Справа № 22ц-1367 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т.

Категорія: 48 Доповідач: Каблак П.І.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Каблака П.І.

суддів: Крайник Н.П., Кота І.Н.

при секретарі: Гарванко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 лютого 2010 року, -

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини. Стягнуто з відповідача в корить позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини із усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29.10.2009 року, часу подання в суд позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з відповідача в користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини із всіх видів заробітку, щомісячно починаючи з 29.10.2009 року до 29.10.2012 р. тобто, до досягнення дитиною трьохрічного віку та судові витрати в сумі 400 грн.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 В апеляційній скарзі зазначає, що суд невірно вказав, в рішенні, що на розгляд справи було затрачено 2 судодні, так як справа слухалась тільки 1 раз, а саме 04.02.2010 року, не дослідив обставин чи може він надавати допомогу на утримання дружини, не врахував розмір його заробітку та прожитковий мінімум встановлений на час прийняття судом рішення, а також необхідності щомісячної оплати по кредиту. Вважає, що розмір аліментів на утримання дружини повинен становити 1/10 частину від всіх видів його заробітку, витрати на правову допомогу не повинні перевищувати 42 грн. 50 коп., тому і в цій частині просить змінити винесене судом рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Згідно ч. 4 зазначеної статті - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Як вбачається з апеляційної скарги, рішення суду, що стосується розміру аліментів на утримання дитини, відповідач не оскаржив і з визначеним судом розміром погодився.

При визначені розміру аліментів на утримання дружини в розмірі 1/6 частини із усіх видів заробітку відповідача, районним судом вірно взято до уваги матеріальне становище ОСОБА_1, який працює, отримує заробітну плату та може надавати таку допомогу, наявність несплаченого кредиту та розмір прожиткового мінімуму. В засіданні апеляційної інстанції відповідач належним чином не обґрунтував запропонований ним розмір в 1/10 частину всіх його видів заробітку на утримання дружини, пояснив що кредит брав для організації з матір»ю бізнесу, тому з таким колегія суддів не погоджується.

Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд справи тривав тільки 04 лютого 2010 року, не відповідає матеріалам справи, оскільки попередній розгляд справи відбувався 15 січня 2009 року (а.с. 11 протокол с/з) та 04 лютого 2009 року (а.с.20-22 журнал с/з). Відповідач був присутній у цих судових засіданнях та адвокат позивачки, що стверджено протоколом та журналом судового засідання, зауважень на які ОСОБА_1 не подавав.

Визначений судом розмір витрат на юридичну допомогу відповідає Постанові Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними і не підлягають до задоволення. 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (868 грн.), за одну годину роботи становить 347 грн., а не 34 грн. 72 коп., як зазначає апелянт у своїх невірно проведених математичних розрахунках, нарахування оплати по хвилинах вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України не передбачено.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Доводи апеляційної скарги, висновків суду не спростовують.

Судом першої інстанції прийнято рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч.1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 лютого 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Каблак П.І.

Судді: Крайник Н.П.

ОСОБА_4