ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.06.2009  року                                                            Справа № 19/27

      Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

     головуючого судді            Іноземцевої Л.В.

     суддів                                Бородіної Л.І.

                                               Медуниці О.Є.

Склад судової колегії змінено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.06.2009

     при секретарі

     судового засідання          Жиленка Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача          - не прибув

від відповідача –Гладких С.С., дов. № 2 від 10.02.2009, юрисконсульт

Розглянув

апеляційну скаргу                    Закритого акціонерного товариства

                                                  „Стахановський машинобудівельний завод”,

                                                  м.Стаханов Луганської області

на рішення

господарського суду                     Луганської області

від                                         26.03.2009

у справі                                         № 19/27 (суддя –Косенко Т.В.)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю

„Дніпроліфтмаш”,

                                                  м.Запоріжжя

                                        

до відповідача                               Закритого акціонерного товариства

                                                  „Стахановський машинобудівельний завод”,

м.Стаханов Луганської області                    

          

    про                                        стягнення 204703 грн. 54 коп.

    

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.03.2009 у справі № 19/27 (суддя Косенко Т.В.) задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроліфтмаш”, м. Запоріжжя, до Закритого акціонерного товариства „Стахановський машинобудівельний завод”, м.Стаханов Луганської області, стягнуто з відпо-

Суддя-доповідач

Іноземцева Л.В.

відача борг в сумі 173500 грн. 00 коп., пеню в сумі 31203 грн. 54 коп. у зв’язку з простроченням виконання грошових зобов’язань з оплати одержаного товару по договору № 62 від 24.10.2007.

Рішення суду з посиланням на статті 525, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України (далі по тексту –ЦК України) мотивоване доведеністю матеріалами справи факту невиконання відповідачем зобов’язання по оплаті вартості одержаного товару у встановлений договором строк.

Закрите акціонерне товариство „Стахановський машинобудівельний завод” (ЗАТ „Стахановський машинобудівельний завод”) – відповідач у справі не погодився з прийнятим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

В порушення частини 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі по тексту –ГК України) ЗАТ „Стахановський машинобудівельний завод” фактично були отримані машинокомплекти ескалаторів, збірка яких вимагала значних фінансових та тимчасових витрат. Через відсутність технічної документації, збірка ескалаторів проводилась з певними труднощами і додатковими витратами, що призвело до неналежного виконання підприємством своїх обов’язків перед іншим контрагентом –покупцем ескалаторів.

На даний час заборгованість цього контрагента перед ЗАТ „Стахановський машинобудівельний завод” не погашена, у зв’язку з порушенням термінів постачання і введення в експлуатацію, що робить неможливим остаточний розрахунок з позивачем.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпроліфтмаш” (ТОВ „Дніпроліфтмаш”) – позивач у справі вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, про що викладено у запереченні на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи апеляційної скарги і пояснення представника відповідача, перевіривши повноту з’ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

                             

                                        в с т а н о в и в :

24.10.2007 сторони у справі уклали договір поставки № 62, терміном дії до повного виконання сторонами своїх зобов”язань, за умовами якого ТОВ „Дніпроліфтмаш”  - позивач у справі, за договором постачальник, зобов’язалося виготовити та поставити продукцію, а ЗАТ „Стахановський машинобудівельний завод” –відповідач у справі, за договором замовник, прийняти та оплатити її вартість згідно специфікації № 1, яка є невід”ємною частиною договору (а. с. 7 –9).

Згідно пункту 2.1 договору загальна сума договору становить 373699 грн. 20 коп.

Специфікацією № 1 до договору № 62 сторони узгодили асортимент, кількість, ціну на продукцію та термін поставки, за змістом якої поставці підлягає ескалатор поверховий у кількості 2 одиниці по ціні 155708 грн. 00 коп. (а. с. 10).

Згідно пункту 3.1 договору розрахунки на продукцію здійснюються у вигляді попередньої оплати, згідно виставленого постачальником рахунку шляхом перерахування замовником 70% грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами договору, та 30% по факту виготовлення продукції протягом 5 банківських днів. Фактом виготовлення продукції є офіційний лист повідомлення постачальника.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що постачальник зобов’язується провести відвантаження продукції на повну суму договору протягом 63 календарних днів з моменту надходження першого авансового платежу, згідно з пунктом 3.1.

За порушення виконання зобов’язань договором встановлена відповідальність сторін.

Так, згідно пункту 8.1 договору у випадку порушення строків оплати товару замовник зобов’язується сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми договору за кожний день прострочення.

19.03.2008 сторони у справі уклали додаткову угоду №1 до договору поставки № 62 від 24.10.2007, за умовами якої позивач за свій рахунок зобов’язався поставити відповідачу два машинокомплекта ескалаторів у транспортному варіанті основними вузлами із знятими склом, поруччям, ланцюгами та сходинами (а. с. 57).   

Згідно пункту 2 додаткової угоди розвантаження вузлів, приймання їх та технічної документації здійснює відповідач за актом приймання.

Відповідно пункту 3 додаткової угоди відповідач здійснює контрольний склад ескалаторів,  випробувальний пуск та обкатку.

Згідно пункту 4 додаткової угоди позивач здійснює попередню оплату за виконані роботи, передбачені пунктами 2, 3 додаткової угоди в сумі 10000 грн. 00 коп., (з ПДВ) протягом 3-х днів від розвантаження машинокомплектів і складання акту приймання.

