Справа № 2-19/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2011 року смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі : головуючого - судді Лєдньова Д.М.

при секретарі Гельвейчук І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Лугини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лугинської селищної ради Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що після смерті його батька -ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина, що включає житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку. На протязі шести місяців позивач прийняв фактично спадщину, оскільки забрав частину рухомого майна для користування.

Інші спадкоємці на момент звернення до суду відсутні. Дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3, та його син - ОСОБА_4 - померли ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно.

Нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи своє рішення відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на житловий будинок АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,1501 га. за вищевказаною адресою, зобов»язати Лугинську селищну раду видати на його ім»я свідоцтво право власності, зобов»язати Лугинську селищну раду надати дозвіл на виготовлення проекту відводу, виготовлення державного акту на землю.

В судовому засіданні позивач пояснив, що його право на спадкування порушено, оскільки правоздатність особи - його батька, припинилась у зв»язку зі смертю. Просив розглянути вимогу "оо визнання саме права користування земельною ділянкою, проте після з»ясування судом вітання щодо вірного розуміння наслідків відмови від розгляду вимоги про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, позивач зазначив, що від вимоги про визнання права власності не відмовляється.

Відповідач в судове засідання не з»явився, надав заяву про можливість слухання справи у исутності представника.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Володіння та користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 здійснювалось ОСОБА_2, що підтверджується довідкою Луганської :ищної ради Лугинського району Житомирської області № 643 від 02.03.2010 року, запис якої Злено на підставі відомостей погосподарських книг.

На підставі рішення виконкому Луганської селищної ради Лугинського району Житомирської області від 26.06.2003 року на вказаний будинок видано свідоцтво про право юності від 27.10.2009 року на ім»я ОСОБА_2 Суд вважає, що вказане свідоцтво не може катись належним правовстановлюючим документом. У відповідності до ст. 25 ЦК України тільна правоздатність - тобто здатність мати цивільні парва та обов»язки, припиняється в Цент смерті особи. Одночасно, відповідними правами за свідоцтвом наділений ОСОБА_2, який на момент видачі свідоцтва був померлим.

У зв»язку з наведеним позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на спадкування після батька. Постановою нотаріуса Лугинської державної нотаріальної контори № Вд 02.03.2010 року позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв»язку з тим, що в порушення вимог п. 216 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» ним не було надано правовстановлюючий документ та витяг з реєстру прав власності або довідка органу місцевого самоврядування (якщо в місцевості інвентаризація не проводилась) на житловий будинок з господарськими спорудами.

Позивач, що є спадкоємцем першої черги - сином померлого ОСОБА_2, прийняв спадщину фактично, взявши у користування частину рухомого майна, що належало батькові.

У відповідності до ст. 549 ЦК (1963 р.) вважається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

ОСОБА_2, який володів та користувався будинком, не встиг за життя отримати правовстановлюючі документи на нерухоме майно.

Суд бере до уваги, що Цивільний Кодекс Української РСР (1963 р.), що діяв під час більшості років утримання будинку, не містив норми, яка передбачала виникнення права власності на нерухоме майно після реєстрації. Таке право лише опосередковано встановлювалось за ст. 227 ЦК УРСР (1963 р.), у відповідності до якої договір відчуження житлового будинку підлягав нотаріальному посвідченню, а тому при розпорядженні, як невід»ємному складнику поняття власності, відчужувач мав надати правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності. Згідно ст. З п. 4. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 2004 року права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Суд приходить до переконання про наявність у ОСОБА_2 прав та обов»язків як зласника нерухомого майна, а тому вони підлягають переходу, як загальному понятті спадкування, від спадкодавця до спадкоємців.

У відповідності до ст. 529 ЦК УРСР (1963 р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями іершої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) юмерлого.

Крім того, суд вважає, що підлягає до задоволення вимога про визнання права власності на земельну ділянку.

Як вбачається з копії державного акта на право приватної власності на земельну ділянку на ім"я ОСОБА_2, вказаній особі передано земельну ділянку площею 0,0095 га. для обслуговування житлового будинку та господарських споруд та земельну ділянку площею 0,1406 для ведення особистого підсобного господарства.

За рішеннями виконавчого комітету Лугинської селищної ради від 22.02.1994 року та 09.2009 року розмір відповідних земельних ділянок є іншим від визначених за державним актом. Приймаючи до уваги, що саме з приводу обумовлених за державним актом на право існості на земельну ділянку розмірів та конфігурації ділянок прийнято рішення про готовлення державного акту, що вбачає проведення свого часу підготовчих робіт, встановлення і земельної ділянки в натурі (на місцевості), складання плану земельної ділянки (у довідності до «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних з на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право •часового користування землею (в тому числі на умовах оренди)», зареєстрованої в міністерстві юстиції України 23 квітня 1993 р. за N 31), такі земельні ділянки були позначені гтровими номерами, їх розмір не оспорюється, суд вважає, що саме на ідентичний за кавним актом розмір земельної ділянки мав право ОСОБА_2

Приймаючи до уваги, що державний акт також видано після смерті ОСОБА_2, а саме 5.2002 року, позивач не має можливості здійснити спадкування шляхом отримання свідоцтва право на спадщину. Оскільки рішенням Лугинської селищної ради від 1994 року ОСОБА_2 передано у власність земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, а також для ведення особистого підсобного господарства, за життя ОСОБА_2 втримати державний акт на право власності на земельну ділянку не встиг, суд вважає Видним визнати право власності на них в розмірах, який було зафіксовано під час складання документації із землеустрою при виготовленні державного акта, а саме: право власності на ділянку площею 0,1406 га. для ведення особистого підсобного господарства, тровий номер НОМЕР_1, та право власності на земельну ділянку площею га. для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер НОМЕР_2. У відповідності до ст. 30 ЗК України (1991 рік) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. Згідно зі ст. 67 ЗК України (1991 рік) розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у селищах міського типу - 0,15 гектара. Розмір земельної ділянки, наданої ОСОБА_2, не перевищує визначений Законом.

Одночасно, суд відмовляє у задоволенні вимоги про зобов»язання селищної ради дозволити розробку проекту відведення земельної ділянки. Так, відведення земельної ділянки здійснюється за зверненням особи в разі згоди відповідної місцевої ради передати у власність земельну ділянку із земель державної або комунальної власності. До такого звернення особа додає приблизний розмір, конфігурацію, місце розташування земельної ділянки. Визнання права власності за судовим рішенням можливе лише на річ, тобто предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки, а відтак, в разі спору щодо земельної ділянки, із визначенням її площі, конфігурації, зозташування. В своєму рішенні суд прийшов до висновку про необхідність визнання права власності на земельні ділянки, вимога про зобов»язання надати згоду на відведення земельної ділянки не підлягає до задоволення.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні вимоги про зобов»язання видати свідоцтво про право власності на житловий будинок.

До переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток 1 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно»), віднесено рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 213-215, 223 ЦПК України, ст. 227, 529, 549 ЦК Української РСР (1963), ст. З п. 4. ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно іа їх обтяжень», суд -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на земельну ділянку площею 0,1406 га. для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на земельну ділянку площею 0,0095 га. для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер НОМЕР_3. В задоволенні інших вимог відмовити.

Судовий збір по справі компенсується за рахунок держави, оскільки сторони звільнені від його сплати.

Стягнути з Лугинської селищної ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 60 грн. І порційно задоволених вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня отримання рішення до Лугинського районного суду Житомирської області.

Суддя Д. М. Лєдньов