У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 26 травня 2009 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_2., на судові рішення щодо ОСОБА_3

                                       в с т а н о в и л а :

           постановою прокурора Придніпровського району м. Черкаси від 21 травня 2008 року порушено кримінальну справу за фактом використання завідомо підробленого документу невідомими особами житлово-будівельного кооперативу 20 (далі ЖБК-20) за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

       Як вказано в постанові прокурора, невідомими особами ЖБК-20, що АДРЕСА_1 підроблено протокол загальних зборів № 6 зазначеного кооперативу від 21 жовтня 2003 року, а саме - змінено п. 19 та п. 63 Статуту кооперативу, відповідно до якого житловий будинок, дворові будівлі та допоміжні приміщення, належать ЖБК-20 на праві кооперативної власності і можуть бути продані, обмінені, подаровані членами кооперативу з відома правління кооперативу та наділено голову ЖБК-20 повноваженнями щодо здійснення повсякчасного керівництва за діяльністю кооперативу, забезпечення виконання рішень загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) та правління в різних інстанціях без довіреностей.

       Унаслідок використання підробленого протоколу загальних зборів членів ЖБК-20, 14 травня 2004 року було укладено договір купівлі-продажу підвального приміщення, за вказаною адресою, площею 53.2 кв. м. на суму 29 410 грн.

        Постановою Придніпровського районного суду  м.  Черкаси

від 1 жовтня 2008 року скасовано постанову прокурора від 21 травня 2008 року про порушення кримінальної справи за фактом використання завідомо підробленого документу невідомими особами ЖБК-20 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ч. 1 п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину.

        Приймаючи таке рішення, суддя в постанові послався на те, що прокурор розглядав матеріали перевірки щодо законності відчуження підвального приміщення головою ЖБК-20 ОСОБА_3 однак справу було порушено не стосовно конкретної особи, а за фактом.

        Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 21 жовтня 2008 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

        У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_3 оскільки на його думку, суд необґрунтовано скасував постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. Посилається на те, що на момент порушення кримінальної справи були приводи та підстави для її порушення. Крім того, просить закрити справу за скаргою ОСОБА_3

          Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Сорокіну О.А., яка підтримала касаційну скаргу й просила судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, захисника ОСОБА_1 та ОСОБА_3 які просили касаційну скаргу ОСОБА_2. залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

        Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа.

       Як убачається з постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси, скасовуючи постанову прокурора, суд послався на те, що прокурор розглядав матеріали перевірки щодо законності відчуження підвального приміщення головою ЖБК-20 ОСОБА_3 а тому на підставі ч. 2 ст. 98 КПК України справу необхідно було порушувати щодо конкретної особи, а не по факту вчинення злочину. У зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що прокурор необґрунтовано порушив дану кримінальну справу.

       Разом із тим, з наданих суду матеріалів дослідчої перевірки вбачається, що на момент порушення кримінальної справи      не було встановлено, хто саме з осіб ЖБК-20 підробив протокол загальних зборів № 6 від 21 жовтня 2003 року, а тому прокурор, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 98 КПК України, вправі був порушувати кримінальну справу за фактом вчинення зазначеного вище злочину невстановленими особами цього кооперативу.   

       За таких обставин, посилання суду на не виконання  прокурором вимог ч. 2 ст. 98 КПК України стосовно порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, як підставу         для визнання необґрунтованою та скасування винесеної              ним постанови про порушення кримінальної справи лише                за фактом використання завідомо підробленого документу невідомими особами ЖБК-20, не ґрунтується на вимогах кримінально-процесуального законодавства.

        Відповідно до ст. 236-8 КПК України суддя за результатами розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, крім іншого, може скасувати постанову про порушення кримінальної справи і винести постанову про відмову в порушення справи. Однак не має права заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

       Разом з тим, місцевий суд замість перевірки приводів і підстав для порушення кримінальної справи, послався на порушення прокурором вимог ч. 2 ст. 98 КПК України та відмовив у порушенні кримінальної справи за фактом використання завідомо підробленого документу невідомими особами ЖБК-20 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України за відсутністю в діях цих осіб вказаного складу злочину на підставі ч. 1 п. 2 ст. 6 КПК України. Тобто вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

             Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляцій прокурора та ОСОБА_2., не звернув уваги на допущені місцевим судом порушення закону й постановив незаконне рішення, яким залишив без зміни постанову місцевого суду й при цьому навів в ухвалі аналогічні мотиви, що й місцевий суд.

               За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

        При новому судовому розгляді необхідно розглянути справу з дотриманням чинного законодавства та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

        Доводи касаційної скарги ОСОБА_2. про необхідність прийняття рішення про закриття провадження по справі за скаргою ОСОБА_3є безпідставними, оскільки згідно з чинним законодавством Верховний Суд України таким правом не наділений.

        Оскільки колегія суддів відповідно до чинного законодавства при скасуванні судового рішення та направленні даної справи на новий судовий розгляд не вправі наперед вирішувати питання про наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи за фактом використання невідомими особами ЖБК-20 завідомо підробленого документу, як про це порушено питання в касаційній скарзі, то вона підлягає задоволенню частково.

      Керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

      касаційну скаргу ОСОБА_2. задовольнити частково.

      Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 1 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 21 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

С у д д і :

    Міщенко С.М.            Коротких О.А.          Прокопенко О.Б.