ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.06.2009  року                                                                      Справа № 14/75

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

     головуючого судді            Бородіної Л.І.

     суддів                                Лазненко Л.Л.

                                             Медуниці О.Є.

      Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.05.2009.

    При секретарі

     судового засідання                         Жиленко Д.В.

     та за участю представників сторін:

     від позивача                                            Осмоловський Є.Л., за довір. від 05.03.2009 № 287

     від відповідача                            ОСОБА_4, за довір. від 05.06.2009 № 1233

ОСОБА_5, паспорт серії НОМЕР_2, виданий  

Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській

області

     Розглянувши

     апеляційну скаргу                      Суб”єкта підприємницької діяльності –

                                                  фізичної особи ОСОБА_5,                  

                                                    м.Сєвєродонецьк Луганської області

     на рішення          

     господарського суду                  Луганської області

                                                          від 05.05.2009

     у справі                                                 № 14/75 (суддя Лісовицький Є.А.)

     за позовом                                    Відкритого акціонерного товариства                

                                                    „Сведбанк”, м.Київ

     до відповідача                               Суб”єкта підприємницької діяльності –

                                                  фізичної особи ОСОБА_5,                  

                                                    м.Сєвєродонецьк Луганської області

    про                                          стягнення 49127 грн. 05 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.05.2009 у справі                     № 14/75 (суддя Лісовицький Є.А.) задоволений позов ВАТ „Сведбанк”, м.Київ, до СПД –фізичної особи ОСОБА_5, м.Сєвєродонецьк Луганської області:  стягнуто з відповідача на користь позивача борг за кредитом у сумі 39297 грн. 04 коп., заборгованість по відсоткам у сумі 1120 грн. 57 коп., пеню в сумі 8709 грн. 44 коп., витрати по держмиту в сумі 491 грн. 27 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн.

Рішення суду з посиланням на статті 526, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) мотивоване доведеністю матеріалами справи факту неповернення відповідачем кредиту та несплати процентів у встановлені кредитним договором від 19.07.2007 № 1201/0707/01-002 строки, обгрунтованістю вимог щодо  дострокового повернення відповідачем частини кредиту, що залишилася, а також правомірним нарахуванням пені в сумі 8709 грн. 44 коп. за період з 21.11.2007 по 30.10.2008 в розмірі 200% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожний день прострочення відповідно до пункту 9.1 договору.

ОСОБА_5 (відповідач у справі) не погодився з прийнятим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 05.05.2009 у справі № 14/75 скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує на те, що ним в порушення статті 57 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) не отримано копію позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідач належним чином не був повідомлений про час і місце розгляду справи судом та справу розглянуто без його участі.

Крім того, зазначаючи, що ВАТ „Сведбанк” є правонаступником АКБ „ТАС-Комерцбанк” відповідач вважає, що позивачем неналежним чином була здійснена заміна кредитора в порушення пункту 10.2 кредитного договору та статті 513                       ЦК України.

До того ж відповідач стверджує, що він не отримував вимогу позивача від 07.11.2008 № 3119 про дострокове повернення кредиту, позивачем не надано суду доказів отримання цієї вимоги відповідачем.

ВАТ „Сведбанк” (позивач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні Луганського апеляційного господарського суду, 09.06.2009, оголошена перерва до 11.06.2009.

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з”ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 351689 ОСОБА_5 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця та станом на 16.03.2009 знаходиться в Єдиному державному реєстрі (а.с.9, 39).

19.07.2007 між ПП „Компанія „Континенталь” (продавцем) та ОСОБА_5 (покупцем) укладений договір купівлі-продажу автомобіля ГАЗ-330232-414 2007 року випуску (а.с.22).

19.07.2007 між АКБ „ТАС-Комерцбанк” (банком) та СПД –фізичною особою  ОСОБА_5 (позичальником)  укладений кредитний договір № 1201/0707/01-002, за умовами якого банк зобов”язався надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 52605 грн. 00 коп. на строк з 19.07.2007 по 18.07.2011 для здійснення розрахунків за придбаний автотранспорт за договором купівлі-продажу від 19.07.2007 № 183, а позичальник –повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов”язання у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених цим договором (а.с.14-17).

