ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2009 р. Справа № 60/86-09
вх. № 3020/1-60
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Гориченко Л.І. -довіреність №21-122/02-3439 від 21.04.2009 року.
Соколай О.А. - довіреність № 21-122/02-3441 від 21.04.2009 року
відповідача - Васильєва І.І. -довіреність №424 від 18.05.2009 року, Романюк В.К. - довіреність № 386 від 30.04.2009 року.
розглянувши справу за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ
до Державного підприємства "Артемівський спиртовий завод", м. Мерефа
про стягнення 140000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Антимонопольний комітет України (позивач) звернувся до суду з позовом щодо стягнення з відповідача - Державного підприємства "Артемівський спиртовий завод" суми штрафу у розмірі 70000,00 грн. та пені у розмірі 70000,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що розглянувши справу №23-26.13/5-07 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, позивачем 20.12.2007р. було прийнято рішення №745-р, яким визнано вчинення відповідачем порушення, передбаченого ч.1 та 3 ст.6 та п.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних погоджених дій суб`єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту та накладено на відповідача штраф у розмірі 70000,00 грн. Всупереч ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач штраф у двохмісячний термін не сплатив, тому позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 70000,00 грн. згідно ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", з урахуванням чого на момент звернення з позовом до суду заборгованність у виді штрафу та пені відповідача перед позивачем становила 140000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 квітня 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18 травня 2009 року о 12:20 годині.
15 травня 2009 року за вх. №4931 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, зокрема посилаючись на неправильну кваліфікацію позивачем дій на ринку спирту та неправильне визначення розміру штрафу за вчинення антиконкурентних узгоджених дій.
В судовому засіданні 18.05.2009 р. відповідачем було заявлено клопотання (вх.№ 4928) про зупинення провадження у справі №60/86-09 до вирішення Верховним судом України касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України від 24.03.2009 року у справі №38/174, яке судом було прийнято до розгляду.
З урахуванням чого, відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні, призначеному на 18 травня 2009 року судом було оголошено перерву до 11.06.2009 р. о 10:00 для надання позивачем документів витребуваних ухвалою суду від 16.04.2009 року, а також надання відповідачем доказів щодо порушення або відмову в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 24.03.2009 року по справі 38/174.
В судовому засіданні представник позивача просить суд задовольнити позов в повному обсязі на підставах, викладених у позовній заяві.
Представника відповідач заперечує проти позову, просить суд відмовити в його задоволенні. Окрім того, надав ухвалу Верховного Суду України про відмову в порушенні провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 24.03.2009р. у справі №38/174 від 28.05.2009р., яку суд долучив до матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, у зв`язку з відмовою Верховного Суду України в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 24.03.2009р. у справі №38/174, вважає за необхідне відмовити в задоволенні даного клопотання, оскільки відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі №60/86-09.
Окрім того, відповідачем в судовому засіданні 11 червня 2009 року було надано клопотання про витребування доказів від позивача, а саме дані про розмір доходу (виручки) від реалізації продукції підприємствами, що охоплені рішенням, у 2006 році та мотиви застосування максимального розміру штрафу до відповідача.
Згідно ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, встановив, що у матеріалах справи наявний розрахунок розмірів штрафів (додаток №6) до рішення Антимонопольного комітету України від 20.12.2007р. за №745-р, де вказано саме дані про розмір доходу (виручки) від реалізації продукції підприємствами, що охоплені вищезазначеним рішенням у 2006 році. Щодо витребування мотивів застосування максимального штрафу до відповідача, суд вважає за необхідне роз`яснити про можливість витребування лише документів та матеріалів, а не мотивів його застосування, з урахуванням чого в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів слід відмовити.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що 20 грудня 2007 року за №745-р по справі №23-26.13/5-07 позивачем прийнято рішення, яким визнано вчинення відповідачем порушення, передбаченого п.1 ст.50 і ч.1, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб`єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту, накладено на відповідача штраф у розмірі 70000,00 грн. та зобов`язано суб`єктів господарювання, наведених у п.1 резолютивної частини даного рішення, припинити порушення.
