Галицький районний суд Івано–Франківської області

77100, Івано–Франківська область, м. Галич, вул. Караїмська, 10, тел. 2-30 –07, 2–13–71, e-mail: inbox@gl.if.court.gov.u

Справа № 1-16/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 року м. Галич

Галицький районний суд ОСОБА_1 –Франківської області в складі:

головуючого судді Клюба В.В.

секретаря Борисевич Н. В.

з участю: потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої адвоката ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу про обвинувачення: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, працюючого машиністом ОСОБА_1 –Франківської експедиції з геофізичних досліджень в свердловинах ДГП «УКРГЕОФІЗИКА», українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 –а, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, -

установив:

ОСОБА_5 заподіяв потерпілій ОСОБА_2 умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я при таких обставинах:

30 жовтня 2009 року близько 13.00 години у м. Галичі на автобусній зупинці зустрів потерпілу ОСОБА_2 і почав висловлюватися на її адресу непристойними словами, а після цього став наносити їй удари кулаками і ногами у різні ділянки тіла. Вона почала втікати від підсудного, але він наздогнав її, штовхнув, від чого вона впала і силоміць тягнув потерпілу на попереднє місце.

Внаслідок дій підсудного, потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження: закрита черепно –мозкова травма із струсом головного мозку; забій м’яких тканин з травматичним набряком та синцями в ділянці обличчя; рана на слизовій оболонці верхньої губи; синець в ділянці правої сідниці; садна в ділянках обох нижніх кінцівок. Вказані тілесні ушкодження можуть відповідати терміну, вказаному у постанові, а також немогли утворитися при одноразовому падінні, а могли утворитиися як при насененні ударів у вказні ділянки так і при ударах цими ділянками до тупих твердих предметів. Закрита черепно –мозкова травма із струсом головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров’я. Інші тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Підсудний ОСОБА_5 своєї вини у пред’явленому йому ОСОБА_2 обвинуваченні не визнав і дав показання в судовому засіданні, що дійсно у той день зустрічався з потерпілою на автобусній зупинці, але вона була ініціатором конфлікту. Потерпіла почала обзивати його непристойними словами, а він в свою чергу намагався уникнути конфлікту і пішов в протилежну сторону. Проте потерпіла ще тривалий час йшла за ним і обзивала. Жодних ударів він їй не наносив і тілесних ушкоджень не спричинював.

В зв’язку з цим не визнає вимоги потерпілої про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і вважаєь, що такі вимоги до нього є безпідставними.

Хоча підсудний своєї вини не визнав, винуватість його у пред’явленому потерпілою обвинуваченні доводиться показаннями потерпілої та свідків в судовому засідання, висновком судово –медичної експертизи, довідками закладів охорони здоров’я та витягом з історії хвороби.

Так потерпіла ОСОБА_2 дала показання в судовому засіданні, що 30 жовтня 2009 року в Галицькому районному суді повинна була розглядатися справа щодо поділу майна, проте підсудний, який був відповідачем по справі, не з’явився в судове засідання і тому вона пішла на зупинку, щоб повернутися додому в м. Івано –Франківськ. На автобусній зупинці вона побачила підсудного, який почав голосно обзивати її непристойними словами, погрожувати, а після цього став наносити їй удари в різні частини тіла. Люди, які бачили цей конфлікт, почали кричати, а згодом під’їхав автомбіль служби охорони і їх разом із підсудним забрали в лікарню, де їй надали першу медичну допомогу. Під час конфлікту з неї було зірвано ланцюжок та хрестик, виготовлені із золота. В лікарні їй сказали, що у неї струс мозку і вона взяла напрвлення у ОСОБА_1 –Франківську обласну клінічну лікарню, де лікувалася стаціонарно. Діями підсудного їй були спричинені тілесні ушкодження і вона понесла витрати на лікування. Крім цього їй заподіяно моральну шкоду, а тому позовні вимоги вона підтримує з підстав, викладених у позовній заяві.

Свідок ОСОБА_6 дала показання в судовому засіданні, що 30 жовтня 2009 року до неї на роботу зайшов підсудний і сказав, що їде у м. Івано –Франківськ. Через 10 хвилин після цього зайшла потерпіла і стала обзивати її непристойними словами, бити, а коли виходила з приміщення, спіткнулася і впала обличчям до клумби. Після цього вона встала і, приклавши хустинку до рота пішла в напрямку центру.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_7, 30 жотня 2009 року в обідній час вона перебувала у стоматологічній клініці і почула крики. В подальшому вона побачила як потерпіла, вибігаючи з клініки, впала обличчям на клумбу.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_8 30 жовтня 2009 року він працював на присадибній земельній ділянці і побачив, як до підсудного, що стояв на автобусній зупинці, підійшла жінка і почала кричати. При цьому він не бачив, як підсудний бив жінку. Згодом приїхала служба охорони і забрала підсудного.