Згідно з пунктом 1.5 договору плата за користування кредитом складається з процентів за користування кредитом, що встановлюються у розмірі 19% річних.

За умовами пункту 4.1 договору позичальник здійснює погашення кредиту у валюті кредиту щомісячно, по 20 число кожного місяця включно, рівними частинами згідно з додатком № 1 до договору, який є його невід”ємною частиною.

Проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно з пунктом 1.5 цього договору, за фактичну кількість днів користування кредитом, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення (у тому числі і за період прострочення погашення кредиту). При цьому враховується перший день та не враховується останній день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитом на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом (пункт 4.2 договору).

Проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником у валюті кредиту щомісяця в період з 01 по 20 число включно за попередній календарний місяць та на момент повернення кредиту через касу банку (пункт 4.3 договору).

Пунктом 7.2 договору сторони за взаємною згодою домовились без укладання будь-якої додаткової угоди до цього договору встановити наступний порядок змін умов цього договору з відповідною зміною зобов”язань позичальника щодо строку виконання позичальником зобов”язань за цим договором та відповідних прав банку вимагати від позичальника виконання зобов”язань за цим договором при настанні наступних обставин, зокрема:

-   при несвоєчасному здійсненні позичальником платежів за цим договором;

- при невиконанні позичальником будь-яких передбачених цим договором зобов”язань.

При настанні обставин, зазначених у цьому підпункті пункту 7.2 договору, банк має право надіслати позичальнику повідомлення про зміну умов цього договору у будь-який час з моменту настання вказаних обставин. При цьому строк виконання позичальником своїх зобов”язань (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним) за взаємною згодою сторін вважається таким, що настав, на десятий календарний день з дня направлення банком позичальнику повідомлення про зміну умов цього договору, у порядку, передбаченому цим пунктом договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв”язку при відправленні листа з повідомленням про вручення, або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане позичальником особисто у банку.

Згідно з пунктом 7.3 договору у випадках, в яких чинним законодавством України передбачено право дострокової вимоги виконання зобов”язань, та/або у випадку настання обставин, передбачених пунктом 2.4 цього договору, та/або у випадку порушення позичальником строків платежів, встановлених цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а позичальник зобов”язаний виконати зазначені зобов”язання в порядку, передбаченому цим пунктом договору.

Вимога про дострокове повернення кредиту та сплату процентів за користування ним направляється позичальникові у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 10-ти календарних днів з моменту її надіслання банком за адресою позичальника, зазначеною у реквізитах цього договору, або адресою, повідомленою позичальником відповідно до умов підпункту 6.1.4  пункту 6.1 договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв”язку при відправленні листа з повідомленням про вручення, або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане позичальником особисто у банку.

Відповідно до пункту 9.1 договору за порушення позичальником строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків оплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню в розмірі 200% річних на суму несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожний день прострочення. При розрахунку пені за кількість днів у місяці та році приймається їх фактична кількість –365/366.

Рішенням Позачергових Загальних зборів акціонерів від 15.10.2007 АКБ „ТАС-Комерцбанк” змінив своє найменування на ВАТ „Сведбанк”, який виступає правонаступником по всіх правах та зобов”язаннях АКБ „ТАС-Комерцбанк” згідно з пунктом 1.1 Статуту ВАТ „Сведбанк” (а.с.32).

На виконання умов кредитного договору 19.07.2007 банк перерахував на поточний рахунок ПП „Компанія Контіненталь” грошові кошти в сумі 52605 грн. з позначкою в графі „призначення платежу: оплата за машину ГАЗ 33023-414 відповідно до договору купівлі-продажу від 19.07.2007 № 183”, про що свідчить меморіальний ордер від 19.07.2007 № 1 (а.с.23).

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача по поверненню кредиту станом на 20.10.2008 складає 39297 грн. 04 коп., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом –1122 грн. 57 коп.

