Справа №: 2-131/11

РІШЕННЯ

Іменем України

"28" лютого 2011 р. Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого – судді Поповича С.М.

при секретарі – Карпушевій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2010 року позивачка звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я.

Зазначала, що 03.05.2010 року близько 15 год. 00 хв. вона з двома малолітніми дітьми прийшла в гості до своїх батьків – ОСОБА_5 та ОСОБА_1 При вході на подвір’я вона була зненацька атакована бджолами, які у великій кількості вилітали із сусіднього подвір’я відповідачки ОСОБА_3

Внаслідок укусів бджіл та погіршення стану здоров’я позивачка була госпіталізована в міську лікарню, де їй була надана відповідна медична допомога, на що було витрачено 72 грн. 50 коп. її коштів для придбання необхідних ліків.

Посилаючись на неправомірне утримання пасіки відповідачкою, що призвело до ушкодження здоров’я позивачки, просила суд стягнути з ОСОБА_3 72 грн. 50 коп. майнової шкоди і 3000 грн. моральної шкоди.

В ході судового розгляду до справи в якості співвідповідача було залучено власника пасіки – ОСОБА_4

В судовому засіданні позивачка підтвердила свої вимоги про стягнення з відповідачів майнової і моральної шкоди.

Відповідачі позов не визнали, посилаючись на відсутність доказів того, що позивачка була покусана бджолами саме з пасіки ОСОБА_4, яка знаходилась на подвір’ї ОСОБА_3

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Восени 2009 року в м. Олександрії відповідач ОСОБА_3 на прохання ОСОБА_4 погодилася на розміщення на зиму його пасіки на колесах із бджолосім’ями на своїй присадибній ділянці по вул. Київська, 177, що знаходиться навпроти по сусідству з будинком ОСОБА_5 і ОСОБА_1 – батьків позивачки, розташованого по вул. Київська, 164.

Порядок щодо розміщення пасік та вимог до їх облаштування регулюється Законом України «Про бджільництво», Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини № 9 від 30.01.2001 року, витяги з яких долучені до матеріалів справи.

Згідно Закону України «Про бджільництво» та зазначеної Інструкції, пасіка підлягає реєстрації у місцевих державних адміністраціях, на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці огорожа повинна бути заввишки 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.

Однак, зазначені вимоги щодо реєстрації та розміщення пасіки відповідачами не були дотримані. Згідно письмової довідки на адресу суду від 01.12.2010 року пасіка ОСОБА_4 не зареєстрована в лікарні ветеринарної медицини. Фактично пасіка ОСОБА_4 на присадибній ділянці ОСОБА_3 взагалі не мала будь-якої огорожі, оскільки паркан у виді металевої сітки-рабиці не може в даному випадку прийматися до уваги.

Із показань свідків ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 убачається, що в кінці квітня – перших числах травня 2010 року спостерігався масовий виліт бджіл з пасіки, розташованої на подвір’ї відповідачки ОСОБА_3 Інших пасік ні на вул. Київській, ні на інших вулицях мікрорайону у людей не було. Бджоли з подвір’я ОСОБА_3 у великій кількості осідали на подвір’ї будинку № 164 подружжя ОСОБА_5 і ОСОБА_1, де годувалися водою і кормами, які призначалися для свійських тварин і птиці, що страждали від укусів бджіл. При цьому нападу бджіл та їх укусів також зазнавали присутні на подвір’ї свідки. На прохання до ОСОБА_3 вжити заходів щодо пасіки остання не реагувала.

03.05.2010 року близько 15 год. 00 хв. позивачка ОСОБА_2 прийшла в гості з двома малолітніми дітьми до своїх батьків ОСОБА_5 і ОСОБА_1 на вул. Київська, 164, де на подвір’ї зазнала нападу і укусу бджіл, які летіли з подвір’я ОСОБА_3 Внаслідок укусу стан здоров’я позивачки різко погіршився, що підтверджується картою виїзду швидкої медичної допомоги № 9005 та наданням позивачці першої медичної допомоги.

Після від’їзду швидкої медичної допомоги о 16 год. 25 хв. позивачці знову стало зле і о 19 год. 30 хв. їй бригадою швидкої медичної допомоги повторно була надана медична допомога з подальшою госпіталізацією у міську лікарню.

Згідно медичного епікризу за № 4890 позивачка знаходилася на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні міської лікарні № 1 з 03.05.2010 року по 04.05.2010 року з діагнозом: алергічна реакція після укусу бджоли.

Накладною № 151 аптеки № 154 від 03.05.2010 року та касовим чеком підтверджуються витрати позивачки на придбання ліків в сумі 72 грн. 50 коп., що не суперечать медичному епікризу щодо застосування переліку медичних препаратів.

Як пояснила суду позивачка, як тільки вона відчула покращення стану здоров’я, то відразу була вимушена з дозволу лікарів покинути лікарню, переживала за своїх малолітніх дітей, серед яких дочці ще не виповнилося і року. Однак, в зв’язку з тим, що вона не пройшла визначеного курсу лікування, в історії хвороби лікарю в такому випадку необхідно було зробити запис, що вона покинула лікарню за порушення режиму.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків пасічники ОСОБА_8, ОСОБА_9, як особи, що найближче проживають до місця події по вул. Київська, 164, категорично заперечили можливість причетності їх бджіл до укусів позивачки. Згідно план-схеми міста, долученої до справи, ОСОБА_8 мешкає на вул. Театральна, 8 і його бджоли навесні 2010 року використовували природні рослинні ресурси в напрямку, протилежному до вул. Київської. У свідка ОСОБА_9, мешкаю чого по вул. Знам’янка, 147, пасіка в 2010 році взагалі знаходилася в с. Березівка, що за межами м. Олександрії.

Будь-яких інших доказів наявності вуликів чи пасік по вул. Київська чи найближчих вулицях до місця події відповідачкою не надано і судом не встановлено.

З наведених підстав доводи відповідачки та її представника про недоведеність того факту, що саме бджоли з подвір’я відповідачки і пасіки ОСОБА_4 заподіяли шкоди здоров’ю позивачки, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються сукупністю наведених доказів, не вірити яким у суду немає підстав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що шкода позивачці у виді ушкодження здоров’я заподіяна з вини як відповідачки ОСОБА_3, яка з порушенням вимог чинного законодавства про бджільництво дозволила розташувати у себе пасіку ОСОБА_4, так і співвідповідача ОСОБА_4, який також з порушенням відповідних норм і правил без реєстрації розташував пасіку так, що це створювало небезпеку для проживаючих поруч мешканців.

Відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України позивачка має право на відшкодування майнової і моральної шкоди, які заподіяні та завдані неправомірними діями відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які не довели суду відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

Розмір майнової шкоди в сумі 72 грн. 50 коп. підтверджується наявними у справі документами.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг фізичних і душевних страждань позивачки в результаті ушкодження її здоров’я з вини відповідачів, ступінь небезпеки для здоров’я позивачки, що настала для неї в результаті алергічної реакції на укуси бджіл і погоджується з розміром заподіяної їй моральної шкоди у 3000 грн.

З урахуванням обставин справи суд визнає ступінь вини відповідачів рівними. На користь позивачки підлягають стягненню майнова і моральна шкода з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відповідно по 36 грн. 25 коп. і 1500 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214 – 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 36 грн. 25 коп. майнової шкоди з кожного та по 1500 грн. моральної шкоди з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 судові витрати по 25 грн. 50 коп. з кожного судового збору в прибуток держави і по 60 грн. з кожного витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Кіровоградської області на протязі 10 днів з дня проголошення.

Суддя: