ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"21" березня 2007 р.

Справа № 02-2/9-161

 УХВАЛА

Суддя ,  розглянувши позовні матеріали  ТОВ перукарня “Фея”,                         м. Тернопіль, до Обслуговуючого кооперативу “ПЕНЗА ТЕР. СЕРВІС”, м. Тернопіль, в якому позивач просить спонукати укласти договір про спільне використання технологічних мереж та стягнення збитків в сумі 5 572,27 грн., вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі через те, що:

·          Не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно ст. 6. “Зарахування державного мита до бюджету” Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито зазначено, що: державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також за дії, пов'язані з одержанням охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, і за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин, та за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи, яке зараховується до державного бюджету України.

Згідно п.36 Інструкції  „Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої Наказом Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., позовні  заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять  одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу, тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів.

У такому ж порядку оплачуються  державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.

Натомість, згідно представленої квитанції №  78 від 07.03.2007 р., вбачається, що державне мито ним сплачено лише за майнову вимогу у розмірі 110,00 грн., без сплати вимоги немайнового характеру.

Наведене є підставою  для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду по п. 4  ст. 63 ГПК України.

Керуючись ст.  61, п. 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя

Ухвалив:

1.          Повернути позовну заяву б/д, б/н (вх. № 1252 (н) від 16.03.2007 р.) до  Обслуговуючого кооперативу “ПЕНЗА ТЕР. СЕРВІС”, м. Тернопіль, в якому позивач просить спонукати укласти договір про спільне використання технологічних мереж та стягнення збитків в сумі 5 572,27 грн., разом з доданими до неї документами (всього на 29-ти аркушах)  ТОВ перукарня “Фея”, вул. Руська, 21, м. Тернопіль,  без розгляду.

2.   У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від    

      21.10.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 110,00 грн., перераховане до державного бюджету

       на рахунок 31111095700002 УДК у Тернопільській області, МФО банку – 838012, код –

       23588119, згідно платіжного квитанції  №  78 від  07.03.2007 р., підлягає поверненню.

2.          Після усунення обставин, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.

 

Суддя