Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67

Справа №11-377 2008 р.                                       Головуючий у 1-й інстанції

Категорія : ч.3 ст.153 КК - О.Т.                            Антонов А. А.

Доповідач Павленко В. П.

УХВАЛА

Іменем України

2008 року квітня місяця 25 дня. Колегія суддів судової палати в кримінальний справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Куліш В. М.

суддів: Орлової Н.Ф., Павленка В. П.

з участю прокурора Подворчан Ю. С.

адвоката ОСОБА_1

підсудного ОСОБА_2

законного представника - ОСОБА_3 розглянула у  відкритому  судовому засіданні  в  м.  Полтаві  справу за апеляцією прокурора Чутівського району та захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 6 лютого 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець с Філенкове Чутівського району Полтавської області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, не одружений, не судимий,

засуджений ч.3 ст. 153 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 6 роки позбавлення волі;

За вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що 16 березня 2007 року близько 16 години з метою задоволення статевої пристрасті неприродним способом обманним шляхом на велосипеді привіз малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 до місця свого проживання в будинок АДРЕСА_1.  Зачинивши  вхідні двері, ОСОБА_2 включив телевізор з мультфільмами, потім переключив на канал де демонструвалися фільми еротичного змісту. Після цього застосовуючи до малолітнього потерпілого ОСОБА_4 фізичне насильство та погрожуючи застосуванням фізичного насильства, а також використовуючи безпорадний, в силу малолітства, стан потерпілого, задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом шляхом орогенітального а потім і аногенітального контакту.

В апеляції прокурор Чутівського району зазначає, що суд неправильно застосував ст. 69 КК України у зв'язку з чим призначив засудженому м'яку міру покарання. Посилаючись на неправильне застосування закону та м'якість призначеного покарання просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити засудженому ОСОБА_2 покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.

Захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 в апеляції зазначає, що судове слідство було проведено однобічно, висновки суду частково не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема, у тому, що підсудний застосував до потерпілого фізичне насильство, суд також не взяв до уваги позитивні характеристики ОСОБА_2 і призначив йому надмірно суворе покарання. Просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене засудженому ОСОБА_2 покарання.

Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який просив вироку суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити засудженому ОСОБА_2 покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1 та законного представника ОСОБА_3, які просили пом'якшити призначене засудженому покарання, перевіривши матеріли справи та доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення з таких підстав.

Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину за вказаних у вироку та цій ухвалі обставин і правильно кваліфікував його дії за ч.3 ст. 153 КК України. Висновки суду ґрунтуються не перевірених судом та детально викладених у вироку доказах, яким суд дав правильну оцінку.

Винність підсудного ОСОБА_2 підтверджується його зізнаннями під час досудового слідства та в суді. Зокрема, він не заперечував факту задоволення статевої пристрасті малолітнім потерпілим ОСОБА_4, хоч і стверджував, що це відбулося за згодою потерпілого. Разом з тим визнав, що чинив не потерпілого психологічний тиск.

Твердження в апеляції захисника ОСОБА_1 про те, що про справі не знайшов свого підтвердження факт застосування до потерпілого фізичного насильства, не заслуговують на увагу,    оскільки спростовуються зібраними по справі доказами.

Так, малолітній потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_2 погрожував йому побиттям, один раз ударив по плечу та два рази по боку, скотчем заклеював йому рота та погрожував йому ножем.

Про застосування до нього фізичного насильства він розповідав і під час досудового слідства (т.2, а.с.10-12)

Ці факти потерпілий викладав і під час проведення з ним психолого-психіатричної експертизи. Згідно з висновком зазначеної експертизи ОСОБА_4 психічними захворюваннями не страждає. З врахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей він міг правильно сприймати, запам'ятовувати і ( в наступному ) правильно відтворювати факти та події, що мають значення для справи, міг розуміти зміст та характер дій, які з ним скоювали, але не міг повною мірою їх усвідомлювати. ОСОБА_4 не виявляє підвищеної схильності до неконтрольованого свідомістю потоку фантазування. (т.1, а.с. 76 - 79 )

Показання потерпілого ОСОБА_4 є послідовними, узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема, з показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яким, або у присутності яких потерпілий розповідав про вчинене відносно нього насильство з боку підсудного ОСОБА_2, висновками судово-медичних експертиз, що свідчать про вчинення відносно потерпілого статевого акту неприродним способом ( т. 1, а. с. 30 -31, 64, т.2, а.с.72 - 74 ), висновком імунологічної експертизи про виявлені на вилученому з місця події килимі слідів калу ( т. 1, а. с. 68 - 71 ) тощо. У зв'язку з цим показання потерпілого ОСОБА_4 сумнівів у їх правдивості та істинності   не викликають.

Твердження в апеляції прокурора про безпідставне застосування ст.. 69 КК України та призначення у зв'язку з цим ОСОБА_2 покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину, не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст.. 69 КК України за наявності декількох обставин , що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 вчинив злочин будучи неповнолітнім, у вчиненому щиро розкаявся. За висновком судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_2 має патологічну реакцію у нубертантному періоді на фоні затримки розвитку, виявляє ознаки легкої розумової відсталості. Батьки від належного виховання сина ухилялись про що свідчить притягнення їх до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП (т. 111 -112)

На зазначені обставини суд правильно послався як на підставу для застосування ст.. 69 КК України. Застосування цієї статті є мотивованим та ґрунтується на матеріалах справи. Призначене засудженому ОСОБА_2 покарання у вигляді 6 років позбавлення волі відповідає вчиненому та даним про його особу.

У зв'язку з цим не заслуговують на увагу і доводи апеляції захисника ОСОБА_1 про надмірну суворість призначеного покарання, оскільки воно призначено із застосування ст. 69 КК України і є нижчим, ніж передбачено законом про вчинений ним злочин.

Підстав для зміни чи скасування вироку не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляції прокурора Чутівського району та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Чутівського районного суду від 26 лютого 2008 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.