ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" березня 2007 р. | Справа № 6/199-4692 |
11:50
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі
при секретарі судового засідання
розглянув справу
за позовом –Спільного українсько-чеського підприємства у формі ЗАТ “Добра вода”, с. Млинівці, Зборівського району, Тернопільської області
до відповідача - Козівської міжрайонної ДПІ вул. Грушевського,48 смт. Козова, Козівського району, Тернопільської області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
позивача –Арцишевський А.С.
відповідача –Шевчук Р.Є.
Суть справи:
СУЧП у формі ЗАТ “Добра вода” звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Козівської міжрайонної ДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відповідача № 000031702/0 від 29.05.2006р. № 000031702/1 від 10.07.2006р. та №000031702/2 від 04.09.2006р., якими позивачу визначено податкове зобов’язання по сплаті 58 562,50грн. - податку з доходів найманих працівників та 117 125 грн. штрафних санкцій, разом 175 687,50грн.
Свої вимоги, підтримані в судовому засіданні його представником, позивач мотивував тим, що висновки відповідача про необхідність сплати вказаних сум не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
У письмових запереченнях на позов та згідно з поясненнями представника податкової служби, відповідач позову не визнав, посилаючись на законність прийнятого рішення і доведеність правильності здійснених донарахувань.
Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє до 05.03.2007р..
Учасникам процесу роз’яснювались, належні їм права і обов’язки.
За відсутності відповідних клопотань, звукозапис судового засідання не здійснювався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, у т.ч., дані ними в попередніх засіданнях, судом встановлено наступне:
- в березні - травні 2006р., працівниками податкової служби проведено планову комплексну документальну перевірку СУЧП у формі ЗАТ “Добра вода” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 31.12.2005р..
Про результати перевірки, 22.05.2006р. складено відповідний Акт № 10876/23-422/1//24633678.
Згідно з р.3.1.8 цього Акта, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9 та п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року N 889-IV (далі - Закон N 889-IV), яке полягало в неутриманні податку з доходів фізичних осіб, виплачених приватним підприємцям за межами здійснення ними підприємницької діяльності, внаслідок чого підлягає донарахуванню 58 562,50 грн. податку.
Зокрема, приватним підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування з сплатою єдиного податку вказавши вид діяльності –інформаційно-маркетингові послуги, протягом 2004-2005р.р. згідно актів про надання послуг комерційного посередництва СУЧП у формі ЗАТ “Добра вода” виплачено 448 860,45 грн. доходу, а саме:
1.Олійнику Є.В. 11. Лук’янчуку Ю.Ю.
2. Самку А.Л. 12. Луговському Є.О.
3. Святець С.С. 13. Лазарєву А.Б.
4. Соколову В.В. 14. Курінову Д.Г.
5.Стрелюку О.П. 15. Захарчуку І.В.
6.Тацюку Я.В. 16. Докучаєву С.В.
7. Базилевичу І.Ю.
8. Новіку К.Г.
9. Моряку А.Д.
10.Мелехову В.І.
Акт перевірки від 22.05.2006р. № 10876/23-422/1//24633678 представники позивача підписали із запереченнями в частині допущення згаданого правопорушення.
За результатами розгляду Акта податкової перевірки від 22.05.2006р. № 10876/23-422/1//24633678, Козівською міжрайонною ДПІ прийнято податкове повідомлення –рішення від 29.05.2006р. № 000031702/0 щодо визначення позивачу податкового зобов’язання по сплаті 58 562,50грн. - податку з доходів найманих працівників та 117 125 грн. штрафних санкцій.
За наслідками апеляційного оскарження позивачем рішення від 29.05.2006р. відповідачем прийнято податкові повідомлення –рішення № 000031702/1 від 10.07.2006р. та №000031702/2 від 04.09.2006р. аналогічні першому. Всі перелічені рішення оспорюються СУЧП у формі ЗАТ “Добра вода” в судовому порядку.
Заявником зазначено, що:
1. Із вищезгаданими підприємцями позивач укладав договори комерційного посередництва. Відповідно до змісту угод та складених на їх виконання Актів прийому передачі послуг з комерційного посередництва, підприємці займались діяльністю, яка не виходить за межі тієї, що зазначена у виданих їм свідоцтвах про сплату єдиного податку.