10.11.2008 позивачем на адресу відповідача направлена вимога від 07.11.2008 № 3119 про дострокову сплату заборгованості за договором від 19.07.2007                            № 1201/0707/01-002 у повному обсязі (43134 грн. 25 коп.) через порушення зобов”язань щодо строків сплати платежів, встановлених пунктом 4.1 названого договору. Також зазначено, що відповідно до умов пункту 7.2 договору строк виконання зобов”язань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування ним, пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом, сплаті комісії буде вважатися таким, що настав на десятий календарний день з дня направлення банком цієї вимоги (а.с.24-25).

03.03.2009 ВАТ „Сведбанк” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ОСОБА_5 основного боргу в сумі                            39297 грн. 04 коп., процентів у сумі 1120 грн. 57 коп. та пені за невиконання умов кредитного договору в сумі 8709 грн. 44 коп. (а.с.2-3).

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.05.2009 у справі                     № 14/75 позов задоволений з підстав, викладених вище (а.с.52-53).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню частково з огляду на наступне.

Спірні правовідносини сторін у даній справі виникли з виконання кредитного договору від 19.07.2007 № 1201/0707/01-002, регулюються умовами цього договору та  нормами ЦК України.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується  надати  грошові  кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором,  а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1  цієї глави,  якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1048 та частиною 2 статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на  одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.  Розмір  і  порядок  одержання  процентів  встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного  банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем одержаний кредит у сумі 52605 грн. 00 коп. за кредитним договором від 19.07.2007 № 1201/0707/01-022 для придбання автомобіля у ПП „Компанія „Контіненталь”, що підтверджується меморіальним ордером від 19.07.2007 № 1.

За умовами кредитного договору позичальник (відповідач у справі) зобов”язався здійснювати погашення кредиту щомісячно, до 20-го числа кожного місяця включно, рівними частинами згідно з додатком № 1 до договору.

Як свідчать матеріали справи, починаючи з жовтня 2007 року, відповідач допускав прострочення платежів по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом.

Станом на 25.11.2008 згідно з розрахунком позивача заборгованість  СПД –фізичної особи ОСОБА_5 по поверненню кредиту склала 39297 грн. 04 коп., по сплаті процентів за кредитом –1122 грн. 57 коп.

Вказані суми боргу визнані відповідачем у повному обсязі. В судовому засіданні апеляційної інстанції СПД –фізична особа ОСОБА_5 пояснив, що на момент прийняття рішення місцевим господарським судом та на час розгляду справи судом апеляційної інстанції борг, що виник за кредитним договором від 19.07.2007                         № 1201/0707/01-002 ним не погашався у зв”язку з тим, що за умовами договору кошти, що спрямовуються ним на виконання зобов”язань за цим договором, зараховуються з додержанням наступної черговості: сплата процентів, повернення кредиту, сплата штрафних санкцій, проте він не згодний з нарахуванням позивачем пені у розмірі 200% річних на суму несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожний день прострочення.

В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з підпунктом 6.1.1 договору відповідач зобов'язався забезпечити своєчасне повернення кредиту і сплату нарахованих процентів.

Пунктом 7.4. договору сторони передбачили, що позивач має право достроково стягувати заборгованість відповідача за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання відповідачем, зокрема, пункту 6.1. даного договору.

Вказані умови договору кореспондуються із приписами частини 2 статті 1050 та частини 2 статті 1054 ЦК України.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розтроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом наведеної норми, якщо договір позики укладений на тривалий строк, то він може передбачити виконання частинами. Порушення позикодавцем строку повернення чергової частини боргу дає позикодавцю право вимагати дострокового виконання договору позики, який у даному випадку означає повернення усієї суми боргу, що залишилася.

Тобто, передбачені пунктом 7.4 договору та частиною 2 статті 1050 ЦК України правові наслідки у вигляді дострокового повернення суми кредиту у разі невиконання відповідачем зобов'язань щодо повернення одержаного кредиту  відповідно до графіку, що є невід'ємною частиною договору, та сплати нарахованих відсотків відповідають вимогам статей 526, 611 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 1054, частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов”язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу.

