Провадження № 2-2981/10 Справа № 2-2981/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 року суддя Комінтернівського районного суду міста Харкова Білеиька А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просила: визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню ї невиплаті їй в повному обсязі щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2009 рік; стягнути з відповідача недоплачені за 2009 рік суми щомісячної державної соціальної допомоги у сумі 1195 гривень 20 копійок; зобов’язати відповідача у подальшому щомісяця проводити їй нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; стягнути з відповідача чудові витрати.

В судове засідання позивач не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, в особі представника, до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав письмові заперечення, в яких просив в позові відмовити, посилаючись на його необґрунтованість. Крім того, зазначив, що за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року проведений перерахунок пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивачка ОСОБА_1 народилася 28 вересня 1933 року, тобто є дитиною війни і на неї розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України « Про соціальний захист дітей війни», зокрема, право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.. 6 цього Закону.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державний соціальних гарантій, передбачений цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено не було. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України « Про держаний бюджет на 2009 рік» розміри державний соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова в 2009 році повинно було діяти відповідно до вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно розрахувати підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни в розмірі 30%, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних витрат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Тобто, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендії та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

З урахуванням положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який є єдиним законодавчим актом , який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що застосуванню підлягає для визначення розміру щомісячної допомоги до мінімальної пенсії з віком розмір прожиткового мінімуму. В такому випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної допомоги до пенсії, що не суперечить вимогам частини 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З позовної заяви вбачається та підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи, що позивачеві виплати щомісячної державної соціальної надбавки як дитині війни здійснюється частково.

При цьому, суд приходить до висновку, що до повноважень саме Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова відноситься нарахування у розмірі, встановленому законодавством, та виплата підвищення до пенсії позивачу, оскільки Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивачки є Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова.

З розпорядження від 07 серпня 2009 року вбачається, що відповідач призначив позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Проте доказів того, що перерахунок підвищення до пенсії позивачу, з урахуванням фактично виплачених сум проведено та визначена сума, яка підлягає доплаті до пенсії позивачу, відповідачем не надано.

З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача провести перерахунок підвищення до пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також здійснити їх виплату за періоди з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача вказаних пенсій у фіксованій грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки до компетенції суду не належить визначення розмірів належних до виплати грошових коштів, такі повноваження належать до компетенції відповідача.

Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача конкретної суми- 1195,20 грн. не підлягають задоволенню.

Вимоги ОСОБА_1 в частині зобов’язання відповідача у подальшому здійснювати нарахування та виплату належної їй щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до закону також не підлягають задоволенню, оскільки порушення цього права не підтверджено будь-якими доказами у справі, а обґрунтування позову і цій частині полягає лише у припущенні позивача про можливе порушення його прав.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст.. 88 ЦПК України.

Керуючись ст..ст. 22,26 Конституції України, ст..ст. 6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V, Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07., ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008, Закону України «Про прожитковий мінімум», статями. 3,4,10,11,57-60,88,209,212-215,218,223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2009 рік незаконними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 січня 209 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично виплачених за цей період сум.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 витрати із сплати судового збору у розмірі 8 (всім) грн.. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: ОСОБА_2