Справа № 2-3107/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2009 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Федчишен С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки ,-
ВСТАНОВИВ:
Вінницька міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Позов мотивований тим, що відповідач в порушення встановленого законом порядку без належного дозволу встановила господарську споруду на не відведеній для цього земельній ділянці по АДРЕСА_1, що відноситься до земель територіальної громади міста. 01.04.2009 р. міським комунальним підприємством “Архітектурно – будівельний сервіс”, на яке відповідно до затвердженого статуту покладено завдання протидіяти самочинному встановленню нових тимчасових конструкцій для господарських потреб та впорядкуванню раніше встановлених гаражів, ОСОБА_1 направлено письмове попередження з вимогою звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення споруди в добровільному порядку, однак при перевірці виявлено, що самовільно зайнята земельна ділянка громадянкою ОСОБА_1 не звільнена, попередження МКП „АБС” проігноровано. Земельна ділянка, на якій розташована споруда, знаходиться в межах адміністративно-територіальної одиниці м. Вінниці, є землею комунальної власності, якою розпоряджається територіальна громада м. Вінниці в особі Вінницької міської ради відповідно до рішення від 21.06.2004 р. № 712. Рішення про надання дозволу на встановлення будь-якої споруди відповідачу, Вінницькою міською радою, не приймалось та земельна ділянка для цієї мети не виділялась, а тому позивач звернулась до суду з даним позовом і в попередньому судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд ухвалити рішення про зобов’язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1 та приведення її у первинний для використання стан за власний рахунок, шляхом знесення господарської споруди, яка позначена на схемі під № 1.
В судовому засіданні представник позивача просив суд зобов’язати відповідача ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1, шляхом демонтажу, за власний рахунок, господарської споруди, що позначена на план-схемі за № 1.
Відповідач ОСОБА_1, в судовому засіданні, позовні вимоги не визнала посилаючись на доводи викладені в наданих суду запереченнях та просила суд в задоволенні позову вінницькій міській раді відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, оглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд, прийшов до переконання в тому, що позов обґрунтований, доведений та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно рішення 24 скликання 22 сесії Вінницької міської ради № 721 від 21.06.2004 р. землі, що знаходяться в межах адміністративно-територіальної одиниці м. Вінниці, за винятком земель, що перебувають під об’єктами загальнодержавної власності України, а також переданих і наданих у приватну власність, якими розпоряджається територіальна громадам. Вінниці в особі Вінницької міської ради.
01.04.2009 р. ОСОБА_1, від імені МКП „Архітектурно-будівельного сервісу” Вінницької міської ради направлено лист про необхідність, у десятиденний термін, добровільно звільнити зайняту земельну ділянку шляхом знесення дерев’яної конструкції, що розташована біля буд.АДРЕСА_1 та зазначено, що у випадку ігнорування даного припису буде пред’явлено позов до суду з метою примусового звільнення земельної ділянки та знесення конструкції (споруди), і згідно копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення даний лист ОСОБА_1 отримала 03.04.2009 р.
Відповідно до комісійного акту міського комунального підприємства “Архітектурно – будівельний сервіс” від 14.04.2009 р. встановлено, що гр. ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, без відповідних дозволів, самовільно зайнято земельну ділянку біля будинку АДРЕСА_1, оскільки на ній розміщена дерев’яна споруда (конструкція), тобто вимоги вищевказаного припису ОСОБА_1 не виконала.
Згідно план-схеми розташування споруд біля будинку АДРЕСА_1 - зайнята ОСОБА_1 земельна ділянка та встановлена на ній господарська дерев’яна споруда позначені номером „1”.
Відповідно до ч.1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним заняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 125, 126 ЗК України право користування земельною ділянкою виникає у особи з моменту отримання документу, що посвідчує право власності чи право простійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації (державний акт на право власності, договір оренди), приступати до використання земельної ділянки до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі та одержання документа, що посвідчує право на неї забороняється.
Як було встановлено при розгляді справи і не заперечувалось відповідачем - жодного правовстановлюючого документу, що б посвідчував право власності чи право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_1 не має.
Згідно п. 1 ст. 376 ЦК України споруда вважається самочинним будівництвом, якщо вона збудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного проекту, або з порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та зважаючи на те, що рішенням Вінницької міської ради земельна ділянка по АДРЕСА_1 у власність або користування відповідачу не надавалась, з чого слідує, що відповідач користується даною землею без належного дозволу, тобто самовільно, суд приходить до переконання, що вимоги позивача про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення розташованої на ній дерев’яної господарської споруди є доведеними та законними, а отже такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 142 Конституції України, ст. ст. 12, 83, 125, 126, 212 ЗК України, ст. 376 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Зобов’язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1, шляхом демонтажу, за власний рахунок, господарської споруди, що позначена на план-схемі за № 1.
План-схема розташування споруд біля будинку АДРЕСА_1 є невід’ємною частиною рішення суду.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької міської ради витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.
Заява про апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: /підпис/
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: