КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.05.2009                                                                                           № 6/25

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Островича  С.Е.

 суддів:            Гарник Л.Л.

          Скрипка І.М.

 при секретарі:           Семеняк Т.В.

 За участю представників:

 від позивача -Булгакова Л.А. – довіреність № 1402 від 14.05.2009 року

 від відповідача -Майорова Л.Г. – довіреність № 55 від 28.04.2008 року

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні № 1

 на рішення Господарського суду м.Києва від 23.02.2009

 у справі № 6/25 (суддя Ковтун С.А.)

 за позовом                               Київської міської клінічної  лікарні № 1

 до                                                   Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарантія"

              

             

 про                                                   визнання договору недійсним

 

ВСТАНОВИВ:

 В грудні 2008 року Київська міська клінічна лікарня № 1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Гарантія” про визнання недійсним договору № 6 від 21.01.1999 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди обладнання № 6 від 21.01.1999 року не відповідає вимогам законодавства  в частині істотних умов та має бути визнаний не дійсним з моменту його укладення. Зокрема, у договорі відсутні такі істотні умови як порядок використання амортизаційних відрахувань, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Нормативно позивач посилався на ч.1 ст.10 та ч.4 ст.1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

19.02.2009 року позивачем було подано заяву, відповідно до якої позовні вимоги були додатково мотивовані  відсутністю у договорі складу та вартості орендованого майна, характеристики майна. що орендується, не зазначені умови щодо стану (якості) майна, що передається в оренду, на момент передачі його в оренду, відсутні посилання на сертифікацію орендованого майна в Україні, відсутні посилання на відповідність переданого в оренду майна державним стандартам, відсутній перелік документів, що додається до цього майна.

Одночасно вищевказана заява містила клопотання про витребування у відповідача документів, які підтверджують право власності відповідача на майно, передане ним в оренду, документів, що підтверджують сертифікацію майна в Україні, документів, що підтверджують відповідність майна державним стандартам, технічну документацію до орендованого майна.

Господарським судом м.Києва дане клопотання було відхилено  як таке, що не пов’язане з розглядом даної справи.

Відповідач позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що спірний договір не регулюється Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.02.2009 року у справі № 6/25 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського  апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 23.02.2009 року у справі № 6/25, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, рішення у справі прийняте при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2009 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 30.04.2009 року.

Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 року було змінено склад колегії суддів.

29.04.2009 року представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідно до п.п. 1-3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з нез’явленням у судове засідання 30.04.2009 року представників позивача, ненадання позивачем витребуваних документів, необхідністю витребування нових доказів по справі, колегією суддів ухвалою від 30.04.2009 року розгляд справи було відкладено на 28.05.2009 року.

27.05.2009 року представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду  подано письмові пояснення на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 30.04.2009 року.

28.05.2009 року представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових документів на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 30.04.2009 року та додаткових пояснень до апеляційної скарги з урахуванням повного тексту рішення від 23.02.2009 року, яке судом було задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та в доповненнях до апеляційної скарги з урахуванням повного тексту рішення та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2009 року у справі № 6/25 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі та доповненнях, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м.Києва від 23.02.2009 року у справі № 6/25 залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом м.Києва встановлено, що 21.01.1999 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Гарантія”було укладено договір оренди обладнання № 6.

В судовому засіданні першої інстанції 23.02.2009 року позивач подав заяву, і крім договору оренди №6 від 21.01.1999 року, просив визнати недійсними договори № 7 від 23.11.2000р.; Договір № 8 від 21.03.2001р.; Договір № 9 від 21.03.2001р.; Договір № 1/02 від 28.02.2002р.; Договір № 2/02 від 28.02.2002р.; Договір № 3/02 від 28.02.2002р.; Договір               № 4/02 від 28.02.2002р.; Договір № 5/02 від 28.02.2002р.; Договір № 6/02 від 28.02.2002р.; Договір № 11/02 від 29.03.2002р.; Договір № 10/02 від 30.04.2002р.; Договір № 12 від 14.11.2002р.; Договір № 14 від 02.12.2002р.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд вважав, що позивачем під час розгляду справи було змінено підставу та предмет позову, тому вимоги викладені в заяві, поданій суду 23.02.2009 року не розглядав.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору №6 від 21.01.1999 року, суд першої інстанції посилався на те, що предмети оренди за даним Договором не належать до державної чи комунальної власності, тому відсутні правові підстави для оцінки умов Договору на відповідність вимогам Закону України “Про оренду державного та комунального майна” і позивач не навів жодної вимоги закону, яку на час укладення договору не було дотримано.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані , на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін,  а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги та заперечення, для господарського суду не є обов’язковими.

При винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не враховано, що Київська міська клінічна лікарня № 1 відповідно до п. 1.1 Статуту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації №2138 від 27.10.1998 року, в редакції розпорядження №234 від 03.03.2007 року - є бюджетною (неприбутковою) установою, заснованою на комунальній власності територіальної громади м.Києва, є установою комунальної власності, та фінансується з бюджету, що підтверджується установчими документами лікарні, які знаходяться в матеріалах справи.

Наказом №83к від 15.04.2008 року головним лікарем КМКЛ №1 призначено Чермака І.І.

Відповідно до Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідачем - Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Гарантія” обрано вид діяльності 66.03.0 (відповідно до класифікатора видів економічної діяльності) - послуги у сфері страхування.

Відповідно до п. 3.1. Статуту ЗАТ „Страхова компанія „Гарантія” Товариство має право займатись тільки тими видами діяльності, які передбачені Статутом Товариства.

Ціль діяльності ЗАТ „Страхова компанія „Гарантія” відображені у пункті 3.2 Статуту і визначений як „Захист майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій”.

Отже діяльність по наданню послуг із оренди майна не передбачена  Статутом Відповідача.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права,  а саме ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, яке полягає у хибному трактуванні процесуального документу, який було подано Позивачем по справі, стосовно доповнення предмету та підстав позову, розцінивши доповнення як зміну предмету та підстав позову.           

Колегія суддів звертає увагу, що позивач, звернувшись із заявою про доповнення позовних вимог залишив первісну вимогу в силі та доповнив її іншою.

Що стосується підстав, на які посилався Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, то вона (підстава позову) ст. 48 Цивільного Кодексу України була також доповнена ще однією статтею 59 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, які доповнюють одна одну, а саме щодо недійсності угоди та моменту з якого угода вважається недійсною.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

21.01.1999 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Гарантія” було укладено договір оренди обладнання № 6.

Відповідно до п. 1 Договору відповідач передає позивачу у тимчасове володіння і користування офтальмологічний пристрій „ULTRASCAN B” та офтальмологічний лазер „EYELITE”. Всього в оренду передано майно на загальну суму 380 000, 00 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що майно, яке передається в оперативний лізінг є власністю відповідача.

Крім цього, між  Позивачем та Відповідачем було укладено наступні Договори оренди обладнання які є предметом позовних вимог по даній справі.

23.11.2000 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Гарантія” було укладено договір оренди обладнання №7.

Відповідно до п. 1 Договору відповідач передає позивачу у тимчасове володіння і користування ендохірургічне обладнання. Всього в оренду передано майно на загальну суму 153147,60 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що майно, яке передається в оренду є власністю відповідача.

21.03.2001 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Гарантія” було укладено договір оренди обладнання №8.

Відповідно до п. 1 Договору відповідач передає позивачу у тимчасове володіння і користування апарат “Logidop5”.

Вартість майна, що буде придбано відповідачем та передано позивачу не зазначена.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що майно, яке передається в оренду є власністю відповідача.

21.03.2001 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Гарантія” було укладено договір оренди обладнання №9.

Відповідно до п. 1 Договору відповідач передає позивачу у тимчасове володіння і користування офтальмологічну багатофункціональну систему “Accurus”. Всього в оренду передано майно на загальну суму 500 000,00 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що майно, яке передається в оренду є власністю відповідача.

28.02.2002 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Гарантія” було укладено договір оренди обладнання №1/02.

Відповідно до п. 1 Договору відповідач передає позивачу у тимчасове володіння і користування монітор педіатричний (1 шт.) Всього в оренду передано майно на загальну суму 27509,00 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що майно, яке передається в оренду є власністю відповідача.

28.02.2002 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Гарантія” було укладено договір оренди обладнання №2/02.