2. Позивач по відношенню до здійснених підприємцям виплат не є податковим агентом, а тому у нього не виникало відповідних податкових зобов’язань.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
При цьому, згідно з ч.2 ст.71 КАС України та приналежно до даного спору, обов’язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття рішень суб’єктом владних повноважень, покладається на відповідний податковий орган.
Крім того, рішення суб’єкта владних повноважень (відповідача) повинні прийматись на підставі Конституції та законів України (ст.ст.2,9 КАС України).
Однак, спірні рішення контролюючого органу не відповідають приписам згаданих норм Конституції та КАС України.
Так, особи, які відповідно до Закону N 889-IV мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок (п.19.2 ст.19 цього Закону).
Згідно з пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону N 889-IV оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальний законодавством з цих питань з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить спеціальна система оподаткування, запроваджена Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ), та звичайна (загальна) система оподаткування, діюча відповідно до розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(далі - Декрет), окрім фіксованого податку.
Відповідно до ст. 2 Указу дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку. Згідно зі ст. 6 Указу платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.
Оскільки до прийняття спеціального закону оподаткування доходу фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, одержаного від продажу товарів, надання послуг, виконання робіт у межах її підприємницької діяльності, провадиться на підставі Декрету та Указу (а не Закону), термін "загальний оподатковуваний дохід" у значенні, наданому в п. 1.6 ст. 1 Закону N 889-IV, до такого доходу не застосовується.
Враховуючи положення п. 1.6 ст. 1, п.п. 4.3.25 п. 4.3 ст. 4, пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9, ст. 17 Закону, статей 2 та 6 Указу, ст.14 Декрету, особа, яка є джерелом виплати доходу на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об'єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу, оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфери правового регулювання між Указом, Декретом та Законом.
Той факт, що виплати суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам проводились саме як підприємцям підтверджується й в самому Акті перевірки. Таким чином за вказаними виплатами позивач не міг бути податковим агентом, так як виплати здійснювались суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам у зв'язку із здійсненням ними підприємницької діяльності.
Незаконним є визначення СУЧП у формі ЗАТ “Добра вода” податкового зобов’язання за платежем - податок з доходів найманих працівників і з огляду на те, що підприємці по відношенню до позивача найманими працівниками не являлись та такий податок не передбачено Законом України “Про систему оподаткування”.
Не підтвердженими належним чином є доводи відповідача про отримання приватними підприємцями доходів за межами здійснення ними діяльності, зазначеної у виданих їм свідоцтвах про сплату єдиного податку.
Відповідно до наданих позивачем свідоцтв про сплату єдиного податку, до обраних підприємцями видів діяльністю належали і інформаційно –маркетингові послуги.
Як зазначалось вище між позивачем та згаданими підприємцями укладались угоди названі як договори комерційного посередництва. Відповідно до їх умов, предметом договорів було в тому числі і надання підприємцями послуг, котрі згідно з “Класифікатором видів економічної діяльності”, затв. наказом Держкомстату від 26.12.2005р. №375 охоплюються поняттям інформаційно –маркетингових.
Виходячи із змісту ст.901 ЦК України, угоди інформаційно –маркетингового характеру та комерційного посередництва належать до договорів про надання послуг.
А тому заключені між СУЧП у формі ЗАТ “Добра вода” та підприємцями договори про надання послуг та визначені в них зобов’язання за своєю правовою природою є змішаними (ч.2 ст. 628 ЦК України).
З врахуванням всього викладеного, позов слід задовольнити.
Відповідно до ст.ст. 87,89,94 КАС України, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2,3,7-17,70,71,87,89,94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
1.Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Козівської міжрайонної ДПІ № 000031702/0 від 29.05.2006р. № 000031702/1 від 10.07.2006р. та №000031702/2 від 04.09.2006р, якими СУЧП у формі ЗАТ “Добра вода” визначено податкове зобов’язання в сумі 175 687,50 грн. за платежем –податок з доходів найманих працівників.
2. Стягнути з Державного бюджету України -
- на користь Спільного українсько-чеського підприємства у формі ЗАТ “Добра вода”, с. Млинівці, Зборівського району, Тернопільської області код 24633678 –3,40 грн., сплаченого державного мита.
На постанову суду, яка не набрала законної сили, сторони мають право подати заяву та апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення
“____”_____________ 2007р., через місцевий господарський суд.
Суддя