Умовами кредитного договору (пункт 9.1) передбачена відповідальність позичальника за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом у вигляді сплати пені в розмірі 200% річних на суму несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожний день прострочення.

Проте, нараховуючи пеню відповідно до пункту 9.1 договору, позивачем не враховані приписи статті 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, яка встановлює, що розмір пені, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          (Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого арбітражного суду України від 26.10.2000 № 01-3/578 „Про результати узагальнення судової практики вирішення спорів, пов”язаних з укладанням і виконанням кредитних договорів”, в постанові Вищого господарського суду України від 19.01.2006 у справі № 14/368).

Відповідно до розрахунку позивача, наданого до апеляційного господарського суду, пеня за прострочення повернення кредиту за період з 23.10.2007 по 25.11.2008 у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент існування простроченої заборгованості, складає 944 грн. 06 коп., пеня за прострочення сплати процентів по кредиту за період з 21.11.2007 по 25.11.2008 –135 грн. 63 коп. (а.с.84, 85).

Отже, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про необгрунтоване нарахування позивачем пені в розмірі 200% річних, а тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені в сумі 7718 грн. 26 коп. слід скасувати, до стягнення підлягає 991 грн. 18 коп. пені, виходячи із розрахунку: 994 грн. 06 коп.  пені на прострочку заборгованості повернення кредиту + 135 грн. 63 коп. пені на прострочену заборгованість по сплаті процентів –88 грн. 51 коп. погашеної суми по пені (а.с.85).

Доводи апелянта про те, що він не одержував вимоги позивача про сплату заборгованості за кредитним договором достроково у повному обсязі, а тому відсутні підстави щодо повернення всієї суми кредиту не приймаються судовою колегією апеляційної інстанції з наступного.

Умовами пунктів 7.2, 7.3 кредитного договору сторони за взаємною згодою домовилися без укладання будь-якої додаткової угоди до цього договору встановити відповідні зміни зобов”язань позичальника щодо строку виконання ним зобов”язань за цим договором та відповідних прав банку вимагати від позичальника виконання зобов”язань за цим договором при несвоєчасному здійсненні позичальником платежів за договором, а саме: банк має право надіслати позичальнику повідомлення про зміну умов договору, при цьому строк виконання позичальником своїх зобов”язань (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним) за взаємною згодою сторін вважається таким, що настав, на десятий день з дня направлення банком позичальнику повідомлення про зміну умов цього договору. Датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв”язку при відправленні листа з повідомленням про вручення.

Вимога про дострокове повернення кредиту та сплату процентів за користування ним направляється позичальникові у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 10 календарних днів з моменту її надіслання банком за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах цього договору, або адресою, повідомленою позичальником відповідно до умов підпункту 6.1.4 пункту 6.1 договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв”язку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане позичальником особисто у банку.

Відповідно до пункту 10.8 договору всі повідомлення та листи за цим договором вважаються належним чином направленими банком, якщо вони направлені на адресу позичальника, вказану позичальником у реквізитах цього договору або на адресу, вказану позичальником згідно з умовами підпункту 6.1.4 пункту 6.1 цього договору.

Згідно з розділом 11 кредитного договору місцезнаходженням позичальника фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 визначена адреса: АДРЕСА_1

Докази повідомлення позичальником банк про зміну свого місцезнаходження в матеріалах справи відсутні.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач пояснив, що письмових доказів повідомлення банка про зміну свого місцезнаходження у нього немає.

Таким чином, банк, виходячи з положень пунктів 7.2, 7.3 договору, обгрунтовано визначив строк повернення кредиту 20.11.2008, починаючи відлік десятиденного строку для виконання позичальником своїх зобов”язань за договором з дати, зазначеної на повідомленні про вручення поштового відправлення – 10.11.2008, яке було повернуто банку з позначкою пошти –адресат вибув (а.с.25).

З цих же підстав вважаються необгрунтованими та відхиляються судовою колегією доводи апелянта про неодержання ним копії позовної заяви та ухвал суду першої інстанції про призначення справи до розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява зі всіма додатками до неї надіслана на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення 24.02.2009, що підтверджується фіскальним чеком пошти від 24.02.2009 та описом вкладення до цінного листа з відбитком пошти від 24.02.2009 (а.с.3, 4).

