ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.06.2009  року                                                            Справа № 6/89

     Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

     головуючого судді            Іноземцевої Л.В.

     суддів                                Медуниці О.Є.

                                               Перлова Д.Ю.

Склад судової колегії змінено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 15.06.2009

     при секретарі

     судового засідання          Михайличенка Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача          - Назаренко Т.М., дов. № 61 від 12.05.2009;

від відповідача –не прибув

Розглянув

апеляційну скаргу                    Відкритого акціонерного товариства

                                                  „Стахановський вагонобудівний завод”,

                                                  м.Стаханов Луганської області

на рішення

господарського суду                     Луганської області

від                                         23.04.2009

у справі                                          6/89 (суддя –Василенко Т.А.)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю

„Сучасні будівельні технології”,

                                                  м.Луганськ

                                        

до відповідача                               Відкритого акціонерного товариства

                                                  „Стахановський вагонобудівний завод”,

                                                  м.Стаханов Луганської області

                              

про                                        стягнення 20616 грн. 23 коп.

    

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.04.2009 у справі № 6/89 (суддя Василенко Т.А.) частково задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні будівельні технології”, м.Луганськ, до Відкритого акціонерного товариства „Стахановський вагонобудівний завод”, м.Стаханов Луганської області, стягнуто з відповідача заборгованість в сумі 18124 грн. 67 коп., проценти річних  в сумі

Суддя –доповідач

Л.В.Іноземцева

183 грн. 96 коп. і пеня за період з 01.03.2008 по 23.02.2009 в сумі 1431 грн. 98 коп. у зв”язку з простроченням виконання грошових зобов”язань по договору купівлі - продажу №698 від 01.11.2006. У задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 68 грн. 00 коп. за період з 18.12.2007 по 01.03.2008 відмовлено.

Рішення суду в частині  задоволення позовних вимог з посиланням на статті 526, 546, 625, 610, 611 Цивільного кодексу України (далі по тексту –ЦК України), статтю 230 Господарського кодексу України (далі по тексту –ГК України) мотивовано доведеністю матеріалами справи факту прострочки виконання відповідачем зобов”язання з оплати одержаного товару по договору купівлі –продажу.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 68 грн. 00 коп., суд зазначив, що розрахунок пені з урахуванням частини 6 статті 232 ГК України і пункту  1 частини 2 статті 258 ЦК України на суму заборгованості 390 грн. 12 коп. по накладній № 0005054 від 04.12.2007 повинен здійснюватися з 01.03.2008 по 18.06.2008 і складає 25 грн. 53 коп.

Відкрите акціонерне товариство „Стахановський вагонобудівний завод” (ВАТ „Стахановський вагонобудівний завод”) – відповідач у справі не погодився з прийнятим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати через неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Специфікацій на партії товарів та відповідний розрахунок поставлених товарів позивач не надав, що господарським судом залишено поза увагою та в передбаченому порядку не витребувано.  Наведений в позові обсяг продукції не був передбачений умовами договору та специфікаціями до нього.

Специфікації до договору складені не були, що відповідно пункту 4.3 договору унеможливлює нарахування та стягнення пені.  

Здійснений господарським судом розрахунок штрафних санкцій не відповідає умовам спірного договору та обставинам справи:

- по накладній № СС 0005054 від 04.12.2007 позовна давність на стягнення пені згідно статті 250 ГК України сплинула 18.12.2008;

- по накладній № СС-0007745 від 22.10.2008 на суму 11660 грн. 89 коп. право вимоги у позивача виникло з 05.11.2008, у зв”язку з чим сума пені за 111 днів складає 107 грн. 74 коп.

У судове засідання 15.06.2009 апеляційної інстанції заявник апеляційної скарги не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення (а. с. 90).

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сучасні будівельні технології” (ТОВ  „Сучасні будівельні технології”) –позивач у справі вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, перевіривши повноту з’ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

                             

                                        в с т а н о в и в :

01.11.2006 сторони у справі уклали договір купівлі-продажу, терміном дії 31.12.2006, за умовами якого ТОВ „Сучасні будівельні технології”, позивач у справі, за договором  продавець, зобов’язалося поставити будівельні матеріали, а ВАТ „Стахановський вагонобудівний завод”, відповідач у справі, за договором покупець, прийняти і оплатити їх вартість (а. с. 45).