Відповідно до п. 1 Договору відповідач передає позивачу у тимчасове володіння і користування ліжка функціональні нейрохірургічні (10 шт.), вартість за одиницю 2250,00 грн., набір хірургічних інструментів (1), вартістю 2420,00 грн., кушетки (2 шт.), вартістю 380 грн. за одиницю, стіл операційний (1 шт.), вартістю 16920,00 грн. Всього в оренду передано майно на загальну суму 42600,00 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що майно, яке передається в оренду є власністю відповідача.

28.02.2002 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Гарантія” було укладено договір оренди обладнання №3/02.

Відповідно до п. 1 Договору відповідач передає позивачу у тимчасове володіння і користування шафи металеві багатофункціональні (10 шт.), вартість за одиницю 380,00 грн., набір нейрохірургічний (1), вартістю 17780,00 грн., стіл (2 шт.), вартістю 610 грн. за одиницю, лупи бінокулярні (3 шт.), вартістю 960,00 грн. Всього в оренду передано майно на загальну суму 25680,00 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що майно, яке передається в оренду є власністю відповідача.

28.02.2002 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Гарантія” було укладено договір оренди обладнання №4/02.

Відповідно до п. 1 Договору відповідач передає позивачу у тимчасове володіння і користування стоматологічні установки “Хирадент 654 с1” (2 шт.), вартість за одиницю 9800,00 грн., піч “Фотон” для обжига кераміки (1 шт.), вартістю 7644,00 грн., пескоструйний апарат (1 шт.), вартістю 3046,00 грн. Всього в оренду передано майно на загальну суму 30290,00 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що майно, яке передається в оренду є власністю відповідача.

28.02.2002 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Гарантія” було укладено договір оренди обладнання №5/02.

Відповідно до п. 1 Договору відповідач передає позивачу у тимчасове володіння і користування набір хірургічних інструментів (1 комплект), вартістю 8200,00 грн. Всього в оренду передано майно на загальну суму 8200,00 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що майно, яке передається в оренду є власністю відповідача.

28.02.2002 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Гарантія” було укладено договір оренди обладнання №6/02.

Відповідно до п. 1 Договору відповідач передає позивачу у тимчасове володіння і користування набір для проведення ТУР, “Karl Storz” (1 комплект), вартістю 32710,00 грн., уретеро-ренофіброскоп  URF-P3 (OLYMPUS) Японія (1 комплект), вартістю 66099,00 грн., відеокомплекс ендоскоп ний “Єндоскан-450” (1 комплект), вартістю 30482,00 грн., процесор цифрової обробки зображення “TWINVIDEO” (виробництва “Karl Storz”кат.№20201301 (1 комплект), вартістю 24412,00 грн.

Всього в оренду передано майно на загальну суму 153 703,00 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що майно, яке передається в оренду є власністю відповідача.

29.03.2002 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Гарантія” було укладено договір оренди обладнання №11/02.

Відповідно до п. 1 Договору відповідач передає позивачу у тимчасове володіння і користування комплекс холтерівського моніторингу MARS PC (GE Medical Sistems Information Technologies, Німеччина) в комплекті.

Всього в оренду передано майно на загальну суму 97222,00 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що майно, яке передається в оренду є власністю відповідача.

30.04.2002 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Гарантія” було укладено договір оренди обладнання №10/02.

Відповідно до п. 1 Договору відповідач передає позивачу у тимчасове володіння і користування меблі ( комплект), вартістю 10000,00 грн., Хелиодент Варио (1 шт.), вартістю 17050,00 грн.

Всього в оренду передано майно на загальну суму 27050,00 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що майно, яке передається в оренду є власністю відповідача.

14.11.2002 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Гарантія” було укладено договір оренди обладнання №12.

Відповідно до п. 1 Договору відповідач передає позивачу у тимчасове володіння і користування Апарат наркозно-дихальний “Фаза-5НР”, Росія.

Всього в оренду передано майно на загальну суму 29514,00 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що майно, яке передається в оренду є власністю відповідача.

02.12.2002 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Гарантія” було укладено договір оренди обладнання №14.

Відповідно до п. 1 Договору відповідач передає позивачу у тимчасове володіння і користування верстат фугувальний мод. СФ4-1 та верстат горизонтально-свердлильний СВПГ-1Р.

Всього в оренду передано майно на загальну суму 20692,40 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що майно, яке передається в оренду є власністю відповідача.