Ухвала господарського суду Луганської області від 06.03.2009 про порушення провадження у даній справі та призначення справи до розгляду на 26.03.2009                           о 10 год. 30 хв. та ухвала від 26.03.2009 про відкладення розгляду справи на 13.04.2009 повернуті поштою з відміткою „адресат вибув” (а.с.35-37, 43, 44).

Таким чином, враховуючи, що відповідач не повідомив належним чином позивача про зміну свого місцезнаходження, а  до повноважень господарських судів не віднесено з”ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання юридичних осіб – учасників судового процесу (пункт 19 Інформаційного листа  Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482), судовою колегією апеляційної інстанції відхиляються за необгрунтованістю доводи апеляційної скарги щодо неотримання відповідачем вимоги банку про дострокове повернення кредиту та неповідомлення про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, апелянт безпідставно посилається на порушення позивачем                      статті 513 ЦК України, оскільки дана стаття передбачає процедурні гарантії прав учасників зобов”язань, де відбувається заміна кредитора, встановлюючи вимоги щодо форми правочину, яким опосередковується заміна кредитора у зобов”язанні, але не розповсюджується на правовідносини сторін у випадках зміни найменування юридичної особи та здійснення правонаступництва.

З огляду на викладене апеляційна скарга Суб”єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5, м.Сєвєродонецьк Луганської області підлягає до задоволення частково, рішення господарського суду –скасуванню в частині стягнення пені у сумі 7718 грн. 26 коп. В решті рішення слід залишити без змін.

Відповідно до пункту „г” частини 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” із апеляційних скарг, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 50% ставки, обчисленої  виходячи з оспорюваної суми.

Враховуючи, що позивачем оскаржено рішення у повному обсязі, тобто в сумі                  49127 грн. 05 коп., державне мито повинно справлятися у розмірі 50% ставки, обчисленої з цієї суми, тобто в сумі 245 грн. 64 коп.

Таким чином, державне мито у сумі 66 грн. 86 коп., зайве сплачене при поданні апеляційної скарги за квитанцією від 12.05.2009 № 809/878 на суму 312 грн. 50 коп.,  підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 1 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито”.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за позовною заявою та апеляційною скаргою покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу Суб”єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5, м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 05.05.2009 у справі № 14/75 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 05.05.2009 у справі                № 14/75 скасувати частково.

3. Позов задовольнити частково.

4. Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 05.05.2009 у справі № 14/75 викласти в наступній редакції: „Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Відкритого акціонерного товариства “Сведбанк”, м.Київ, вул.Комінтерну, 30, ідентифікаційний код 19356840, борг по кредиту у сумі 39297 грн. 04 коп., заборгованість по відсоткам в сумі 1120 грн. 57 коп.,                пеню в сумі 991 грн. 18 коп., витрати на сплачене держмито в сумі                               414 грн. 09 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  99 грн. 12 коп.

5. В задоволенні позову щодо стягнення 7718 грн. 26 коп. пені відмовити.

6. В решті рішення залишити без змін.

7. Судові витрати за апеляційною скаргою в сумі 206 грн. 34 коп. покласти на заявника апеляційної скарги –Суб”єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5, м.Сєвєродонецьк Луганської області.

8. Повернути з Державного бюджету України на користь Суб”єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5, АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1, державне мито в сумі 66 грн. 86 коп., зайве сплачене за квитанцією від 12.05.2009              № 809/878 на суму 312 грн. 50 коп.

9. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Сведбанк”, м.Київ, вул.Комінтерну, 30, ідентифікаційний код 19356840, на користь Суб”єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5, АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1, витрати за апеляційною скаргою в сумі 39 грн. 30 коп.

Підставою для повернення держмита є дана постанова, засвідчена гербовою печаткою суду.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

           Головуючий суддя                                                       Л.І.Бородіна

Суддя                                                                              Л.Л.Лазненко

Суддя                                                                              О.Є.Медуниця

Надруковано 5 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          відповідачу

4-          ГСЛО

5-          до наряду

Внесено