОСОБА_3 в апеляції та доповненнях до неї просить пом'якшити міру покарання врахувавши його каяття, визнання вини, тривале перебування під вартою, стан здоров*я та застосувати ст.. 69 КК України. Вважає, незаконним застосування до нього судом ст.. 71 КК України. Зазначає, що був затриманий 12.08.03 p., а не 15 .08.03 p., як вказав суд і просить рахувати строк відбування покарання від цієї дати.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, захисника ОСОБА_1, засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які підтримували свої апеляції, думку прокурора Адамець A.M. про залишення без задоволення апеляції адвоката ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, вважає, що апеляція прокурора з внесеними змінами підлягає до задоволення, а інші апеляції до задоволення не підлягають.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину, ґрунтуються на зібраних у справі та всебічно, повно і об'єктивно досліджених доказах, які детально наведені у вироку.
Із показань потерпілої вбачається, що 5.06.03 р. їй подзвонили в двері квартири, вона побачила у «глазок» дівчину - ОСОБА_6, яка тримала у руках квитанцію. Коли відкрила двері то дівчина зробила кивок головою і хлопець у масці - ОСОБА_3 ударив її в обличчя і штовхнув у коридор, тримаючи рукою за шию. Потім зайшла ОСОБА_6 і ОСОБА_2 На запитання, що їм потрібно відповіли, що гроші. Далі на неї накинули ковдру і ОСОБА_3 утримуючи її приставив до скроні пістолет. Вона зізналась де знаходяться гроші, потім до неї підійшла дівчина і знявши ковдру почала бити, коли ковдру накинули, продовжували бити по спині і питати де ще є гроші. ОСОБА_3 від неї не відходив, а ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ходили по квартирі. Потім ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 почали погрожувати їй праскою запитуючи де золото, зв'язали телефонним шнуром ноги, а скотчем рот і руки, після чого
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 кинули її на ліжко, накривши ковдрою і подушками.
Викладені обставини свідчать про те, що дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 були зарання заплановані, розподілені, узгоджені і направлені на заволодіння майном.
Як пояснювала потерпіла, на балконі були зірвані дошки на підлозі, викинуті речі із шафи на лоджії, розкидані книги, що свідчить про те, що засуджені шукали гроші.
За висновком судово - медичної експертизи, потерпілій заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, яка потягла струс головного мозку, ссадна обличчя, крововиливів на лівому бедрі.
В акті також зазначено про наявність у ОСОБА_5 хронічного вертеброгенного шийного і попереково-крижового радикуліту, як діагнозу який не пов'язаний з отриманою травмою.
Посилання на цей діагноз в фабулі вироку є зайвим і прокурором обґрунтовано постановлено питання про виключення цієї вказівки з вироку суду.
При розгляді справи судом першої інстанції, перевірялись заяви ОСОБА_2 про порушення на досудовому слідстві його права на захист і про застосування незаконних методів слідства, які не знайшли свого підтвердження.
Доводи апеляції захисника ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 на досудовому слідстві оговорив себе в результаті застосування недозволених методів слідства, є неспроможними.
На досудовому слідстві ОСОБА_2 давав показання, які повністю узгоджувались з встановленими по справі фактичними обставинами справи.
Так, ОСОБА_2 вказав, що задіяний під час нападу пістолет знаходиться у ОСОБА_7, де він дійсно і був вилучений ( т. а.с 14), а потім впізнаний потерпілою ОСОБА_5(т. а.с. 37 - 38).
В судовому засіданні ОСОБА_3 і ОСОБА_2 фактичних обставин справи не заперечували.
Кваліфікація дій засуджених за ст.. 187 ч. 4 КК України є правильною.
Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст.. 304 КК України підтверджується матеріалами справи і не оспорюється.
Призначене засудженим ОСОБА_3 і ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і обране з урахуванням тих пом'якшуючих покарання обставин, на які посилаються апелянти, в межах мінімального розміру санкції закону.
Згідно ст. 71 КК України, ОСОБА_3 правильно визначено покарання за сукупністю вироків та частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком, оскільки злочин був скоєний ним у період іспитового строку.
Колегія суддів, не вбачає підстав для пом'якшення покарання засудженим.
Разом з тим, судом безпідставно вказана судимість ОСОБА_3 за вироком Сумського районного суду від 11.02.1997 p., оскільки вона є погашеною відповідно до положень ст.. 55 КК України ( в редакції 1960 p.).
Питання про уточнення строку затримання ОСОБА_3, суду слід вирішити в порядку передбаченому ст.ст. 409 - 411 КП України.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію з внесеними змінами помічника прокурора м. Комсомольська задовольнити, а апеляції адвоката ОСОБА_4, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Вирок суду змінити.
Виключити з фабули вироку вказівку про отримання потерпілою ОСОБА_5 радікуліту, як діагнозу який не пов'язаний з отриманою травмою та посилання на судимість ОСОБА_3 за вироком Сумського районного суду від 11.02.1997 р.
В іншій частині вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 2 липня 2007 р. відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без змін.
Зобов'язати місцевий суд уточнити строк затримання ОСОБА_3 в порядку ст.ст. 409 - 411 КПК України.