Справа № 22ц-3903/10р. Головуючий у 1 інстанції: Калиняк О.М. Категорія: 43 Доповідач: Каблак П.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Каблака П.І.
Суддів: Крайник Н.П., Кота І.Н.
При секретарі: Смалюх У.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 березня 2003 року , -
встановила:
Оскаржуваним рішенням задоволено позов Львівського міського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення плати за комунальні послуги. Стягнуто солідарно з відповідачів в користь позивача 2306 грн. 12 коп. плати за комунальній послуги.
Рішення суду оскаржили ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В апеляційній скарзі зазначають, що їм нічого не було відомо про те, що в Залізничному районному суді м. Львова розглядалась справа про стягнення з них боргу. У зв’язку з необізнаністю вони не змогли захистити свої законні права та інтереси. Просять винесене судом рішення скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).
Відповідно до ст. 68 ЖК України споживачі (наймач, власник) зобов'язані своєчасно вносити щомісячно плату за комунальні послуги у встановлений законодавством термін.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, судом вірно взято до уваги факт наявності у відповідачів боргу за надані послуги.
Відповідачі часткове не проведення оплати за постачання теплової енергії не заперечували в суді апеляційної інстанції.
Встановлено, що відповідачі наданими послугами користувалася, однак в період з 01 січня 1995 року по 01.10.2002 року, в них утворилась заборгованість в сумі 2306. грн. 12 коп. (згідно розрахунку вартості теплової енергії а.с.13), строк позовної давності позивач не пропустив, оскільки відповідачі періодично погашали заборгованість, останній раз в липні 2002 року в сумі 100 грн., при нарахуванні в цьому місяці 5320 грн.
Згідно вимог ч. 2 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в досліджені яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Разом з тим, апелянти, не беручи участі у розгляді справи в районному суді - ні в доводах апеляційної скарги, ні в засіданні апеляційної інстанції не представили жодних доказів, що спростовують позовні вимоги ЛМКП «Залізничнетеплоенерго» повністю чи частково, таких не встановила і колегія суддів.
Згідно ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Колегія суддів вважає, що процесуальні порушення що полягали у розгляді районним судом цивільної справи у відсутності відповідачів, не призвели до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність стягнення заборгованості по оплаті послуг за постачання теплової енергії на користь позивача.
Відповідно до змін у статтю 307 ЦПК України згідно з Прикінцевими положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - пункт 5 частини 1 ст. 307 ЦПК України виключено, таким чином прохальна частини апеляційної скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд в районний суд - задоволенню не підлягає, оскільки виходить за межі повноважень апеляційного суду.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1.п.1., 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 березня 2003 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Каблак П.І.
Судді: Крайник Н.П.
ОСОБА_4