Як вбачається із дат укладання перелічених договорів,  всі вони були укладені до прийняття та набуття чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003р. № 435-ІУ та Господарським кодексом України від 16.01.2003р. № 436-ІУ, отже, єдиним законодавством, яке регулювало спірні договірні відносини з питань оренди майна були Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963р. зі змінами та доповненнями та Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ) зі змінами та доповненнями.

Через відсутність у Цивільному кодексі Української РСР від 18.07.1963р., який діяв на момент укладення кожного з цих договорів основних (істотних) умов договору оренди майна, єдиним законодавчим актом, який регулював умови вище перелічених договорів був Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ) зі змінами та доповненнями.

Неправомірно відмовляючи Позивачеві у застосуванні до спірних правовідносин норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ, суд першої інстанції посилається на відсутність імперативного припису щодо застосування положень вищезазначеного закону до відносин оренди майна, що не є державною чи комунальною власністю, залишаючи поза увагою абзац перший частини 4 ст. 1 Закону України №2269-ХІІ, яка прямо передбачає, що оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено Законом або договором.

          Відповідно до ст.153 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, чинної на час укладення перелічених договорів - договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду...

          Що стосується істотних умов договорів оренди, то їх перелік закріплений у ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 року          № 2269-ХII.

Отже, укладені договори оренди мали б відповідати вимогам ст. 10 зазначеного Закону, відповідно до якої істотними умовами договору оренди є:

     об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

термін, на який укладається договір оренди;

розмір орендної плати з урахуванням її індексації;

порядок використання амортизаційних відрахувань;

відновлення орендованого майна та умови його повернення;

виконання зобов'язань;

забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;

відповідальність сторін;

страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Як вбачається із перелічених істотних умов договору оренди,  договори оренди, які є предметом позовних вимог по даній справі, не відповідають вимогам ст. 10 Закону України № 2269-ХІІ.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що:

в Договорі № 6 від 21.01.1999 року в п. 1 та в п. 2 Договору зазначено лише назву (найменування) майна, що передається в оренду. Склад, комплектність, асортимент та кількість майна, що передавалося за цим договором в оренду в договорі не зазначено. Вартість кожного об'єкта окремо також відсутня. В договорі відсутні посилання на сертифікацію орендованого майна в Україні, та відсутні посилання на відповідність переданого в оренду майна державним стандартам, відсутній перелік документів, що додаються до цього майна (технічна документація, інструкція з експлуатації, гарантійний паспорт тощо);

в Договорі № 7 від 23.11.2000 року в п. 1 Договору зазначено узагальнену назву орендованого майна, що передається в оренду за цим Договором. Комплектність, асортимент та кількість майна, що передається за даним договором в оренду в договорі не зазначено. В цьому договорі відсутнє посилання на сертифікацію орендованого майна в Україні, відсутнє посилання на відповідність переданого в оренду майна державним стандартам, відсутній перелік документів, що додаються до цього майна (технічна документація, інструкція з експлуатації, гарантійний паспорт тощо);

в Договорі №8 від 21.03.2001 року в п. 1.1. Договору вказано назву (найменування) майна, що передається в оренду за даним Договором. Ціну в договорі не зазначено взагалі. Комплектність, асортимент та кількість майна, що передавалося за цим договором в оренду в договорі не зазначено. В договорі відсутнє посилання на сертифікацію орендованого майна в Україні, відсутнє посилання на відповідність переданого в оренду майна державним стандартам, відсутній перелік документів, що додаються до цього майна (технічна документація, інструкція з експлуатації, гарантійний паспорт тощо);

в Договорі №9 від 21.03.2001 року в п. 1. Договору зазначено назву (найменування) майна, що передається в оренду. Комплектність, асортимент та кількість майна, що передається за даним договором в оренду в договорі не зазначено. В договорі відсутнє посилання на сертифікацію орендованого майна в Україні, відсутнє посилання на відповідність переданого в оренду майна державним стандартам, відсутній перелік документів, що додаються до цього майна (технічна документація, інструкція з експлуатації, гарантійний паспорт тощо);

в Договорі №1/02 від 28.02.2002 року в п. 1.1. Договору вказано назву (найменування) майна, його кількість та ціну майна переданого в оренду. Комплектність та асортимент майна, що передавалося за цим договором в оренду в договорі не зазначено. В договорі відсутнє посилання на сертифікацію орендованого майна в Україні, відсутнє посилання на відповідність переданого в оренду майна державним стандартам, відсутній перелік документів, що додаються до цього майна (технічна документація, інструкція з
експлуатації, гарантійний паспорт тощо);

