РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2007 р.

Справа № 9/7-170

 

Господарський суд Тернопільської області

у складі               

Розглянув справу

за позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1. вул.АДРЕСА_1 смт.Козова, Тернопільська область,47600          

 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Козова-цукор" вул. Заводська, 1, смт.Козова, Тернопільська область.           

 

         За участі представників:

         позивача:    ОСОБА_2,  доручення НОМЕР_1 від 05.02.2007 р.  

         відповідача:  ОСОБА_3, довіреність НОМЕР_2 від 01.12.2005 р.

                                 ОСОБА_4., доручення НОМЕР_3 від 05.02.2007 р.

роз'яснивши  у розпочатому судовому засіданні представникам сторін  права та обов'язки  учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22,  29  ГПК  України,

встановив:

           Позивач -Приватний підприємець ОСОБА_1., смт. Козова, Тернопільської області,  звернувся  16.01.2007 р. (вх. НОМЕР_4 до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю “Козова-цукор”,  смт. Козова, Тернопільської області,  про стягнення  35 694,00  грн. основного боргу, 23 201,10 грн. пені,  190,69  грн. річних  та 1129,54 грн. інфляційних нарахувань, посилаючись на таке:

24 жовтня 2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Козова-цукор”, як Замовником, та  Приватним підприємцем ОСОБА_1., як Виконавцем, укладено договір  виконання сільськогосподарських робіт за № 2.

У відповідності до п. 1.1 договору  Підприємець    зобов'язався  власним комбайном зібрати цукровий буряк на полях Відповідача, а Замовник -оплатити вартість робіт відповідно до положень вказаного договору.

Як стверджує позивач, посилаючись на акт здачі-прийняття  № 1 від 01.11.2006 р., вартість підрядних робіт визначена Відповідачем на загальну суму 35 694,00 грн. з розхрахунку    вартості   робіт  900,00 грн. за 1 га площі

Згідно з  п. 3.1 договору розрахунок по договору   Замовник  зобов'язався  провести на протязі 10 днів з моменту усного або письмового повідомлення про фактичне завершення робіт.

Позивач стверджує, що ТзОВ “Козова-цукор” порушило зобов'язання щодо оплати за виконані для нього сільськогосподарські роботи, адже у строки , встановлені договором,   варість виконаних робіт  не сплачена і  станом на 16.01.2007 р. (день звернення з позовом до суду)  заборгованість  перед виконавцем   на суму  35 694,00 грн. не погашена.

За неналежне виконання договірних зобов'язань ,  на підставі передбаченого  п.  5.3. договору,     позивач нарахував ТзОВ “Козова-цукор”  23 201,10 грн. пені,  а на підставі  ст. 625 ЦК України -  190,69  грн. річних  та 1129,54 грн. інфляційних  збитків  за період з 13.11.2006 р. по 16.01.2007 р.

 

Ухвалою від  19.01.2007 р. порушено провадження  та призначено розгляд справи на    15:00 год. 22  лютого  2007 р.

До початку судового засідання від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відрядженням його представника.

У судовому засіданні  22.02.2007 р. представник позивача  підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 10:30 год. 14 березня 2007 р.

В судовому засіданні 14.03.2007 р. представник позивача підтримав заявлений позов.

Представник позивача подав відзив на позовну заяву НОМЕР_5 від 13.03.2007 р. (вхНОМЕР_6  від 14.03.2007 р.), в якому заперечив позовні вимоги щодо нарахування пені  в сумі 23 201,10 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши    наявні у  справі  докази, суд  дійшов до висновку, що позов підлягає до  часткового задоволення, виходячи з наступного.

 Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Замовником, умов договору  щодо оплати  виконаних на його замовлення  сільськогосподарських робіт згідно  Договору виконання сільськогосподарських робіт № 2 від 24.10.2006 р., а метою захисту порушеного  майнового права  кредитора  визначено  примусове стягнення  з відповідача  суми боргу у розмірі  35 694,00 грн.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

 

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  Господарським кодексом України

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України,  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За своєю правовою природою договір  виконання сільськогосподарських робіт № 2 від 24.10.2006 р. є договором підряду.