Відповідно до п.1, п. 2, п. 6 ч.1 ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.
Пунктом 4 Рішення Антимонопольного комітету України від 20.12.2007р. за №745-р встановлено необхідність виконання рішення у двохмісячний строк з дня його одержання.
Не погодившись із прийняттям зазначеного рішення, відповідач, згідно ч.1, 2 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 20.12.2007р. за №745-р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.08.2008р. по справі №38/174 позов Державного підприємства "Артемівський спиртовий завод" задоволено повністю, визнано недійсним п.1 рішення Антимонопольного комітету України №745-р від 20.12.2007р. в частині визнання позивача таким, що вчинив порушення, передбаченого п.1 ст.50 і ч.1, 3 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб`єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту, визнано недійсним п.2 рішення Антимонопольного комітету України №745-р від 20.12.2007р. в частині накладення на Державне підприємство "Артемівський спиртовий завод" штрафу в розмірі 70000,00 грн.
Антимонопольним комітетом України було подано апеляційну скаргу на вищезазначене рішення, яку ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2008 року було прийнято і порушено апеляційне провадження.
Київський апеляційним господарським судом було розглянуто апеляційну скаргу позивача та 23.12.2008 року винесено Постанову про задоволення апеляційної скарги Антимонопольного комітету України, за яким рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2008р. у справі №38/174 скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.
Відповідачем була подана касаційна скарга, яку 27.02.2009 року Вищий господарський суд України прийняв до розгляду та порушив касаційне провадження.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2009 року касаційну скаргу відповідача залишено без задоволення.
Таким чином, рішення Антимонопольного комітету України від 20.12.2007р. за №745-р є чинним.
Відповідно до ст.51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч.1 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання, юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 2 цієї статті встановлено розмір штрафа, що накладається, що становить до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Судом встановлено, що відповідач 14.01.2008р. отримав рішення Антимонопольного комітету України №745-р від 20.12.2007р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №197636.
Згідно ч.2, ч. 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, тому суд приходить до висновку, що граничний строк сплати штрафу закінчився 14.03.2008р.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В порушення ч.2, ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідач свої зобов’язання по сплаті штрафу в сумі 70000,00 грн. в строк до 14.03.2008р. не виконав, дані обставини підтверджується матерілами справи, наданими доказами. Тому вимога в частині стягнення заборгованності в цій частині підлягає задоволенню, а зазначена сума стягненню з відповідача на користь позивача.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Перевіривши нарахування пені в сумі 70000,00 грн., судом встановлено, що вона нарахована у відповідності з вимогами чинного законодавства, зокрема ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 1400,00 грн, та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п.1, п.2, п.6 ч.1 ст.48, ст. 51, ч.1, 2 ст.52, ч.1, 2, 3, 5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст.211, 217, 230 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 79, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
Позов задовольнити повністю в сумі 140000,00 грн.
Стягнути з Державного підприємства "Артемівський спиртовий завод" (62473, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Революції, 2, р/р № 26006070261 в Харківській філії ВАТ "Кредитпромбанк", м.Харків, МФО 350727, код ЄДРПОУ 00375272) в доход загального фонду Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 26077951, рахунок №31118106700010 у ВДК в Солом`янському районі м.Києва, МФО 820019, код платежу - 21081100, символ звітності 106) штраф в сумі 70000,00 грн. та пеню в сумі 70000,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Державного підприємства "Артемівський спиртовий завод" (62473, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Революції, 2, р/р № 26006070261 в Харківській філії ВАТ "Кредитпромбанк", м.Харків, МФО 350727, код ЄДРПОУ 00375272) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 1400,00 грн. державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Державного підприємства "Артемівський спиртовий завод" (62473, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Революції, 2, р/р № 26006070261 в Харківській філії ВАТ "Кредитпромбанк", м.Харків, МФО 350727, код ЄДРПОУ 00375272) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 15.06.2009 р.
Суддя