в Договорі №2/02 від 28.02.2002 року в п. 1.1. Договору вказано загальну назву (найменування) орендованого майна, його кількість та вартість. Комплектність майна, його асортимент в цьому договорі не зазначено. В договорі відсутнє посилання на сертифікацію орендованого майна в Україні, відсутнє посилання на відповідність переданого в оренду майна державним стандартам, відсутній перелік документів, що додаються до цього майна (технічна документація, інструкція з експлуатації, гарантійний паспорт тощо);

в Договорі №3/02 від 28.02.2002 року в п. 1.1. Договору вказано загальну назву (найменування) орендованого майна, його кількість та вартість. Комплектність майна, його асортимент в цьому договорі не зазначено. В договорі відсутнє посилання на сертифікацію орендованого майна в Україні, відсутнє посилання на відповідність переданого в оренду майна державним стандартам, відсутній перелік документів, що додаються до цього майна (технічна документація, інструкція з експлуатації, гарантійний паспорт тощо);

в Договорі №4/02 від 28.02.2002 року в п. 1.1. Договору вказано загальну назву (найменування) орендованого майна, його кількість та вартість. Комплектність майна, його асортимент в цьому договорі не зазначено. В договорі відсутнє посилання на сертифікацію орендованого майна в Україні, відсутнє посилання на відповідність переданого в оренду майна державним стандартам, відсутній перелік документів, що додаються до цього майна (технічна документація, інструкція з експлуатації, гарантійний паспорт тощо);

в Договорі №5/02 від 28.02.2002 року в п. 1.1. Договору вказано загальну назву (найменування) орендованого майна, його кількість та вартість. Комплектність майна, його асортимент в цьому договорі не зазначено. В договорі відсутнє посилання на сертифікацію орендованого майна в Україні, відсутнє посилання на відповідність переданого в оренду майна державним стандартам, відсутній перелік документів, що додаються до цього майна (супровідна та інша документація до цього майна тощо);

в Договорі №6/02 від 28.02.2002 року в п. 1.1. Договору вказано загальну назву (найменування) орендованого майна, його кількість, вартість та навіть термін амортизації орендованого майна, який давно закінчився. Комплектність майна, його асортимент в цьому договорі не зазначено. В договорі відсутнє посилання на сертифікацію орендованого майна в Україні, відсутнє посилання на відповідність переданого в оренду майна державним стандартам, відсутній перелік документів, що додаються до цього майна (супровідна, технічна документація, інструкція з експлуатації, гарантійний паспорт тощо);

в Договорі №11/02 від 29.03.2002 року в п. 1. Договору вказано загальну назву (найменування) та вартість орендованого майна. Його кількість, комплектність, асортимент в цьому договорі не зазначено. В договорі відсутнє посилання на сертифікацію орендованого майна в Україні, відсутнє посилання на відповідність переданого в оренду майна державним стандартам, відсутній перелік документів, що додаються до цього майна (супровідна, технічна документація, інструкція з експлуатації, гарантійний паспорт тощо). Майно передане за цим Договором по акту без дати. Є лише накладна про передачу орендованого майна, яка датована 27.06.2002 року.

в Договорі №10/02 від 30.04.2002 року в п. 1.1. Договору вказано загальну назву (найменування) орендованого майна, його кількість та вартість. Комплектність майна, його асортимент в цьому договорі не зазначено. В договорі відсутнє посилання на сертифікацію орендованого майна в Україні, відсутнє посилання на відповідність переданого в оренду майна державним стандартам, відсутній перелік документів, що додаються до цього майна (супровідна, технічна документація, інструкція з експлуатації, гарантійний паспорт тощо);

в Договорі  №12 від 14.11.2002 року в п. 1.1. Договору вказано назву (найменування) орендованого майна, а в п. 1.2. зазначено його вартість. Кількість, комплектність майна, його асортимент в цьому договорі не зазначено. В договорі відсутнє посилання на сертифікацію орендованого майна в Україні, відсутнє посилання на відповідність переданого в оренду майна державним стандартам, відсутній перелік документів, що додаються до цього майна (супровідна, технічна документація, інструкція з експлуатації, гарантійний паспорт тощо);

в Договорі №14 від 02.12.2002 року в п. 1.1. Договору вказано назву (найменування) орендованого майна, а в п. 1.2. зазначено його вартість. Кількість, комплектність майна, його асортимент в цьому договорі не зазначено. В оговорі відсутнє посилання на сертифікацію орендованого майна в Україні, відсутнє посилання на відповідність переданого в оренду майна державним стандартам, відсутній перелік документів, що додаються до цього майна (супровідна, технічна документація, інструкція з експлуатації, гарантійний паспорт тощо).

