КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.05.2009 № 42/55
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Островича С.Е.
суддів: Гарник Л.Л.
Скрипка І.М.
при секретарі: Семеняк Т.В.
За участю представників:
від позивача - Коцай Г.Л. – довіреність б/н від 15.05.2009 року
від відповідача -Жук О.В. – довіреність № 5/01-03 від 05.01.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.03.2009
у справі № 42/55 (суддя Паламар П.І.)
за позовом ВАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта"
про стягнення неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 200450,83 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Закарпатнафтопродукт-Мукачево” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “НК Альфа-Нафта” про стягнення 200 450, 83 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки № 42/11 від 24.11.2006 року в установлений договором строк не оплатив передану йому продукцію загальною вартістю 25 757 157, 20 грн.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 17.03.2009 року у справі № 42/55 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “НК Альфа-Нафта” на користь Відкритого акціонерного товариства “Закарпатнафтопродукт-Мукачево” 26 145, 76 грн. 3% річних з простроченої суми, 173 755, 28 грн. пені, 1 999, 01 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач через Господарський суд м.Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 17.03.2009 року у справі № 42/55, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, рішення у справі прийняте при неповному з’ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи, порушенні норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.04.2009 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 21.05.2009 року.
Згідно з розпорядженнями Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2009 року змінено склад колегії суддів.
14.05.2009 року позивачем через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення Господарського суду м.Києва від 17.03.2009 року у справі № 42/55 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
18.05.2009 року представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано доповнення до апеляційної скарги.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та в доповненнях до неї та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 року у справі № 42/55 скасувати, прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м.Києва від 17.03.2009 року у справі №42/55 залишити без змін.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом м.Києва встановлено, що 24.11.2006 року між сторонами по справі укладено договір поставки № 42/11, згідно з яким позивач зобов'язався передати відповідачу нафтопродукти в кількості, за номенклатурою, цінам та у строки, вказаними в додатку № 8 від 01.02.2008 року до договору, що є невід’ємною його частиною, а останній прийняти та оплачувати товар на умовах договору.
Розрахунки за поставлений товар визначаються умовами п. 3 додатку № 8 від 01.02. 2008 року до договору.
Так, відповідач зобов'язався здійснювати оплату товару протягом 10 десяти днів з дати його поставки.
Вартість товару, який передбачено передати за спірним договором, відповідно до умов п. 2 додатку № 8 від 01.02.2008 року. встановлена у розмірі 26 284 953,60 грн. з урахуванням ПДВ.
Строк дії договору відповідно до п. 11.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2007 року до договору встановлений з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін до 31.12.2008 року.
Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданих договорів, додаткової угоди та додатку.
Наявними у справі квитанціями про приймання вантажу №№ 36252087, 36085681, 36085680, 36085679 від 05.02.2008 року, 36085683, 36085685, 36252091, 36252092, 36085682 від 06.02.2008 року, 36252098, 36085687, 36085690, 36085692, 36252102, 36085691, 36085694, 36252101, 36085689, 36085693, 36085688 від 07.02.2008 року, 36252109, 36085697, 36085696, 36085695, 36252111, 36252112, 36252113, 36252110 від 08.02.2008 року, 36253690, 36253685, 36252120, 36253686, 36252130, 36252131 від 09.02.2008 року, 36253695,36253696 від 10.02.2008 року, 36253700, 36253699, 36252137, 36252136, 36253701, від 11.02.2008 року, 36253703, 36252141 від 12.02.2008 року, платіжними дорученнями №№ 1059 від 26.022008 року, 1061 від 27.02.2008 року, 1180 від 04.03.2008 року, 1231 від 06.03.2008 року, 1239 від 07.032008 року, стверджується факт передачі позивачем відповідачу товару за договором загальною вартістю 25757157,20 грн., а також оплати останнім одержаного товару у повному розмірі з порушенням встановленого 10-денного строку.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач виконав свої зобов’язання по договору в повному обсязі і належним чином, а відповідач не виконав зобов’язання по своєчасній оплаті вартості поставленого товару.