Договір підписаний покупцем з протоколом розбіжностей, у зв’язку з чим сторонами  складений і узгоджений протокол узгодження розбіжностей до договору № 198 від 01.11.2006 (а.с. 48).

Кількість, якість, асортимент, вартість кожної партії товару та строки його поставки згідно пункту 1.2 договору зазначаються у специфікаціях, підписаних сторонами, які є невід’ємною частиною договору.

Порядок розрахунків  визначений розділом 2 договору, відповідно до якого покупець  здійснює розрахунок з продавцем за товар в строк до 14 календарних днів від дати одержання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця. Згідно  пункту 3.3 договору датою поставки вважається дата передачі товару, зазначена у видатковій накладній.

Договором, з урахуванням  протоколу узгодження розбіжностей, передбачена відповідальність за порушення строків оплати товару. Так, згідно пункту  4.3 договору покупцю нараховується пеня у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми, що підлягає оплаті відповідно до специфікації на партію товару, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Додатковою угодою № 1 від 14.12.2006 до договору № 698 сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2008 (а. с. 13).

Специфікації до договору сторонами не складалися.

Представники відповідача, що діяли на підставі довіреностей від 20.10.2008 № 545757/1721, від 07.10.2008 № 545653/1617, від 03.12.2007 № 886425 одержали від позивача товар - будівельні матеріали на загальну суму 18481 грн. 84 коп., у тому числі по накладним: № СС-0007913 від 23.10.2008 на суму 1494 грн. 38 коп., № СС-0007894 від 22.10.2008 на суму 1972 грн. 27 коп., № СС-0007896 від 22.10.2008 на суму 2607 грн. 00 коп., № СС-0007748 від 08.10.2008 на суму 11660 грн. 89 коп., № СС-0005054 від 04.12.2007 на суму 747 грн. 30 коп. (а. с. 18, 20, 26 - 34).

02.03.2009 ТОВ „Сучасні будівельні технології” подало позов у господарський суд Луганської області до ВАТ „Стахановський вагонобудівний завод” про стягнення з відповідача заборгованості за одержаний товар по договору № 698 в сумі 18124 грн. 67 коп. (з урахуванням суми заборгованості по накладній № 0005054 від 04.12.2007 в сумі 390 грн. 12 коп.), пені за прострочення оплати товару за період з 18.12.2007 по 23.02.2009 в сумі 2233 грн. 92 коп. та процентів річних в сумі 183 грн. 96 коп. (згідно заяви про уточнення позовних вимог) (а. с. 63 - 65).

Доказів оплати за одержаний товар відповідач суду не подав.

Рішенням господарського суду від 23.04.2009 позов задоволений частково з підстав викладених вище (а. с.79 - 81).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим го сподарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відносини між сторонами, що пов’язані  з купівлею –продажем продукції, визначені укладеним між ними договором № 698 від 01.11.2006 і регулюються главою 54 ЦК України.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар пі сля його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо до говором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати то вару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Матеріалами справи підтверджений і не спростований відповідачем факт прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати одержаного товару по дого вору № 698 в сумі 18124 грн. 67 коп.

Відповідач порушив умови пункту 2.3 договору щодо проведення розрахунків за одержаний товар в строк до 14 календарних днів з дня одержання товару.

Специфікація до договору щодо асортименту, кількості та вартості товару сторонами дійсно не складалась. Але зазначена обставина не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неоплату вартості одержаного товару.

Протягом 2006-2008 року сторони перебували у договірних відносинах щодо купівлі-продажу будівельних матеріалів, строк дії договору № 698 сторонами продовжувався. Зазначений договір не містить умови, що він вважається укладеним з дати складання специфікації до нього.