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача на передачу технічної документації позивачу разом з об’єктами оренди, оскільки відповідачем на підтримання своїх заперечень не подано суду жодних належних та допустимих доказів про прийняття позивачем майна разом з технічною документацією та ознайомлення з документами, що підтверджують право власності відповідача на майно, що передавалось в оренду.

Колегія суддів не може погодитись з посиланнями відповідача на те, що об’єктом договору оренди є майно приватної власності і переважне значення мають положення майнового найму, оскільки відповідачем на підтримання своїх заперечень проти позову не надано будь - яких доказів, які б давали суду можливість надати правову оцінку майну, яке є предметом оренди.

Отже, судом першої інстанції залишено поза увагою факт відсутності у відповідача правоустановчих документів на предмети оренди та без належних правових підстав зроблено висновок про належність орендованого майна до приватної форми власності та застосовано положення майнового найму (глава 25 ЦК УРСР).

Відповідачем же взагалі не було подано суду доказів належності саме йому майна, що передається в оренду.

Відповідно до ч.1 ст.48 Цивільного кодексу УРСР від 18 липня 1963 року із змінами та доповненнями, який діяв на час виникнення спірних правовідносин недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Угода може бути визнана недійсною лише на підставах і з наслідками, передбаченими законом.

Відповідно до положень ст.59 Цивільного кодексу УРСР від 18 липня 1963 року із змінами та доповненнями, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє.

Враховуючи те, що проаналізовані судом договори оренди не відповідають закону, а саме положенням Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 року № 2269-Х11, то в силу положень ст.ст. 48, 59 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, який діяв на момент укладання договорів оренди майна, які є предметом позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними під час розгляду справи, а тому такими, що підлягають задоволенню,  а  договори оренди - визнанню недійсними.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції при прийнятті рішення від 23.02.2009 року по справі №6/25 було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні господарського суду, не відповідають обставинам справи, судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга Київської міської клінічної лікарні № 1 підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 23.0.2009 року по справі №6/25 підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям відповідно до вимог пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України нового рішення про задоволення позову повністю.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42,50 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні № 1  - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2009 року по справі №6/25 -  скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Київської міської клінічної лікарні         № 1 задовольнити повністю.

4. Визнати недійсними договори оренди обладнання: Договір оренди №6 від 21.01.1999 року, Договір оренди №7 від 23.11.2000 року, Договір оренди №8 від 21.03.2001 року, Договір оренди №9 від 21.03.2001 року, Договір оренди №1/02 від 28.02.2002 року,  Договір оренди №2/02 від 28.02.2002 року, Договір оренди №3/02 від 28.02.2002 року,  Договір оренди №4/02 від 28.02.2002 року, Договір оренди №5/02 від 28.02.2002 року,  Договір оренди №6/02 від 28.02.2002 року, Договір оренди №11/02 від 29.03.2002 року, Договір оренди №10/02 від 30.04.2002 року, Договір оренди №12 від 14.11.2002 року,   Договір оренди №14 від 02.12.2002 року,  укладені між Київською міською клінічною лікарнею № 1 (02091, м. Київ, Харківське шосе, 121, код ЄДРПОУ 01981738) та Закритим акціонерним товариством „Страхова Компанія „ГАРАНТІЯ” (02091, м. Київ, Харківське шосе, 121, код ЄДРПОУ 21562908).

5.Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Страхова Компанія „ГАРАНТІЯ” (02091, м. Київ, Харківське шосе, 121, код ЄДРПОУ 21562908) на користь Київської міської клінічної лікарні №1 (02091, м. Київ, Харківське шосе, 121, код ЄДРПОУ 01981738) 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42,50 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

6. Матеріали справи №6/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Повний текст постанови

підписано 03.06.2009 року

 Головуючий суддя                                                                      Острович  С.Е.

 Судді                                                                                          Гарник Л.Л.

                                                                                          Скрипка І.М.