Справа №11 - 373                                                                   Головуючий у 1-й інстанції

Гвоздик А.Є.

Категорія ч.3 ст.185 КК-Т.З.                                                  Доповідач   Юренко Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2008 колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого - Хрипченко Л.Г. суддів - Гавриша В.М., Юренко Л.А. з участю прокурора - Подворчана Ю.М. засудженого - ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1   на вирок Диканьського  районного суду  від 14 лютого 2008 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

українець, уродженець та мешканець с. Марченки Диканьського району, судимий : -17.3.1998 р. за ст. 81 ч.4 КК України 1960 р. на 5 років 6 міс. позбавлення волі, звільнений 23.6.2000 року внаслідок акта амністії від 11.5.2000р.,

- 10.2.2003 р. за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений 25.11.2005р. по відбуттю покарання,

- засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 25 грудня 2007 року близько 6 годин ранку шляхом проникнення до сараю ОСОБА_2 в с Марченки Диканьського р-ну викрав бика вагою 382 кг. вартістю 3132 грн. 40 коп. з металевим цепом вартістю 15 грн., а всього на загальну суму 3147 грн. 40 коп.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 стверджує, що він не мав умислу на крадіжку і що бика вивів з сараю потерпілого за пропозицією його дружини. ОСОБА_3 за продаж бика обіцяла йому заплатити.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, промову прокурора, який просив залишити вирок суду без змін, засудженого, який, підтримуючи мотиви своєї апеляції, просив про пом'якшення покарання, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляція засудженого не може бути задоволена з таких підстав.

Висновок суду про те, що ОСОБА_1 вчинив крадіжку бика, проникнувши для цього до сараю потерпілого, відповідає перевіреним судом доказам.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що ввечері напередодні крадіжки він закривав на замок сарай, і бачив, що бик був прив'язаний в сараї на цеп. Вранці 25 грудня 2007 року дружина повідомила про відсутність бика, про що вони заявили в міліцію. З працівниками міліції він поїхав в сусіднє село до покинутого господарства, де був знайдений викрадений у нього ОСОБА_1 бик.

Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_3 і пояснила, що ОСОБА_1 вона не бачила з 2002 року, коли він робив щеплення їхній корові. Не пропонувала і не могла пропонувати йому продати їхнього бика, оскільки велику рогату худобу вони здають на м'ясокомбінат.

З показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що за пропозицією ОСОБА_1 продати належного його матері бика він поїхав з ним оглянути худобу. Бик знаходився не в господарстві ОСОБА_1, а в покинутому сараї. ОСОБА_1 не знав ваги бика і назвав її майже вдвоє меншою від дійсної. На його питання чи не крадений це бик, ОСОБА_1 відповів, що бик належить йому. Коли до цього сараю почали підходити працівники міліції, ОСОБА_1 став хвилюватись, нервувати і він, ОСОБА_4, запідозрив, що бик крадений.

Згідно з протоколами огляду та зважування бика, а також довідкою про вартість викрадений бик важив 382 кг., а його вартість-3132 грн. 40 коп.

ОСОБА_1 на досудовому слідстві не заперечував свою провину у крадіжці з сараю подружжя ОСОБА_2 бика, давав з цього приводу неодноразові показання, деталізував їх при відтворенні з ним обстановки та обставин події.

Будучи допитаним як підозрюваний, ОСОБА_1 пояснив, що скориставшись можливістю, втік з міліції і переховувався до його затримання кілька днів в м. Полтава, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за крадіжку.

Суд обґрунтовано відкинув змінені в судовому засіданні показання ОСОБА_1 та давши належну оцінку доказам по справі прийшов до правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 вказаного у вироку злочину, вірно кваліфікував його дії за ч.3 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання, суд виходив з вимог ст. 65 КК України і врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу ОСОБА_1, а також ту обставину, що викрадене повернуто, тяжких наслідків не настало.

Підстав для пом'якшення покарання не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Диканьського районного суду від 14 лютого 2008 року щодо нього - без змін.