Обставини даної справи свідчать, що сторони досягли згоди щодо асортименту, кількості та ціни товару. Відповідачем видавались довіреності своїм працівникам на одержання від позивача  будівельних матеріалів з зазначенням їх переліку та кількості. І саме цей товар відпускався позивачем згідно  видаткових накладних, в яких зазначено найменування, ціна та кількість товару, накладні  підписані відповідачем, доказів відмови від прийняття товару або повернення товару в наступному відповідач не подав. А тому з огляду на правила статті 692 ЦК України і умови пункту 2.3 договору у відповідача, як покупця товару, виник обов’язок оплатити одержаний товар.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України пеня є видом забезпечення виконан ня грошового зобов'язання, її розмір за правилами статті 551 ЦК України встановлюється договором або актом Цивільного законодавства.

Договором сторони узгодили нараху вання пені за несвоєчасну плату поставленого товару.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідаль ності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та боржник, який про строчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний спла тити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договором або законом.

А тому вірним є висновок суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 18124 грн. 67 коп. та процентів річних в сумі 183 грн.  96 коп. Постановляючи рішення у справі в частині  часткового задоволення вимог про стягнення пені, суд першої інстанції врахував правила статті 232 ГК України і вимоги статті 258 ЦК України щодо позовної давності про застосування якої заявлено відповідачем, у зв’язку з чим правомірно відмовив у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 68 грн. 45 коп. за прострочення оплати товару по накладній № СС-0005054 від  04.12.2007.

Доводи апеляційної скарги про сплив річного строку застосування адміністративно-господарської санкції для стягнення пені за цією  накладною апеляційною інстанцією відхиляються як помилкові і такі, що не відповідають правовому визначенню поняття адміністративно-господарської санкції.

Пеня, як вид відповідальності, за порушення виконання грошових зобов’язань, у тому числі у сфері господарювання, не належить до адміністративно-господарських санкцій, а є штрафною санкцією, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним  правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Порядок застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов’язання встановлений  статтею 232 ГК України, яку суд і застосував, обмеживши строк нарахування пені по накладній № СС-0005054 від 04.12.2007 шістьма місяцями від дня, коли зобов’язання мало бути  виконано і враховуючи річний строк для стягнення пені, встановлений статтею 258 ЦК України, правомірно стягнув пеню по цій накладній за період з 01.03.2008 по 18.06.2008.

Необґрунтованими також є доводи апеляційної скарги щодо  неправильного обчислення кількості днів прострочки платежу по накладній № СС-0007745, оскільки дата складання і підписання цієї накладної є 08.10.2008, а не 22.10.2008, як зазначив заявник апеляційної скарги, з огляду на встановлений договір строк оплати, кількость днів прострочки за накладною становить 125 днів, і саме за цей період  судом першої інстанції  задоволені позовні вимоги про стягнення пені.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ВАТ  „Стахановський вагонобудівний завод” не підлягає задоволенню, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і постановлено з дотриманням загальних норм цивільного законодавства, як –то справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України су дові витрати по оплаті державного мита за апеляційною скаргою покладаються на від повідача - заявника апеляційної скарги.   

Зайве сплачене державне мито за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 47 ГПК України в сумі 4 грн. 38 коп. слід повернути заявнику апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

                            п о с т а н о в и в:

         

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Стахановський вагонобудівний завод” на рішення господарського суду Луганської області від 23.04.2009 у справі № 6/89 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 23.04.2009 у справі № 6/89  залишити без змін.

3. Повернути Відкритому акціонерному товариству „Стахановський вагонобудівний завод”, ідентифікаційний код 00210890, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м.Стаханов, проспект Леніна, буд. 67 з Державного бюджету України державне мито за подання апеляційної скарги, платіжним дорученням № 1425 від 06.05.2009 у сумі 4 грн. 38 коп., яке знаходиться в матеріалах справи, оскільки державне мито за подання апеляційної скарги внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Підставою для повернення державного мита є дана постанова, скріплена гербовою печаткою суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

           Головуючий суддя                                                       Л.В. Іноземцева

           

           

Суддя                                                                              О.Є.Медуниця  

           

           Суддя                                                                              Д.Ю.Перлов