Справа № 2а-1368/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Кононенко О.М., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

В С Т А Н О В И В :

02 лютого 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, де просив визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку розміру державної і додаткової пенсії, як інваліду 3 групи, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як інваліду 3 групи, внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2008 року з підвищенням розміру мінімальної пенсії. Просив поновити строк для пред’явлення позову. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що він є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії та є інвалідом третьої групи, захворювання якого пов’язані з участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, тому відносно нього поширюється дія Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Однак, розрахунок його пенсії проводиться відповідно до Постанови КМУ №1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, п. 2 якої передбачено, що пенсії призначені відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розраховуються виходячи з розміру 19,91 грн. Позивач вважає, що це не відповідає ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-Х11 особам, віднесеним до першої категорії, а саме інвалідам, щодо інвалідності яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, призначається додаткова та основна щомісячна пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю. Так, згідно зі ст. 50 вищевказаного Закону, додаткова пенсія для інвалідів становить: ІІІ - групи –50 % мінімальної пенсії за віком. Згідно статті 54 Основна пенсія в усіх випадках для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим за: для інвалідів ІІІ - групи –6 мінімальних пенсій за віком.

Ухвалами судді від 17 лютого 2011 року зазначений адміністративний позов в частині вимог за період з 01 січня 2008 року по 01 серпня 2010 року включно, залишено без розгляду в іншій частині вимог за період з 02 серпня 2010 року відкрито скорочене провадження .

Відповідач письмові заперечення на позов, у встановлений судом строк не надав.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважаю, що позовні вимоги з 02 серпня 2010 року підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням серія А № 087814. З 01 квітня 2006 року позивач є інвалідом третьої групи безстроково, захворювання пов’язане з участю у ліквідації наслідків ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком МСЕ –ДНА -01 № 6622872 від 13 вересня 2009 року (огляд повторно), де зазначено, що захворювання пов’язано з роботою з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Доводи відповідача наведені у його відмові від 19.01.2011 року № Б-1510, про те, що Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесені зміни до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яких розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності -140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та 16.07.2008 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», яким з 1 липня 2008 року встановлена доплата для інвалідів ІІІ групи –760 грн. є безпідставними, оскільки вони не відповідають змісту ст.22 Конституції України, за приписами якої при прийнятті інших або нових законів, внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Статтею 49 даного Закону визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС 1, 2, 3, 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до ст. 50 Закону, особам віднесеним до першої категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 4 ст. 54 Закону в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідач здійснював розрахунок пенсії позивачу виходячи із встановленого постановами Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року „Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” з розрахунку 19,91 грн. що не є вірним, виходячи з пріоритету Законів та з урахуванням рішення Конституційного суду України №10-рп від 22.05.2008 року, відповідно до якого зміни, внесені Законом № 107-V1 від 28.12.2007 року „Про державний бюджет України на 2008 рік” та зміни у ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними.

Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за якими особам постраждалим від аварії на ЧАЕС та віднесеним до першої категорії, інвалідам третьої групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем у складі державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначені розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постановою КМУ, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

При визначенні розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Приведений аналіз правових норм дає підстави для висновку, що позивач має право отримувати з 02 серпня 2010 року державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інваліду 3 групи, у відповідності з вимогами, встановленими статями 50 та частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі шести мінімальних пенсій для розрахунку пенсії по інвалідності та 50 % від прожиткового мінімуму для розрахунку додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю з урахуванням частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, зарахувавши здійснені виплати у відповідний період.

Таким чином, дії відповідача щодо не нарахування та виплати з 02 серпня 2010 року позивачеві державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю –неправомірними, а тому відповідач повинен здійснити нарахування та виплачувати позивачеві з 02 серпня 2010 року державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у визначеному законом розмірі, зарахувавши здійсненні виплати.

Керуючись ст. 19, 46 Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 18, 94, 99, 104, 105, 106, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя , -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська щодо відмови в перерахунку та виплаті з 02 серпня 2010 року ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю –неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 02 серпня 2010 року державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інваліду 3 групи, у відповідності з вимогами, встановленими статями 50 та частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі шести мінімальних пенсій для розрахунку пенсії по інвалідності та 50 % від прожиткового мінімуму для розрахунку додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю з урахуванням частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, зарахувавши здійснені виплати у відповідний період.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Красногвардійський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                     О.М.Кононенко