У відповідності до ч.1  ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як визначається ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Належне   виконання  Позивачем    передбачених договором робіт  визнається   Відповідачем    ,  про що свідчить  підписаний ним    без зауважень   акт здачі-прийняття виконаних робіт   за   № 1 від 01.11.2006 р  на загальну суму 35 694,00 грн.  а також  доводи  представників  Відповідача  суду.

 

Відповідачем також не спростовано  ,  відповідно  до ст.  33 та 34 ГПК України , доводів позову про  невиконання  боржником   у визначені  договором строки    зобов'язань  з оплати  виконаних робіт.

 

Тому  підлягають до задоволення  як   правомірні    вимоги  щодо стягнення  з Відповідача  35 694,00 грн.  грн.  заборгованості.

Що стосується   вимог  стосовно  стягнення  з боржника 23 201,10 грн.  пені  , нарахованої  за  несвоєчасне  виконання грошових зобов'язань,  то суд,  заслухавши доводи представників сторін та     проаналізувавши   положення  Господарського Кодексу України , виходить  з такого.

Відповідно до  ч. 1  ст. 230 Господарського  Кодексу України    штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно  з ч. 4  статті 231  ГК України   у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”,  розмір пені, яка сплачується платниками грошових коштів на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Між тим, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 13.11.2006 р. по 16.01.2007 р. в розмірі 1% від суми договору за кожний день прострочення, що перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ  і   не відповідає   положенням  Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

При таких обставинах  справи,   суд  задовольняє    вимоги  стосовно стягнення  з Відповідача 1 080,59 грн. пені, нарахованої за період з 13.11.2006 р. по 16.01.2007 р. ,  як такої, що  відповідає  вимогам  Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” .

У частині вимог  щодо  стягнення пені   на суму  22 120,51  грн.,  у задоволенні    слід відмовити, як такої, що суперечить  ч.6  ст. 231  ГК України. 

 

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми.

 

В силу положень ч. 4 ст  232 ГК України  відсотки за неправомірне користування  чужим коштами справляються  по день сплати  суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором  не встановлено   для нарахування  відсотків   інший строк.

 

Перевіривши   розрахунок   позову у цій частині вимог , згідно  з яким   втрати від інфляції за період  з  13.11.2006 р. по 16.01.2007 р.  внаслідок   несплати суми боргу у розмірі  35 694,00 грн. становлять  1 129,54 грн.,  суд знаходить їх   вірними  та такими, що підлягають  до стягнення з Відповідача.

 

Такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України та  ч. 4 ст.  232 ГК України   ,  є також вимоги позову про стягнення з відповідача  190,69  грн.  3% річних  .

 

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються  частково :  на суму  35 694,00 грн. в частині стягнення основного боргу,  1 129,54 грн. інфляційних збитків, 190,69 грн. річних та 1 080,59  грн. в частині стягнення  пені .

 

В частині стягнення  22 120,51  грн. пені  в задоволенні позову слід відмовити.

 

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

 

У судовому засіданні 14.03.2007 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до  ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 901,903 ЦК України, ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 4 ст. 232 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75,   82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд 

Вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

  2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Козова-цукор” (вул. Заводська,1, смт. Козова, Тернопільська область, р/р 26002000111503 в ВАТ “Укрексімбанк”, м. Тернопіль, МФО 338879, ід. код 31104342) 35 694,00 грн. боргу, 1 080,59 грн. пені, 1129,54 грн. інфляційних збитків, 190,69 грн. річних  та  455,40  грн. судових витрат в користь  Приватного підприємця ОСОБА_1. (вул. І.АДРЕСА_1 смт. Козова, Тернопільська область, р/р НОМЕР_7 в АТ “Укрінбанк” у м. Тернополі,  МФО 338523,  ІПН код НОМЕР_8). 

          3.  В частині вимог  про стягнення  22 120,51 грн.   пені відмовити.            

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

 

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “22” березня  2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.

 

 

 

 

 

Суддя