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_9 30 жовтня 2009 року на автобусній зупинці у м. Галичі вона чекала автобуса і в цей час до неї підійшла потерпіла та розказувала, що судиться в даний час за майно з підсудним. Також вона побачила, що підсудний йшов на автобусну зупинку, звідки відправляються автобуси на м. Івано – Франківськ. Чи потерпіла з підсдуними зустрічалися в той момент їй невідомо і очевидцем будь –яких конфліктів між ними вона не була. При цьому може ствердити, що потерпіла виглядала природньо і на обличчі жодних слідів тілесних ушкоджень не було.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дали суду показання, що 30 жовтня 2009 року вони перебувалаи на службі і, проїжджаючи автомобілем по м. Галичі, побачили, що жінка зупиняє їх. Після того як вони зупинилися, ця жінка сказала, що на зупинці чоловік б’є жінку. Вони забрали підсудного і потерпілу в машину і повезли в лікарню, оскільки підсудний сказав, що йому погано. При цьому очевидцями конфлікту між підсудним і потерпілою вони не були.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_12, вона чекала на автобусній зупинці у м. Галичі і в цей час побачила, що підсудний б’є потерпілу. При цьому спочатку він бив її руками, а коли вона впала він продовжував наносити удари ногами. Конфлікт розпочав підсудний, який наздогнав потерпілу і наносив їй удари.

З показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що потерпіла повідомила їй, що їде в суд, а пізніше зателефонувала і сказала, що її побив підсудний, в зв’язку з чим їй в лікарні наклали шви.Також потерпіла повідомила, що загубила ланцюжок.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_14 вона була на чергуванні коли привезли підсудного і потерпілу. Підсудному бло погано і вона дала йому пігулку, після чого він почав кричати, обзивати і кидав кріслом. Потерпіла теж проходила обстеження і їй були накладені шви. При цьому одяг потерпілої був брудним.

Свідок ОСОБА_15 дала показання, що 30 жовтня 2009 року після судового засідання зустріла потерпілу, ввечері їй зателефонувала братова і повідомила, що потерпілу побили.

Згідно висновку судово –медичної експертизи №194/1432/09 –Е від 25 лютого 2011 року у потерпілої ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно –мозкова травма із струсом головного мозку; забій м’яких тканин з травматичним набряком та синцями в ділянці обличчя; рана на слизовій оболонці верхньої губи; синець в ділянці правої сідниці; садна в ділянках обох нижніх кінцівок. Вказані тілесні ушкодження можуть відповідати терміну, вказаному у постанові, а також не могли утворитися при одноразовому падінні, а могли утворитися як при насененні ударів у вказні ділянки так і при ударах цими ділянками до тупих твердих предметів. Закрита черепно –мозкова травма із струсом головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров’я. Інші тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до витягу з медичної карти стаціонарного хворого від 13 листопада 2009 року, довідок Галицької центральної районної лікарні від 30 жовтня та 07 грудня 2009 року потерпіла ОСОБА_2 30 жовтня 2009 року перебувала на обстеженні і лікуванні у Галицькій центральній районній лікарні, а після цього –у ОСОБА_1 –Франківській обласній клінічній лікарні з діагнозом: закрита черепно –мозкова травма, струс головного мозку.

За наведених у вироку обставин справи та доказів, в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 125 ч. 2 КК України, оскільки він заподіяв потерпілій умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я і винуватість його у пред’явленому обвинуваченні повністю доведена в судовому засіданні.

Суд вважає, що показання підсудного щодо його невинуватості у пред’явленому обвинуваченні спростовуються показаннями потерпілїї та свідків, актом судово –медичного обстеження, згідно з яким виявлені тілесні ушкодження можуть відповідати терміну, вказаному обстежуваною.

Суд не враховує як докази, що підтверджують доводи підсудного, показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8, оскільки ОСОБА_6 не була очевидцем конфлікту, а ОСОБА_8, що бачив тільки сварку підсудного з потерпілою .

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, слід врахувати вік підсудного.

Негативно характеризуючих даних про підсудного, як особи, за місцем проживання не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання у вигляді штрафу і в межах розміру, визначеного санкцією ст. 125 ч. 2 КК України.

Вирішуючи вимоги потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить із положень ст. ст. 57 –60 ЦПК України щодо обов’язку сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів чи заперечень належними і допустимими доказами. Оскільки суду не представлено докази понесених витрат на лікування, а також наявності на момент конфлікту виробів із золота і втрати їх саме під час конфлікту з підсудним, тобто внаслідок його неправомірних дій, вказані вимоги до задоволення не підлягають.

Разом з тим потерпіла ОСОБА_1 терпіла фізичний біль в зв’язку із отриманими тілесними ушкодженнями, змушена була тривалий час стаціонарно лікуватися, що в свою чергу призвело до моральних переживань, порушення звичного способу життя, її вимоги про відшкодування моральної шкоди є підставними. Проте, з урахуванням істотності вимушених змін у звичному способі життя, характеру тілесних ушкоджень, їх ступеня тяжкості, тривалості лікування, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково.

Згідно квитанції №2 від 25 травня 2010 року потерпілою понесені витрати на оплату правової допомоги адвоката в сумі 1500 гривень, які відповідно до ст. ст. 91, 93 КПК України є судовими витратами і підлягають стягненню з підсудного на користь потерпілої.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 327, 328 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот) гривень.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 1800 (одну тисячу вісімсот) гривень заподіяної моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 1500 (одну тисячу п’ятсот) гривень витрат на оплату допомоги адвоката

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду ОСОБА_1 –Франківської області протягом п`ятнадцяти діб з часу проголошення вироку через Галицький районний суд.

Головуючий: