Справа № 2 - а – 107 / 10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2010 року. Місто Суми.

Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого - судді Бойка В.Б.,

при секретарі - Хіміч А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними, спонукання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Сумській області, який мотивує тим, що 31.12.2008 р. він був звільнений в запас з органів податкової міліції. На день звільнення вислуга років складала 33 роки. З 01.01.2009 р. згідно Закону України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб » позивачу була призначена пенсія. Посилаючись на те, що при призначенні пенсії відповідач порушив вищевказаного Закону ( ст. 43), внаслідок чого, невірно був визначений розмір пенсії, позивач просив задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Сумській області в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням. Пенсія позивачу обрахована з врахуванням відповідних окладів за посадою, військового звання, процентної надбавки за вислугою років у розмірах, за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій в розмірі, що визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За таких обстанин, просить в задоволенні позову відмовити за необгрунтованістю.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В Рішенні Конституційного Суду України №8-рп/2005 від 11.10.2005 року зазначено, що для окремих категорій осіб передбачено особливий порядок пенсійного забезпечення з урахуванням їх правового статусу, професійних обов’язків, підвищених вимог до дисципліни, обмежень та інших особливостей, пов’язаних з ризиком для життя та здоров’я, що й зумовило встановлення додаткових гарантій соціального забезпечення таких осіб. Обмеження цих гарантій не відповідає статтям 3, 22, 48 Конституції України.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга), 8, 19 (частина друга), 22 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов' язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст.ст. 1-2 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року : « Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей,встановлених цим та іншими законами.

У зв’язку з особливим характером військової служби, яка пов’язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміри.

Нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України».

Як було встановлено в судовому засіданні встановлено, позивач 31 12 2008 р. він був звільнений в запас з органів податкової міліції. На день звільнення вислуга років складала 33 роки ( а.с 7 ).

З 01.01.2009 р. згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб » йому була призначена пенсія в розмірі 89% грошового забезпечення ( а.с, 6).

При призначенні пенсії, відповідач порушив з права заявника, внаслідок чого йому пенсія була призначена значена в меншому розмірі. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб », пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим ( спеціальним ) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення ( надбавки, доплати, підвищення ) та премій в розмірах, встановлених законодавством

Із заперечень відповідача проти позову ( а.с. 10-11) вбачається, що при призначенні позивачу пенсії, відповідач виходив з того, що п. 29 розділу II Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчі актів

України“ було внесено зміни в ч. 3 ст. 43 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб », згідно з якими даній категорії осіб щомісячні види грошового забезпечення та премія для обчислення пенсії визначаються за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням у порядку, встановленому КМУ. Після визнання п. 29 неконституційним ( Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року )не було внесено змін до ч. 3 ст. 43 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб », ця норма залишається в тій самій редакції, що і до 22.05.2008 року. Оскільки вказаний Закон не встановлює порядок визначення грошового забезпечення за останньою штатною посадою і не визначає, що пенсія призначається з грошового забезпечення за останній місяць перед звільненням, відповідач при призначенні пенсії керувався п. 7 постанови КМУ від 17.07.1992 р. №393.

Проте з такою позицією відповідача погодитися неможливо, оскільки після Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, надання ним оцінки п. 29 розділу II Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ ( тобто на момент звільнення позивача зі служби ), діяла попередня редакція ч 3 ст. 43 вищевказаного Закону, на яку і посилається позивач. За таких обставин, обчислення позивачу пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за 24 останні календарні місяці перед звільненням не відповідає вимогам чинного законодавства України.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Належить визнати неправомірними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду в Сумській області, що виразились призначенні пенсії позивачу з 01.01.2009 року, а також зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити, починаючи з 01.01.2009 року перерахунок та виплату позивачу пенсії в порядку та розмірах, передбачених ч. 3 ст. 43 Закону України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб » в редакції від 04.04.2006 року, з урахуванням розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням

Керуючись ст.ст 43, 63 Закону України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», постановою КМУ від 17.07.1992 р. №393, ст.ст. 11, 71, 160-163 КАС- України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Сумській області, що виразились призначенні пенсії ОСОБА_1 з 01 01.2009 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити, починаючи з 01.01.2009 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в порядку та розмірах, передбачених ч. 3 ст. 43 Закону України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб » в редакції від 04.04.2006 року, з урахуванням розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням.

Сторони мають право оскаржити постанову в апеляційному порядку. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ В.Б.БОЙКО