На виконання додаткової угоди №1 та договору №62  відповідач виставив позивачу рахунок на оплату робіт № 151 від 24.03.2008 в сумі 20000 грн. 00 коп. (а. с. 58).

24.03.2008 позивач оплатив виставлений рахунок (а. с. 59).

24.04.2008 представник відповідача, що діяв на підставі довіреності від 23.04.2008 серія ЯОЦ № 544846, по видатковій накладній № РН-0000011 від 24.04.2008 одержав від позивача товар в асортименті згідно специфікації №1 на суму 373699 грн. 20 коп., у тому числі: 62283 грн. 20 коп. –ПДВ (а. с. 13 - 15). Позивач відпустив продукцію без попередньої оплати. Рахунок - фактура № СФ-0000017 від 23.11.2007 на 70% вартості поставки на суму 261589 грн. 44 коп. відповідачем не оплачений (а. с. 54).

До додаткової угоди №1 до договору №62 сторонами складений і підписаний без зауважень акт приймання –передачі виконаних робіт від 28.04.2008 на суму 10000 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а. с. 60).

Відповідач частково в сумі 200199 грн. 20 коп. розрахувався за одержаний товар, що підтверджується випискою за особовим рахунком за 04.07.2008 (а. с. 16). Заборгованість відповідача по договору № 62 становить 173500 грн. 00 коп.

На виконання пункту 8.5 договору позивач надіслав відповідачу претензію від 18.11.2008  за №1,  з вимогою погасити заборгованість  по договору № 62 в сумі 173500 грн. 00 коп. (а. с. 17 - 20).

Відповіддю на претензію від 24.12.2008 № 1259 відповідач визнав заборгованість в сумі 173500 грн. 00 коп. і одночасно повідомив, що у зв’язку з тяжким фінансовим станом не має фінансової можливості сплатити зазначену заборгованість (а. с. 37).

28.01.2009 ТОВ „Дніпроліфтмаш”  подало позов у господарський суд Луганської області до ЗАТ „Стахановський машинобудівельний завод” про стягнення заборгованості в сумі 173500 грн. 00 коп. та пені за період 05.03.2008 по 04.09.2008 в сумі 31203 грн. 54 коп. у зв’язку з простроченням виконання відповідачем грошових зобов’язань по договору № 62 (згідно заяви від 01.03.2009 про уточнення позовних вимог (а. с. 49 - 51).

Рішенням господарського суду від 26.03.2009 позов задоволений з підстав викладених вище (а. с. 74 - 76).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим го сподарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відносини між сторонами, що пов’язані  з поставкою продукції, визначені укладеним між ними договором № 62 від 24.10.2007 і регулюються главою 54 ЦК України.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар пі сля його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо до говором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати то вару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Матеріалами справи підтверджений і не спростований відповідачем факт прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати одержаної продукції по дого вору № 62 в сумі 173500 грн. 00 коп.

Відповідач порушив умови пункту 3.1 договору як щодо попередньої оплати продукції у розмірі 70% її вартості, так і щодо оплати протягом 5-ти днів після одержання повідомлення  про поставку продукції.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України пеня є видом забезпечення виконан ня грошового зобов'язання, її розмір за правилами статті 551 ЦК України встановлюється договором або актом Цивільного законодавства.

Договором сторони узгодили нараху вання пені за несвоєчасну плату поставленої продукції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми за кожний день прострочення, до повного виконання своїх зобов’язань.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідаль ності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та боржник, який про строчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний спла тити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договором або законом.

Як свідчать фактичні обставини справи, вимоги позивача про стягнення забор гованості в сумі 173500 грн. 00 коп., пені за період з 05.03.2008 по 04.09.2008 в сумі  31203 грн. 54 коп. підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на умовах укладеного договору і відповідають вимогам чинного законодавства, розрахунок пені перевірений  апеляційною інстанцією (а. с. 51).

Доводи апеляційної скарги про отримання ескалаторів у розібраному стані, що призвело до додаткових витрат і зрив строків поставки товару апеляційною інстанцією відхиляються за необгрунтованістю і як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Поставка ескалаторів здійснювалась з урахуванням умов додаткової угоди від 19.03.2008 № 1 до договору № 62.

Понесені відповідачем витрати на підставі пред”явленого ним рахунку своєчасно і у повному обсязі оплачені позивачем.

Наявність заборгованості іншого контрагента перед відповідачем за поставлені ескалатори не є підставою від звільнення відповідача від  відповідальності за порушення ним своїх зобов’язань по договору, що укладений між сторонами даної справи.

На підставі викладеного апеляційна скарга ЗАТ „Стахановський машинобудівельний завод” не підлягає задоволенню, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України су дові витрати по оплаті державного мита за апеляційною скаргою покладаються на від повідача - заявника апеляційної скарги.   

Відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

                            п о с т а н о в и в:

         

1. Апеляційну скаргу ЗАТ „Стахановський машинобудівельний завод” на рішення господарського суду Луганської області від 26.03.2009 у справі № 19/27 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 26.03.2009 у справі № 19/27  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

           Головуючий суддя                                                       Л.В. Іноземцева

                       

Суддя                                                                              Л.І. Бородіна

           

           Суддя                                                                              О.Є. Медуниця