Відповідно до п. 6.1 Договору покупець зобов’язаний здійснити 100% оплату вартості товару не пізніше одного банківського дня з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури, якщо інше не передбачено додатком.
Відповідно до п. 3 додатку № 8 від 01.02.2008 року до Договору, покупець здійснює 100% оплату за товар протягом 10 днів з дати поставки, зазначеної в п. 4 даного додатку, в якому передбачено, що датою поставки є дата штемпеля станції відправлення про прийом вантажу до перевезення.
Згідно з п. 7.3 Договору у разі несвоєчасної оплати за товар постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми несвоєчасно оплачених нафтопродуктів.
Оскільки відповідач прострочив оплату товару за спірним договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 624, 625 Цивільного кодексу України підлягає стягненню 26 145, 76 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, та 173 755, 28 грн. пені, передбаченої п. 7.3 Договору.
Під час розгляду справи в суді відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заперечень проти позову щодо затримки оплати товару у зв’язку із з’ясуванням кількості та вартості недопоставлених нафтопродуктів, у зв’язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не виконав належним чином та в установлений строк свої зобов’язання щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару відповідно до умов договору № 42/11 від 24.11.2006 року, тому позовні вимоги позивача про стягнення неустойки, сум за прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання у розмірі 200 450, 83 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Жодних доказів, які б свідчили про порушення зобов’язань з боку позивача відповідачем не надано.
Згідно з ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на повне скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 року у справі № 42/55 у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 17.03.2009 року та наявність його клопотання про відкладення розгляду справи і прийняття рішення без його участі не можуть бути прийняті судом до уваги, виходячи з наступного.
Відповідач в порушення вимог ухвали Господарського суду м.Києва від 02.02.2009 року, не надав відзив на позов з документальними запереченнями та не направив свого представника в судове засідання 17.03.2009 року, тому суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України.
Відповідач не був позбавлений можливості подавати суду всі необхідні докази на підтримання своїх заперечень проти позовних вимог, а також користуватись наданими йому процесуальними правами, тому посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме вимог ст.77 ГПК України є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилання відповідача в доповненнях до апеляційної скарги на неврахування судом першої інстанції положень ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до яких, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, - є необґрунтованим, оскільки дана норма передбачає право, а не обов’язок суду на зменшення розміру санкцій з урахуванням матеріалів справи та доказів неправильного нарахування суми штрафних санкцій.
Щодо твердження відповідача про не з’ясування судом першої інстанції майнового стану сторін, а саме майнового стану відповідача та ступеню виконання зобов’язань відповідачем, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Договором поставки № 42/11 від 24.11.2006 року передбачений порядок розрахунків сторін та відповідальність сторін за договором. Сторонами не було узгоджено те, що виконання зобов’язань за договором залежить від фінансово – господарської діяльності сторін.
Оскільки відповідачем за отриманий товар сплачено позивачу 26 284 953, 60 грн. з урахуванням ПДВ, але не в строки, обумовлені Договором, колегія суддів вважає, що з урахуванням майнового стану відповідача та ступеню виконання ним зобов’язань по Договору, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 26 145, 76 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, та 173 755, 28 грн. пені, розмір яких доведений позивачем, а відповідачем не спростований.
Отже, посилання відповідача на п.п.1, 2, 3 ст.104 ГПК України як на підставу повного скасування рішення Господарського суду м.Києва від 17.03.2009 року у справі № 42/55 не ґрунтуються на матеріалах справи, а доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 року по справі №42/55 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “НК Альфа-Нафта”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “НК Альфа-Нафта” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 року у справі №42/55 залишити без змін.
Матеріали справи №42/55 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Острович С.Е.
Судді Гарник Л.Л.
Скрипка І.М.
26.05.09 (відправлено)