ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "10" червня 2009 р. по справі № 1/75-64
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинська торгова компанія"
до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління ВАТ "Ощадбанк"
про стягнення 3 779,20 грн.
Суддя Гончар М.М.
Представники:
Від позивача: Плекан П.П., довір. від 20.03.2009 року
Від відповідача: Волошин І.В., довір. від 19.03.2009 року
Суть спору: позивач –товариство з обмеженою відповідальністю "Нововолинська торгова компанія" просить суд стягнути з відповідача –відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" 3 779 грн. 20 коп. збитків.
Свої вимоги мотивує:
- договором № 69 від 17.07.2007 р. на здійснення розрахунково-касового обслуговування укладеного між ВАТ "Державний ощадний банк України", в особі керуючого Філією - Нововолинським відділення № 6519 Малашука М. А. та ТзОВ "Нововолинська торгова компанія", в особі директора Мельника В. М., Банк відповідно до розділу 2 п. п. 2.3.1., 2.3.2. зобов'язаний належним чином виконувати умови договору та своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до діючої Інструкції НБУ "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті";
- рішенням господарського суду Волинської області №1/170/11-45 від 28.02.2008 року;
- ст. 224 Господарського кодексу України, згідно якої, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання , повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб'єкта, права або законні інтереси якого порушені. Зазначає, що невиконання вимоги ст. 224 Господарського кодексу України відповідачем, причинило нанесення позивачеві збитків у розмірі 3 779,20 грн.
Відповідач у відзиві №19-1-3/1614 від 21.05.2009 року просив провадження у справі припинити мотивуючи там, що:
- обставини викладені в позовній заяві не відповідають обставинам вказаних в рішенні господарського суду Волинської області №1/170/11-45 від 28.02.2008 року, а саме в рішенні господарського суду Волинської області №1/170/11-45 від 28.02.2008 року за позовом Державного територіально - галузевого об'єднання Львівська залізниця в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень", м. Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинська торгова компанія", м. Нововолинськ вказано "В зв'язку з помилкою в платіжному дорученні № 62 ( не зазначений рахунок одержувача коштів - ТЕХПД №7444137) і т. д.", "Львівська філія АБ "Експрес Банк" в листі від 08.02.2008 року 301-11/24 повідомила, що сума 5334 грн., отримана по платіжному дорученню №62 була зарахована до сум для з'ясування, оскільки клієнт вказав закритий рахунок одержувача ТЕХПД-3 "Львівська залізниця". Отже рішенням суду 28 лютого 2008 року встановлено, що в несвоєчасності зарахування коштів є вина клієнта (ТзОВ "Нововолинська торгова компанія"), який неправильно вказав рахунок в платіжному дорученні № 62. В рішенні суду чітко встановлено вину особи в несвоєчасному перерахуванні коштів -АБ "Експрес –Банк";
- в позовній заяві позивач посилається на договір №69 від 17.07.2007 року на здійснення розрахунково-касового обслуговування, що є неправильним, оскільки
розрахунок по операції, яка проводилася по платіжному дорученню № 62 є операцією
програмного комплексу "клієнт –банк" на що відповідно між банком і позивачем
укладений договір на виконання розрахункових операцій системою дистанційного
обслуговування - програмний комплекс "клієнт –банк" № 90 від 22.11.2006 року.
Відповідно до договору № 90 від 22.11.2006 року :
- "п. 6.4 Банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункового
документа, оформленого Клієнтом, і т.д.";
- "п. 6.5 Клієнт несе повну відповідальність за зміст платіжних документів,
підписаних ключем цифрового підпису Клієнта".
Доказом проведення розрахунків по клієнт - банку є довідка філії Нововолинське відділення №6519 ВАТ "Державний ощадний банк України".
- відсутні докази нанесених збитків, відсутній предмет спору, а саме : відповідальність платника передбачена Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (33.2. Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - члену платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.).
Відповідно до ч. 2 ст. 1090 Цивільного кодексу України банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1091 ЦК України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 17 липня 2007 року №69.
Проте, збитки, які просить стягнути позивач з банку, не випливають з договірних зобов'язань. Нанесення збитків відповідачем не встановлена рішенням господарського суду Волинської області від 28.02.2008 року у справі №1/170/11-45.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України.
Так, згідно з п. 1 зазначеної норми майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини (п.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Викладеним підтверджується безпідставність позовних вимог.
Керуючись ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 43, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинська торгова компанія" до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" про стягнення 3 779,20 грн., відмовити.
Суддя М.М. Гончар