Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа №2-854/10

РІШЕННЯ

Іменем України

28 січня 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Бондаренка I.A.

при секретарі: Кравчук М.Г.,

розглянувши при попередньому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рогозівської сільської ради Бориспільського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

встановив:

Позивач звернувся з даним позовом до суду, у якому прохає визнати за ним право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ..Агрофірма „Рогозів””, с. Рогозів. Бориспільського району Київської області, розміром 3,0930 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, розташованого в межах Рогозівської сільської ради Бориспільського р- ну Київської області, який належав ОСОБА_2 на підставі сертифікату КВ №0190779, виданого на підставі рішення Бориспільської райдержадміністрації від 09.12.1996 р. №524.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 09 липня 2005 року померла його мати ОСОБА_2. Після її смерті залишилось спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП „Агрофірма „Рогозів””, с. Рогозів, Бориспільського району, Київської області, розміром 3,0930 га. За життя спадкодавець майном не розпорядилася та заповіт не складала. Спадкоємцями першої черги, крім позивача, являються його брат та сестра, але^вони не претендують на спадщину і на підтвердження цього оформили відмови про прийняття спадщини. У встановлений законом шестимісячний строк позивач звернувся до державної нотаріальної контори написавши заяву про прийняття спадщини за законом. У видачі свідоцтва позивачу було відмовлено, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на вищезазначений земельний пай. В зв’язку з цим позивач прохає в судовому порядку визнати за ним право власності на спадкове майно у зв’язку з неможливістю отримання необхідних документів та успадкування даної земельної ділянки.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відповідачем подано суду заяву від 26.01.20010 року №7 згідно якої Рогозівська сільська рада просить справу розглядати у відсутність їх представника.

Суд, дослідивши матеріали справи,уважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню під час проведення попереднього судового засідання, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, являється рідним сином померлої 09 липня 2005 року ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження від 02.12.1957 року серія ЯГ №877654.

За життя спадкодавець майном не розпорядилася та заповіт не складала. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої ввійшло право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП „Агрофірма „Рогозів””, с. Рогозів, Бориспільського району Київської області, розміром 3,0930 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, розташованого в межах Рогозівської сільської ради Бориспільського р-ну Київської області, який належав ОСОБА_2 на підставі сертифікату КВ №0190779, виданого на підставі рішення Бориспільської райдержадміністрації від 09.12.1996 р. №524.

Крім позивача по справі спадкоємцем першої черги після смерті скрипки М.П. є брат та сестра, але вони не претендують на спадщину і на підтвердження цього оформили відмови про прийняття спадщини..

Для оформлення спадщини ОСОБА_3 як спадкоємець звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом в установлений законом строк, але державний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про спадщину за законом у зв’язку з відсутністю Державного акту на право власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_2 На даний час позивач не має можливості оформити правовстановлюючі документи на спадкове майно на своє ім'я у зв’язку з наступним.

У відповідності до положень чинного законодавства, спадщина може бути прийнята у спосіб звернення з заявою про її прийняття до нотаріуса або ж у спосіб фактичного вступу у володіння та користування в порядку, передбаченому ч. З ст. 1268 ЦК України. При цьому, до складу спадщини входить конкретно визначене майно, яке належало на праві власності спадкодавцю. З фактичних обставин вбачається, що матері позивачу належало право на земельну частку (пай). Згідно п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації (в даному випадку земельна частка (пай) у виді земельної ділянки) провадиться нотаріусом лише у випадку подання спадкоємцем правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Правовстановлюючим документом на згадане спадкове майно є лише державний акт, так як право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником державного акту. Таким чином, позивач з об’єктивних причин не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкову земельну ділянку у зв’язку з тим, що нотаріус не вправі видати його без подання йому державного акту на ім'я ОСОБА_2, а землевпорядна організація не може виготовити даний державний акт у зв’язку зі смертю її власника та втратою нею цивільної дієздатності та правоздатності.

Викладене свідчить про те, що позивач не може реалізувати своє право власності на дане майно, яке набув на підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України (“Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини”). Цим самим порушується позивача право власності на дане спадкове майно.

У відповідності до положень ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, ч. 2 даної норми визначено способи захисту цивільного права, одним з яких є - визнання права. Зважаючи на викладене суд вважає, що до даних правовідносин можливо застосувати положення ч. 2 ст. 16 ЦК України та визнати за позивачем право власності на земельну частку (пай), який розташований на території Рогозівської сільської ради Бориспільського району.

У відповідності до ст. 1225 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно до вимог ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права і обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що на підставі ст. ст.1225, 1218 Цивільного кодексу України позовна заява ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування на земельну частку (пай), площею 3,0930 га., яка розташована на території Рогозівської сільської ради Бориспільського району.

На підставі ст.ст. 1218, 1225, 1268,^1296 Цивільного кодексу України, керуючись ст.. 3, 10, 60, 114, 130, 174, 212-215, 217 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП „Агрофірма „Рогозів””, с. Рогозів, Бориспільського району Київської області, розміром 3,0930 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на-місцевості, розташованого в межах Рогозівської сільської ради Бориспільського р- ну Київської області, належного ОСОБА_2 на підставі сертифікату КВ №0190779 від 31.12.1996 р., виданого на підставі рішення Бориспільської райдержадміністрації від 09.12.1996 р. №524.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: І.А. Бондаренко